Поява цієї книги мала б стати важливою подією 2022 року, але повномасштабне вторгнення її відтермінувало.
Видання пропонує читачу в доступній формі ознайомитися зі здобутками археологічної науки України за роки незалежності. Це колективне видання, що містить найцікавіші результати археологічних досліджень на пам’ятках від найдавніших часів до ранньомодерного часу на території нашої країни.
Книга містить шість основних розділів, які вміщують майже півсотні нарисів.
- Найдавніше минуле України: епоха каменю
- Енеоліт — доба бронзи
- Доба раннього заліза (від кіммерійців до сарматів)
- Міста і держави античності
- Від венедів до антів
- Від середньовіччя до модерну
У хронологічній послідовній дається характеристика основних та найвідоміших пам’яток археології, що досліджувалися протягом останніх 30 років.
До кожного розділу додається список рекомендованої літератури. Деякі статті супроводжуються QR-кодом, за яким можна отримати детальнішу інформацію в мережі Інтернет.
У презентації візьмуть участь:
— Віктор Чабай, директор Інституту археології НАН України;
— Євген Синиця, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України»;
— Сергій Горбаненко, науковий співробітник Інституту археології НАН України.
«Археологія України за роки Незалежності» не з’явиться на полицях книгарень, тим цінніше приєднатися до обговорення та дізнатися про тернистий шлях цього науково-популярного видання під редакцією Якова Гершковича та Дениса Гречка.
Усі охочі зможуть познайомитися з досягненнями української археології часів Незалежності, адже книга буде оприлюднена у вільному доступі.
На презентацію запрошують студентів, науковців та небайдужих до розвитку української археології.
Коли: 19 січня о 16:00
Де: МВЦ «Музей історії міста Києва», вул. Б. Хмельницького, 7
Вхід вільний
У столиці активно археологічними дослідженнями займаються у «Софії Київській».
У січні 2022 року на території Софійського собору археологи знайшли фрагмент рідкісної ікони XI століття, а в листопаді біля заповідника розкопали фундамент башти ХVІІІ століття.
Марія КАТАЄВА