Для підтримки економіки України, яка наразі значно ослаблена внаслідок російської агресії, ціла низка країн вирішила скасувати ввізні мита щодо української продукції.
Велика Британія однією з перших оголосила про наміри скасувати ввізні мита та спеціальні захисні мита щодо металопродукції у формі тарифної квоти з 25% митом. Угода між країнами про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі була підписана ще більше місяця тому, наразі в Сполученому Королівстві ще тривають внутрішньодержавні процедури узгодження.
Згодом Європейська комісія 27 квітня запропонувала скасувати імпортні мита на український експорт до країн ЄС. Рішення набуло чинності та Європейський Союз скасував на рік, до 5 червня 2023 року, мита на всі товари з України. Згідно з рішенням ЄС для України:
- скасовуються мита для промислової продукції;
- призупиняється застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;
- призупиняється дія усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;
- призупиняється дія антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України (труби безшовні з митом у розмірі до 25,7% та гарячекатаний прокат у розмірі 60,5 євро за тонну);
- призупиняється застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів (металопродукція у формі тарифної квоти з 25% митом).
Про наміри скасувати усі мита на українські товари на рік оголосила і Канада. Зміни набудуть чинності після прийняття відповідного указу та його публікації, і вже на підставі цього Агентство прикордонної служби Канади видасть відповідні розпорядження митниці. Крім того, Канада проінформувала про припинення дії антидемпінгових мит у розмірі 77% щодо гарячекатаного прокату в рулонах з України. Разом із цим, наразі діють антидемпінгові заходи щодо українського гарячекатаного обрізного прокату у розмірі до 21,3% та сталевих труб у розмірі 37,4%.
Сполучені Штати з 1 червня 2022 на рік призупинили стягнення 25% мита з українських товарів. Разом із цим, призупинення не стосується чинних антидемпінгових заходів США щодо української продукції. Наразі чинними залишаються антидемпінгові заходи щодо українського феросилікомарганцю у розмірі до 21,3%, арматури у розмірі 41,7%, прокату – до 237,91%, сталевих труб – 7,47%, катанки – до 44,03%, крученого дроту – 19,3%, безшовних труб – 23,75%.
Тож найбільше відкрили свій ринок для українського експорту країни ЄС та частково США.
Що означає скасування ввізних мит для українських експортерів на практиці?
Для того, щоб надати повну та обґрунтовану відповідь на це питання, потрібно проаналізувати динаміку і структуру українського експорту. Загалом динаміка українського експорту товарів за останні десять років свідчить про постійний вплив фактору росії на обсяги і структуру імпорту, зокрема у 2013-2015 роках обсяги українського експорту суттєво впали внаслідок торговельних обмежень рф, обмежень транзиту, анексії АР Крим та військової агресії росії на сході України.
Одним із позитивних чинників завдяки якому у 2016-2021 рр. вдалось зупинити падіння та розпочати відновлення українського експорту, стало відкриття ринку ЄС для українських товарів (Україна та ЄС почали застосовувати положення Угоди про вільну торгівлю з 1 січня 2016 року як частину Угоди про асоціацію, політичні положення почали діяти ще з листопада 2014 року).
Угода з ЄС суттєво покращила конкурентоспроможність українського бізнесу на ринку ЄС, скасувавши 94,7% тарифних ліній при експорті в ЄС, решта тарифів передбачала поступове скасування з відповідними перехідними періодами. Найбільші перехідні періоди (до 2023 р.) були встановлені для добрив, виробів з алюмінію, автомобілів та інших транспортних заходів. При цьому, щодо сільськогосподарської продукції мита в ЄС були знижені до нуля на більшість продукції у 2016 році. Для частини сільськогосподарських товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, соки, вершкове масло, яйця та інші) були встановлені безмитні тарифні квоти. Управління цими квотами ЄС здійснює або за принципом «перший прийшов першим обслужений», або за допомогою імпортної ліцензій.
Загалом, з підписання Угоди про асоціацію з ЄС та з дією ЗВТ у географічній структурі зовнішньої торгівлі України відбулися докорінні зрушення. До цього близько чверті вітчизняного експорту товарів спрямовувалось до країн ЄС, близько третини – на ринки країн СНД, решта – до інших країн світу. Протягом 2014-2021 рр. цей розподіл суттєво змінився: частки країн СНД суттєво скоротилась (з 37% до 11%), частки країн ЄС суттєво зросла (з 22% до 36%), а також зросла частка країн Азії, зокрема Китаю (до 12,5% або до $7,8 млрд). У той же час, частка США зросла до 2,6% ($1,6 млрд), Великобританії до 1,6% ($0,99 млрд, Канади – до 0,3% ($0,2 млрд). Таким чином, Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами майже 40% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України ($23 млрд).
В 2021 році основу українського товарного експорту до ЄС складали продовольчі товари, метали та мінеральні продукти.
За географічною структурою українського експорту до ЄС, найбільшими торговельними партнерами України є Польща, Італія, Німеччина, Нідерланди, Угорщина. До Польщі Україна експортує переважно залізорудну сировину, чорні метали, продукцію деревообробки. Вітчизняний експорт до Італії сконцентрований на чорних металах і зернових. Експорт до Німеччини складається переважно з комплектів проводів, ріпаку, залізорудної сировини, предметів одягу. До Нідерландів Україна постачає насамперед зернові культури і соняшникову олію. В Угорщині концентрується майже весь вітчизняний експорт до ЄС електричних водонагрівальних пристроїв, вагому частку становлять також комплекти проводів, залізні руди.
Основу українського експорту до США в 2021 році складала продукція гірничо-металургійного комплексу України – до 72%, продовольчі товари 10%, машинобудування до 8% та продукція хімічної промисловості 5%. До Великобританії в 2021 році Україна переважно постачала продовольчі товари (до 50%), продукцію гірничо-металургійного комплексу України (до 28%) та машинобудування (до 10%). До Канади постачалась продукція гірничо-металургійного комплексу України (до 43%), продовольчі товари (18%), машинобудування (до 20%) та продукція хімічної промисловості (7%). Для порівняння, до Китаю Україна в 2021 році експортувала переважно продовольчі товари (до 54%) та продукцію гірничо-металургійного комплексу України (до 41%).
Таким чином, до війни, Україна наростила обсяги експорту до Європи, Америки та Азії. При цьому, якщо до країн ЄС український експорт був більш-менш диверсифікований, то в США та Канаду постачалась переважно продукція гірничо-металургійного комплексу, до основних товарів якої (прокату, труб, арматури, дротів) застосовувались антидемпінгові заходи.
В той же час, з початком повномасштабної війни, яку російська федерація розв’язала 24 лютого 2022 року та веде проти України, було зруйновано значну кількість інфраструктурних об’єктів, підприємств, житлових будинків, що призвело до збитків на сотні мільярди доларів. Окрім руйнувань, війна створила для українських експортерів значні проблеми з постачанням сировини та логістикою. Наразі повністю заблокований доступ до українських портів на Чорному та Азовському морях (морські порти офіційно закриті до відновлення контролю, наказ Мінінфраструктури України від 28 квітня 2022 року № 256 «Про закриття морських портів»). Війна суттєво підірвала виробничі потужності сільського господарства та промвиробництва в Україні.
З початком війни загальні обсяги українського експорту суттєво впали. Для порівняння, якщо у квітні 2021 р. обсяги експорту становили $4,9 млрд, а у квітні 2022 р. лише $2,4 млрд. При цьому найбільше обсяги українського експорту впали до країн Африки (91%), Азії (89%) та Америки (86%), до Європи обсяги експорту зросли (7%). Для порівняння, до країн СНД обсяги експорту впали на 68%, а до ЄС зросли на 12%. З урахуванням зазначених змін, частка ЄС у загальному обсязі українського експорту зросла з 34% у квітні 2021 року до 79% у квітні 2022 року.
На фоні суттєвого падіння загальних обсягів українського експорту з початку війни, беззаперечно гарною новиною є факт певного зняття обмежень щодо української продукції. Це дозволить частково компенсувати втрати українських експортерів, насамперед сільгоспвиробників та металургів, при постачанні продукції насамперед до ЄС, оскільки складнощі з логістикою для українських експортерів не дозволять особливо скористатись перевагами часткового відкриття ринку США та Канади. Варто зазначити, що через наявність антидемпінгових заходів, доступ українських металургів до цих країн все ще буде обмежений.
В той же час ЄС відкрила ринок значно ширше, скасувавши не лише ввізні мита та квоти, а й призупинивши дію антидемпінгових заходів. При цьому українські товаровиробники зможуть частково вирішити логістичні проблеми постачання власної продукції до ЄС шляхом налагодження постачання товарів залізницею та автомобільним транспортом.
Водночас при скасуванні мит, для українських експортерів при виході на європейський ринок залишаться інші бар’єри:
- технічні бар’єри, пов’язані з невідповідністю вітчизняних стандартів якості технічним регламентам и? нормативам безпечності продукції в ЄС, тобто українські виробники, які не могли постачати власну продукцію до ЄС у зв’язку з відмінностями у стандартах так і не зможуть її завозити;
- значні дотації та субсидії, які одержують виробники харчової продукції в ЄС, що ставить ряд вітчизняних експортерів відповідних товарів на межу цінової конкурентоспроможності на європейському ринку.
Окрім переваг для українських експортерів є деякі ризики для українських товаровиробників. У постанові ЄС зазначається, що призупинення мит діє лише якщо Україна утримається від запровадження нових мит або кількісних обмежень для товарів походженням з ЄС або ж від підвищення існуючих мит. У цьому контексті варто наголосити, що Україна активно використовує антидемпінгові та спеціальні розслідування для захисту вітчизняних товаровиробників від імпорту та наразі щодо продукції походженням з ЄС:
- застосовує антидемпінгові заходи щодо імпорту гумових пробок та спеціальні заходи щодо виробів з пінополіуретанів, сірчаної кислоти, полімерних матеріалів та свіжих троянд;
- проводить чотири спеціальні розслідування щодо сирів, гіпохлориту натрію, бурових доліт та ПВХ-профілю.
Таким чином, Україна або має відмовитись від захисту вітчизняних товаровиробників та завершити поточні торговельні розслідування без застосування і не продовжувати діючі заходи, або відмовитись від переваг розширеного доступу до ринку ЄС для українських експортерів.
Тож можна сказати, що відкриття зовнішніх ринків для української продукції є всього лише частковим та тимчасовим. При цьому, враховуючи проблеми українських виробників з постачанням сировини та логістикою, навряд чи українські експортери зможуть повною мірою скористатись даними перевагами.