Українській владі слід прискоритися з адаптацією законодавства одночасно і під запити сучасності, і для реалізації протиепідемічних заходів.
Про це в інтерв’ю “Апострофу” розповів відомий правознавець, член “Міжнародного союзу адвокатів” UIA, “Американської асоціації адвокатів” ABA та “Міжнародної асоціації адвокатів” IBA Костянтин Кривопуст.
Він прокоментував правове забезпечення протиепідемічних заходів в Україні і, зокрема, імпровізації в окремих заходах влади.
“Все, що відбувається має бути осмислено і сформульовано у вигляді проектів нових норм конституційного, цивільного, господарського та кримінального права. До того ж, необхідно усунути очевидні парадокси: є головний санітарний лікар, але немає служби, що підкоряється йому, і вертикалі СЕЗ; є в десятки разів більше кількість заражених, але нинішній карантин став помітно м’якше, ніж попередній; є бажання з боку держави допомогти бізнесу і людям, але це носить характер політичної благодійності, а не чіткого механізму і т.д. Добровільність або обов’язковість вакцинації, правомірність введення якихось пропусків на транспорт, відповідальність корпорацій перед своїми співробітниками в період локдаунів, технології санітарно-епідеміологічних розслідувань – все це і багато іншого має бути осмислено і формалізовано, щоб уникнути правового свавілля”, – зазначив він.
Експерт прокоментував можливість введення “пандемічних коректив” в реформи, які проводяться в Україні: реформу виборчого процесу, оподаткування, освіти, пенсійного забезпечення.
“Поштове голосування внаслідок карантину, мало не стало причиною кризи виборчої системи в США. Що ж говорити про Україну, де процедури волевиявлення взагалі не пристосовані до цих нових реалій?! Очевидно, що і система розподілу доходів між різними верствами суспільства, теж серйозно спотворилася на користь великих корпорацій і з збитком для середнього класу. Звідси в США і Великобританії вже почалися дискусії про підвищення податків для корпорацій і про збільшення оподаткування найбільш забезпечених громадян. Про пенсійну систему я взагалі мовчу. Вона проектувалася за лекалами індустріальної економіки минулого століття і в нашій новій економічній реальності виглядає нежиттєздатною”, – зауважив правознавець.
Також він розповів про проблеми так званої “декомунізації” законодавства в Україні, яка раніше була анонсована владою.
“Проблема одна – переведення адміністративних послуг, документообігу, комунікацій і т.д. в цифру, це важливі зміни, але це всього лише “оцифровка” існуючої реальності, яка давно вже нікого не влаштовує. У нинішніх умовах питання необхідно ставити про нові підстави нашого співіснування, нові права і типи відносин. Зокрема, і в юридичній площині, мову потрібно вести про сучасне “цифрове право”, тобто про гарантований загальний доступ до Інтернету, як основного блага сучасної цивілізації. Про нові типи трудової зайнятості та цифрові активи, які вже стали реальністю. Про вільний доступ громадян до всієї потрібної інформації і про те, що влада має таку інформацію надавати в режимі реального часу. Про захист персональних даних від зловживань з боку цифрових корпорацій. Про штучний інтелект та сфери його застосування. Про нові форми політичної участі, які стають доступними завдяки Інтернету. “Держава в смартфоні” – це не про смартфон, а про державу і громадянина! Це робота не стільки для айтішників, скільки для суспільствознавців, юристів, політиків і філософів”, – підбив підсумок Костянтин Кривопуст.