Ми розпочинаємо серію інтерв’ю на актуальні теми сьогодення, щодо наслідків цифрової революції початку 21 століття, робототехніки, штучного інтелекту, криптовалютного ринку, перспектив його розвитку, наявних ризиків і способів захисту від них.
Нашим співрозмовником є юрист в області міжнародного права, адвокат, учасник:
- “Міжнародного союзу адвокатів” UIA (https://www.uianet.org/fr)
- “Американської асоціації адвокатів” ABA (https://www.americanbar.org/en/)
- “Міжнародної асоціації адвокатів” IBA (https://www.ibanet.org/), доктор філософії -Костянтин Кривопуст (https://kryvopust.com/).
UA2DAY: «Пане Костянтине, доброго дня, раді зустрічі з Вами. Гадаємо, що тематика нашої розмови може бути вкрай цікава аудиторії, оскільки, дійсно, початок 21 століття ознаменувався стрімким розвитком високих цифрових технологій. Ми спостерігаємо, як революційними темпами змінюється світ в області розвитку штучного інтелекту, робототехніки, платіжних засобів і систем. З одного боку – треба радіти, але й виникають нові ризики. Як особисто Ви ставитеся до такого стрімкого технічного прогресу?»
Костянтин Кривопуст: «Доброго дня, дякую Вам за запрошення. Дійсно, останні два десятиліття ми спостерігаємо стрімкий розвиток високоінтелектуальних галузей, який виражається в створенні десятків нових продуктів, про які суспільство не могло і мріяти. Передумови подібних тенденцій були закладені ще в 20-ому сторіччі. Зокрема, завдячуючи таким організаціям, як DARPA. Слід зазначити, що споживача довгий час готували до сприйняття високотехнологічних продуктів, в тому числі і завдяки кінематографу. Чого лише варті голлівудські блокбастери про розвиток робототехніки, штучного інтелекту і подібне. Однак, все рівно, мало хто міг передбачити настільки стрімкі зміни, які нові технології приносять у більшість сфер нашого повсякдення. Особисто я, завдячуючи сфері своєї діяльності, яка є досить консервативною, ставлюся до подібних змін з обережністю і поясню чому.
UA2DAY: «Так, було б цікаво почути».
Костянтин Кривопуст: «Почнемо з основної мети розвитку будь-якої технології. На мою думку, вона має розглядатися через соціальну призму і бути спрямована виключно на ефективне покращення життя середньостатистичної людини. При цьому, не порушуючи її основні права і свободи. Отже, для того, аби оцінити, чи відповідає вищевикладена динаміка розвитку основній меті, необхідно проаналізувати її через площину юридичну в якій і закріплені основні «червоні лінії». І тут виникає основна проблема, оскільки рівень розвитку юридичного базису не відповідає сьогоденному темпу розвитку високих технологій. Тобто, із стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що діючі норми права явно застарілі і не можуть в повній мірі регулювати порядок використання нових високотехнологічних продуктів, що передбачає виникнення відчутних загроз, як для окремих галузей, так і для людства в цілому. Для прикладу:
- розвиток штучного інтелекту корисний, однак, лише при розумінні і юридичному обгрунтуванні допустимої межі його граничного розвитку, при перетині якої виникнуть ризики поглинання природнього штучним;
- розвиток робототехніки, який без належного правового регулювання позбавить мільйони людей по всьому світу робочих місць, чим спричинить підвищення рівня безробіття і голоду;
- розвиток платіжних засобів і систем, без механізму правового захисту користувачів спровокує хвилю банкрутств, а також значне підвищення рівня злочинів у кібернитичному просторі, які ми вже спостерігаємо.
Отже, на мою думку, розвиток будь-якої технології, звісно, має відбуватися, але паралельно із ним має вдосконалюватися міжнародна правова система, яка б могла як сприяти даному розвитку, так і запобігти шкоді основному бенефіціару прогресу – людству.»
UA2DAY: «Костянтине, як на Вашу думку має відбуватися процес імплементації наукових розробок в юридичну площину і на якому рівні?»
Костянтин Кривопуст: «З впевненістю можу сказати, що реалізація даного процесу вкрай необхідна і враховуючи рівень впливу новітніх розробок на людство – він має відбуватися на міжнародному рівні, зокрема ООН. Однак, основою даного процесу має стати принцип «не нашкодити».
По перше, необхідно заснувати міжнародну дорадчу платформу. До участі у роботі платформи запросити представників всіх галузей виробництва, науковців, розробників, юристів, представників профспілкових організацій, споживачів, громадськість і напрацювати основні принципи взаємодії людства і штучної технології. Після цього, створити окремий комітет при ООН, за допомогою якого, закріпити основи міжнародного права в галузі високих технологій шляхом прийняття окремої резолюції Організації Об’єднаних Націй.»
В другій частині інтерв’ю ми акцентуємо увагу на проблематиці розвитку криптовалют та цифровому праві, як окремому розділу міжнародного правового механізму.