Повномасштабне вторгнення агресора кожен день стає причиною сотень жертв серед військових і цивільного населення. Десятки тисяч родин залишилися без домівок, роботи, майна і найболючіше – родичів, яких вже ніколи не повернеш.
Здавалося б, карколомна і жорстока війна має лише одну сторону – негативну.
Однак, було б об’єктивно констатувати і той факт, що будь-яка війна стає дієвим приводом для консолідації суспільства, розвитку технологій та природно висвітлює всі “ракові пухлини” суспільства, надаючи змогу їх ідентифіувати і побороти.
Сьогодні ми поговоримо про одну з таких “пухлин”, яка історично залишилась нам у спадок від Радянського Союзу і тих спеціалізованих структур, які працювали для захисту його інтересів. Ім’я цій “пухлині” – агентурна мережа ворога.
Дійсно, справедливо було б відмітити, що саме війна стала каталізатором для активної і ефективної боротьби вітчизняних правоохоронних органів з “кротами” в середині всіх, без виключення, державних органах. Чого лише варті гучні кримінальні провадження за фактами державної зради в яких фігурують: Віктор Медведчук, Олександр Сівкович, Андрій Деркач, Олега Кулініча, тощо.
Гучно, ефективно і своєчасно. Однак, помилково стверджувати, що з “кротами” покінчено, оскільки ми побачили лише верхівку складної, законспірованої, добре організованої та розгалуженої агентурної мережі – більшість з учасників залишилися на волі, добре законспіровані і продовжують свою ганебну діяльність, іноді і на два фронти. Тому, оперативно-технічна робота в даному напрямку має тривати постійно. Важливо аби дана робота виконувалась не лише співробітниками відповідних органів, але і всім суспільством, зокрема і журналістської спільноти.
Саме тому, ми пропонуємо вам цікаву історію, яка потребує глибокої перевірки силами спеціальних служб України.
Знакойомтеся: Усачов Олексій Олександрович 11.10.1983 року народження.
На перший погляд, активний чоловік з позитивними характеристиками і гарною освітою:
Закінчив середню школу та економіко-правовий ліцей. Вищу освіту здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті соціології та психології за спеціальністю психологія, паралельно навчався у ВІКНУ на кафедрі військової педагогіки та психології, входив до керівництва Курсантської ради та Студентського парламенту.
Під час навчання виступив засновником низки громадських організацій, студентських ЗМІ та творчої спілки “Літературний форум”, організовував конкурси, фестивалі та концерти, співпрацював з УНІАН та займався соціологічними дослідженнями та брав участь у виборчих кампаніях.
Соціальна активність Олексія надала йому можливість органічно вписатися в коло політиків, журналістів, соціологів, тощо.
Однак, аналізуючи коло контактів Олексія Усачова, ми звернули увагу на те, що переважна кількість його проектів і ділових зв’язків пов’язана з особами, які були одіозними представниками саме “Партії Регіонів” та сповідували “розвиток конструктивних зв’язків” з рф. До чого ця “робота” призвела ми можемо бачити на прикладах Бучі, Ірпеня і багатьох інших міст.
Серед найвідоміших прізвищ, з якими співпрацював Олексій, слід відміти:
- колишнього міністра внутрішніх справ Віталія Захарченко;
- колишнього прем’єр міністра Вітольда Фокіна;
- колишнього міністра оборони Олександра Кузьмука;
- колишніх нардепів Раїсу Богатирьову, Олександра Герегу, Андрія Сенченка, Едуарда Прутніка, Олександра Волкова та багато інших осіб, які внесли великий вклад у розвиток “вільної і демократичної” України.
Погодьтеся, враховуючи список ділових контактів Олексія, питань щодо його політичних поглядів все менше.
Однак, нам було цікаво дізнатися, що ж саме вплинуло на формування світогляду Олексія.
На думку вчених, відповідь на це питання треба шукати в дитинстві. Ми так і зробили.
От тут нас чекала дійсно цікава інформація.
Отже, як відомо з відкритих джерел, Олексій Олександрович Усачов народився в 1983 році в сім’ї військового у цікавому німецькому місті Дрезден.
За інформацією джерела редакції, тато Олексія – Олександр Усачов зробив поважну військову кар’єру в радянській армії, згодом був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС і в принципі є людиною свого часу виховання, порядною.
Однак, наявна інформація про те, що паралельно з проходженням військової служби у військовій частині, яка була розміщена в місті Дрезден, Олександр Усачов обліковувався в якості співробітника “Будинку радянсько-німецької дружби”, розташованому в тому самому Дрездені.
За дивним збігом обставин, саме в цій організації і саме в цей період часу працював і юний підполковник КГБ – володимир володимирович путін, який “успішно розвивав радянсько-німецьку дружбу в інтересах ШТАЗІ і КГБ”.
На думку редакції, саме таке ідеологічне середовище і вплинуло на подальше формування світогляду “українсього активіста” Олексія Усачова та сформувало його коло контактів, життєвих принципів і інтересів.
Звісно, враховуючи вищевикладене, ми не маємо права стверджувати про те, що Олексій є одним із учасників законспіровної агентурної мережі рф в Україні, однак, вважаємо, що дана інформація, як і вся діяльність пана Усачова має стати предметом прискіпливої перевірки силами відповідних спеціальних служб України.
Крім того, предметом перевірки має стати не лише інформація про період формування особистості Олексія в Дрездені, формування його зв’язків, тощо, але й наявність заяви на отримання паспорту громадянина рф на ім’я Усачова Олексія Олександровича 11.10.1983 року народження.
Далі буде…
«Sapiens dominabitur astris»…
Корисні посилання:
https://navkolo.news/node/3657
https://vlasti.net/news/357986
https://glavk.cc/articles/167565-oleksij_usachov__psevdoaktivist_za_grati_chi_v_durku