У якому стані знаходиться українська економіка? Трекер економіки з інтерактивними графіками та коментарями. Найважливіша інформація зрозумілою мовою в редакції експерта в області міжнародного фінансового права Костянтина Кривопуста.
Ринок праці
Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці — бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу. Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року. Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.
Кількість нових вакансій на ринку протягом червня практично не змінювалась і залишалася на рівні близько 90% від середнього рівня 2021 року, але в останній тиждень місяця скоротилася до 81% . Активність же шукачів роботи залишається на стабільно низькому рівні, що є меншим за відповідні показники 2023 та 2022 років.
Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. Відповідно до них, у червні 2024 року рівень безробіття в Україні становив 13,1%. Згідно цієї оцінки, безробіття зменшувалося другий місяць поспіль. Проксі-показник рівня бідності — частка опитаних людей, що змушена економити на їжі — у червні 2024 року стрімко зріс до 25,6%.
Очікування бізнесу та громадян
У червні індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 43,6 порівняно з 48 у травні та залишився нижче “нейтрального” рівня у 50 пунктів. Серед бізнесів з усіх опитаних секторів переважають негативні очікування, які можна порівняти з настроями літа 2022 року. Настрої погіршилися через погіршення безпекової ситуації, значні перебої з електропостачанням та зростання виробничих витрат. Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.
Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у червні 2024 року становить 64,5 пункти — суттєве погіршення порівняно з травнем. Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої. Складниками Індексу споживчих настроїв є Індекс економічних очікувань (73,6 у червні) та Індекс поточного становища (50,9 у червні). Споживчі настрої знаходяться на найнижчому за весь час повномасштабної війни рівні.
Іноземна фінансова допомога
Від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету. Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд.
У червні іноземна фінансова допомога зросла після падіння у травні: Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від Європейського Союзу (1,9 млрд євро) та $3 млн від Світового банку.
У червні зовнішня допомога покрила близько 37% потреб у фінансуванні державного бюджету. Хоча це є покращенням порівняно з травнем (коли іноземна допомога покрила лиш 0,4% потреб), ситуація все ще далека від ідеальної. Крім того, виплати американської бюджетної допомоги ще не розпочалися.
Фіскальна політика
Податкові надходження до державного бюджету в червні становили 104,6 млрд грн. За перше півріччя 2024 року податкові надходження склали 739,4 млрд грн (+50% порівняно з 1 півріччям 2023 року). Найбільшим драйвером зростання в абсолютному виразі є податок на прибуток підприємств (+79,7 млрд грн, або 117% зростання порівняно з 1 півріччям 2023 року).
Доходи від внутрішнього ПДВ у першому півріччі 2024 року зросли на 49%, а від ПДВ з імпорту – на 39%. Варто зазначити, що в той час як валові надходження від внутрішнього ПДВ зросли на 26%, відшкодування ПДВ знизилось на 2,5%, що свідчить про більш жорстке адміністрування ПДВ. Надходження від акцизів зросли на 81%, забезпечивши додаткові 40,8 млрд грн у 1-му півріччі 2024 року.
Рентна плата за користування надрами була єдиним джерелом доходів, яке зменшилось у 2024 році – на 21% порівняно з 1 півріччям 2023 року.
Основними факторами зростання доходів були підвищення податку на прибуток для банків, скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році, підвищення ставок акцизного податку, перерахування “військового” ПДФО до державного бюджету, краще адміністрування, інфляція та девальвація. З січня до бюджету також надійшло 64,2 млрд грн дивідендів та чистого прибутку державних підприємств.
Видатки державного бюджету в травні зросли на 29% до 390 млрд грн, при цьому видатки на оборону зросли на 34% до 206 млрд грн. За 5 місяців 2024 року на оборону було спрямовано 51% усіх видатків.
Зовнішня торгівля
За попередніми даними НБУ, у травні 2024 року баланс товарів та послуг був негативним: $-2,8 млрд. Імпорт товарів у травні ($5,5 млрд) перевищував експорт товарів ($3,3 млрд), а імпорт послуг ($2,1 млрд) перевищував експорт послуг ($1,5 млрд).
Енергетика
Ситуація з енергосистемою залишається вкрай складною через російські обстріли енергоінфраструктури. Комерційний експорт електроенергії з України відсутній: Україна не продає е/е за кордон. Водночас фізичні транскордонні перетоки залишаються, оскільки Україна є частиною об’єднаної енергомережі ENTSO-E: електроенергія може йти, наприклад, транзитом з Польщі до Румунії через українську територію.
За словами Володимира Зеленського, російські обстріли знищили вже 9 ГВт потужностей української генерації електроенергії станом на початок червня — це половина від зимового піку споживання. Щоб частково компенсувати втрати генерації, Україна змушена імпортувати електроенергію — до 1,7 ГВт потужності в окремі години.
Металургія
У червні виробництво сталі залишилось майже на рівні попереднього місяця (-0,4%) і склало 735 тис. тонн. Виробництво чавуну та прокату скоротилося на 4% до 629 тис. тонн та 572 тис. тонн відповідно. У першому півріччі 2024 року виробництво сталі зросло на 37% до 3,87 млн т, чавуну – на 22% до 3,47 млн т, а прокату – на 32% до 3,14 млн т.
У травні Україна експортувала 3,3 млн т залізної руди. Це на -8% менше, ніж у попередньому місяці, але в 2,06 раза більше, ніж у червні 2023. Загалом у січні-травні було експортовано 15,5 млн т руди (у 2,3 раза більше за аналогічний період минулого року) на суму $1,37 млрд (+82%). Основними імпортерами були Китай, Словаччина та Польща. Частка України в імпорті залізної руди до ЄС досягла 21%.
Внутрішнє споживання металопродукції за 5 місяців 2024 року знизилося на 4% до 1,36 млн т.
Сільське господарство
Експорт зернових у червні знизився на 29% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, оскільки завершився продаж врожаю попереднього року. Порівняно з червнем 2023 року експорт зріс на 2%.
У 2023/2024 маркетинговому році Україна експортувала 69,86 млн т зернових, олійних культур та рослинних олій. Експорт пшениці склав 18,43 млн тонн (+9% до попереднього року). Експорт кукурудзи склав 29,41 млн т (+0,2%), ячменю – 2,48 млн т (-8,5%), сої – 2,98 млн т (-8,2%), ріпаку – 3. 7 млн т (+8,7%), соняшникової олії – 6,54 млн т (+22,8%), соєвої макухи – 0,66 млн т (+12,5%), соняшникової макухи – 5,15 млн т (+29,1%). Україна експортувала лише 324 тис. т соняшнику (-86,3% р/р), що пов’язано з відновленням переробки соняшнику в Україні.
Монетарна політика та інфляція
У червні 2024 року інфляція прискорилася до 4,8% у річному вимірі через поступове вичерпання ефекту від минулорічного врожаю, наскрізний ефект від знецінення гривні та підвищення цін на електроенергію.
У середині червня 2024 року НБУ встановив облікову ставку на рівні 13%, мотивуючи пом’якшення монетарних умов для підтримки кредитування та відновлення економіки сприятливими інфляційними тенденціями, поліпшенням очікувань та прогресом у залученні міжнародного фінансування. Дохідність однорічних гривневих ОВДП та 3- і 12-місячних депозитних ставок продовжувала знижуватись у відповідь на зниження облікової ставки протягом останніх кількох місяців.
У червні міжнародні резерви скоротились на 2,9% до $37,9 млрд (4,9 місяця покриття імпорту) через валютні інтервенції НБУ для подолання дефіциту іноземної валюти, стабілізації обмінного курсу та здійснення платежів за зовнішнім боргом, частково компенсовані міжнародною фінансовою допомогою.
У червні гривня поступово девальвувала. Спред між готівковим та офіційним курсами залишився в межах 1,3%. Зростання попиту на іноземну валюту було зумовлене високими бюджетними видатками, збільшенням закупівель палива та травневою валютною лібералізацією.
Банківський сектор
У травні гривневі та валютні депозити продовжили зростання, досягнувши або перевищивши рівень кінця 2023 року. Зростання доходів населення сприяє збільшенню банківських депозитів, причому понад третина з них у гривневому еквіваленті забезпечує стабільні залишки на тлі зростаючої конкуренції за депозити. Полегшення правил обміну валюти сприяє збільшенню заощаджень в іноземній готівковій валюті.
Корпоративне та роздрібне кредитування продовжує потроху відновлюватися в усіх валютах. Прибуткові сектори самофінансуються, що посилюється після вторгнення; попит на довгострокові кредити є низьким; підприємства, що відновлюються, мають доступ до субсидованих кредитів. Деякі користуються банківськими кредитами, інші покладаються на зовнішні або внутрішньогрупові фонди.
ВВП
Реальний ВВП у першому кварталі 2024 року зріс на 6,5% порівняно з першим кварталом 2023 року, за оцінкою Державної служби статистики України. У наступних кварталах року відновлення економіки сповільниться. За прогнозом Мінекономіки, цього року ВВП зросте на 3,5% у річному вимірі (прогноз НБУ – 3%). Ці прогнози відповідають базовому сценарію МВФ. Однак за негативним сценарієм МВФ прогнозує падіння української економіки на 1,7% у 2024 році.