США закликають Європу відмовитися від російської нафти та газу на користь американських енергоносіїв. Міністр енергетики Кріс Райт заявив, що торгівля з Москвою фінансує «військову машину» Путіна, а припинення закупівель допоможе Вашингтону посилити санкції.
ЄС зобов’язався закупити американські енергоресурси на $750 млрд до 2028 року, але продовжує імпортувати російський газ (14% 2024 р.). Брюссель планує повну відмову від російських енергоносіїв до 2028-го, хоча Угорщина та Словаччина пручаються.
На думку експерта редакції, ситуацію, яка склалася на світовому ринку енергоносіїв слід характеризувати слідуючим чином:
1. Економічний інтерес США:
• США активно просувають власні енергоресурси (насамперед СПГ) на європейський ринок.
• Укладені угоди на $750 млрд до 2028 р. фактично закріплюють за американськими виробниками статус ключових постачальників.
• Чим довше зберігається невизначеність навколо поставок з Росії, тим вищі доходи американських компаній та їхня частка в енергетичному балансі ЄС.
2. Геополітичний аспект:
• Постачання енергоносіїв використовуються як інструмент тиску на Росію та одночасно як важіль впливу на Європу.
• США домагаються стратегічної залежності ЄС від американських енергоносіїв, що зміцнює їхні позиції у трансатлантичному партнерстві.
3. Позиція ЄС:
• Брюссель декларує відмову від російських нафти та газу до 2028 року, проте не всі держави згодні (Угорщина, Словаччина).
• На 2024 рік частка російського газу в імпорті ЄС склала 14%, що підтверджує залежність, що зберігається.
• Спроба повної відмови від російських ресурсів пов’язана зі зростанням цін, соціальним тиском та ризиками для промисловості.
4. Висновок:
• США зацікавлені у продовженні конфлікту та санкційного тиску, оскільки це гарантує попит на їхні енергоресурси.
• Економічне підґрунтя американської політики очевидне: під гаслами «боротьби з фінансуванням війни» Вашингтон фактично монополізує ключовий ринок збуту.
• Для ЄС це означає зростання залежності від США та обмеження свободи у прийнятті енергетичних рішень.