Отже, шановні читачі, як і обіцяли,  в другій частині нашої повісті висвітлемо деякі аспекти “внутрішньої кухні” основного антикорупційного органу сучасної України. 

Національне антикорупційне бюро України створено 16 квітня 2015 року зі статусом державного правоохоронного органу із широкими повноваженнями. Дійсно, згадуючи розквіт корупції, який почався з часів отримання незалежності – функціонування побідної інституції було вкрай необхідне, в першу чергу, через підвищення довіри з боку західних партнерів і, звісно з метою реалізації її основної функції – боротьби з корупцією.

Отже, НАБУ мало стати ідеальним “караючим мечем” для всіх, хто не зрозумів, що часи “пізнього Кучми, Януковича” пішли в історію і спокійно заробляти мільярди на схемах, відкатах та подібному – вже не вдасться. Звісно, радості у “грішних” підприємців і державних службовців це не викликало і почався шалений тиск на антикорупційний орган, який, в принципі ми спостерігаємо і зараз.

З метою амортизації цієї протидії НАБУ мало працювати кристально чисто. Виключно на засадах чинного законодавства і, основне – в рядах інституції мають бути лише кваліфіковані працівники із ідеальним послужним списком. Слід зазначити, що завдяки принциповій позиції наглядової ради та керівництва органу – виконати дану задачу вдалося. Та, логічно припустити, що неможливо за декілька років набрати кваліфікований штат працівників та ще й без наявності у кожного власної “історії” – неможливо в принципі, бо брак кадрів – постійна проблема державницького рівня. І відповідно, це ставить під загрозу імідж всієї інституції, викликає сумніви в неупередженості при розслідування резонансних злочинів. На прикладі історій деяких із працівників, ми доведемо вам, що кадрова проблема таки існує і набуває загрозливого масштабу.

Отже, першим “героєм” цієї частини повісті стає: старший детектив 2-го підрозділу детективів – Магомедрасулов Руслан. 

На перший погляд, врівноважений, спокійний, освічений чоловік, якому вдалося зробити за короткий проміжок часу  чудову кар’єру. Народився і виріс в Донецькій області, отримав добру освіту, і в 2005 році зареєструвався в якості фізичної особи- підприємця (22660000000007585). Основним видом діяльності підприємця була торгівля фруктами, овочами в тому числі, картоплею. Та, часи змінюються, звісно, виникає бажання жити краще – і в 2014 році майбутній детектив вирішує кардинально змінити напрямок трудової діяльності, закриває підприємство по торгівлі картоплею та в 2015 році вступає до лав антикорупційного правоохоронного органу. Проаналізувавши декларації детектива чудово розуміємо його мотиви. Отже, на початку служби він декларує: (2015 рік) – квартиру в м. Краматорськ, Донецької області, автомобіль “Джилі”, вартістю 91117 гривень, заробітну плату в розмірі 53963 гривень і – позичає комусь 25000 доларів США. Тобто, на початку кар’єри статки детектива можна оцінити приблизно в 49000 доларів США за курсом НБУ на 2015 рік. Далі, звісно матеріальне становище зростає – з’являється можливість придбати відносно новий автомобіль за 495724 гривень,  позичити комусь  вже  46000 доларів, отримати подарунок на 262000 гривень, та стати власником ½ квартири, вартістю 664825 грн.. На перший погляд, пересічного громадянина із зарплатою у 10000 гривень на місяць  – цифри шалені і детективу можна лише позаздрити, але особливої проблеми ми в цьому не вбачаємо – в НАБУ хороші зарплати, як і має бути. Та, і претензій особливих до детектива і його кар’єрного злету не маємо, хоча деякою інформацією володіємо, та вона потребує перевірки.

Однак, маємо питання до одного із членів родини, а саме, батька (чи його повного тезки) – Магомедрасулова Сентябр Наврузбеновича, а скоріше навіть, до результатів його підприємницької діяльності.

Згідно із даним відкритих джерел, повний тезка батька детектива – Сентябр Наврузбенович – людина поважна, відома серед підприємців, як Донецького регіону, так і Україні, в цілому. Зокрема, через пряме або опосередковане володіння такими підприємствами, як ПП “Раціоналізатор”, ТОВ “Мультифрут”, ТОВ “Донпромінструмент” та деяких інших. Основною діяльністю низки цих підприємств є участь в тендерних процедурах. В основному, серед державних підприємств на закупівлю промислового обладнання, будівельних послуг та послуг із розробки проектної документації. Основним бізнес “локомотивом” родини є, все ж таки, приватне підприємство “Раціоналізатор”, яке останнім часом приймало участь в тендерних закупівлях на виготовлення технічної документації для будівництва медичних амбулаторій в Сумській та Чернігівській областях, а також на реконструкцію пам’ятника в Обухівському районі, Київської області.

І тут саме цікаве.

Результатами роботи приватного  підприємства є:

По Чернігівській області – висновок Рахункової палати України ( № 18-3489) від 24.12.2019 року, згідного якого медичні амбулаторії не побудовані через прямі, свідомі дії учасників будівництва, в тому числі і відомого нам “Раціоналізатора”;

По Сумській області – згідно матеріалів кримінального провадження 22018200000000143 від 21.12.2018 року, відкритого  за ст.ст.: 366, 367, ч.5 191 ККУ – медичні амбулаторії не побудовані, а сума збитків, нанесених державі оцінюється в 1780159 гривень. І знову таки, в матеріалах фігурує відомий нам “Раціоналізатор”.     

Стосовно реконструкції пам’ятника в Обухівському районі – сподіваємось, хоч цей проект закінчився без криміналу, але – не впевнені.

Проте, по всім зазначеним епізодам нами направлені відповідні запити, і досить скоро ми отримаємо відповідь на питання чи причетний батько (або його повний тезка) поважного старшого детектива НАБУ до розкрадання державного майна, що завадило побудувати медичні амбулаторії в двох областях і, основне, чи не покриває син батька, використовуючи своє службове становище. 

В підтвердження вищевикладеного, надаємо на ознайомлення відповідні документи. Особливо цікавим в цій історії є намагання фігурантів справи передати її для подальшого розслідування, як Ви гадаєте куди? Так, вірно – в НАБУ..👇

А далі буде..

Від News

Leave a Reply