Протягом 2025 року російська влада регулярно звітувала про «успіхи» у боротьбі з корупцією. Затримання чиновників, гучні кримінальні справи та показові арешти супроводжувалися заявами про «невідворотність покарання» і «верховенство закону». Проте аналіз конкретних кейсів у регіонах та ключових галузях демонструє: корупція в росії не зменшується, а лише змінює форму.
Офіційна риторика Кремля
Президент рф Володимир Путін неодноразово публічно наголошував:
«Корупція підриває довіру до держави та заважає розвитку країни. Боротьба з нею має бути жорсткою та системною».
В іншому виступі він заявляв:
«У Росії всі мають бути рівними перед законом — незалежно від посади, зв’язків чи статусу».
Такі формулювання стали основою офіційного наративу Кремля про «правову державу» та контроль над чиновниками.
Дорожня галузь: Краснодарський край
На практиці ці заяви не підтверджуються. У Краснодарському краї гучна справа проти дорожників і регіональних чиновників формально відповідала риториці Кремля. Міністр транспорту регіону був затриманий та через декілька днів вийшов на свободу, а слідство гучно оголосило про масштабні зловживання.
Однак ключові політичні фігури регіону залишилися поза підозрою, а система розподілу підрядів не була ліквідована. Відбулася лише заміна виконавців — фінансові потоки залишилися під контролем тієї ж владної вертикалі.
На цьому тлі слова Путіна про «рівність перед законом» виглядають декларативними.
Оборонно-промисловий комплекс: показові справи без системних змін
Ще одна типова цитата російського керівництва:
«Жодні зловживання у сфері державних закупівель, особливо в оборонній галузі, не залишаться безкарними».
У 2025 році слідство дійсно повідомляло про корупційні справи в оборонно-промисловому комплексі. Проте фігурантами стали директори підприємств і менеджери контрактів, тоді як політичні куратори галузі та системні бенефіціари залишилися недоторканними.
Це свідчить про вибірковий характер правосуддя: карають тих, хто виконує, але не тих, хто ухвалює рішення.
Нафтогазовий сектор: «ручне управління» як джерело корупції
Кремль традиційно пояснює корупційні скандали в регіонах «перегинами на місцях». Сам Путін неодноразово говорив:
«Проблеми з корупцією часто виникають через слабкий контроль на регіональному рівні».
Втім, кейси у нафтогазових регіонах Сибіру та Півночі показують протилежне. Корупція там є прямим наслідком централізованого, непрозорого управління ресурсами, де ключові рішення ухвалюються поза будь-яким громадським або парламентським контролем.
Вибірковість замість верховенства права
Коли президент рф заявляє:
«Боротьба з корупцією — це питання справедливості і довіри громадян»,
реальна практика демонструє інше. У росії покарання настає не за масштаб корупції, а за втрату політичної лояльності або конфлікт інтересів усередині еліт.
Закон у цій системі не є універсальним правилом. Він використовується як інструмент управління — тиску, торгу і перерозподілу впливу.
Висновок: риторика як прикриття
Сукупність корупційних кейсів 2025 року та офіційних заяв Кремля демонструє глибокий розрив між словами і діями. Заяви про «верховенство закону» в росії залишаються політичною риторикою, що не має нічого спільного з реальним функціонуванням системи.
Корупція в рф — не відхилення і не хвороба, з якою борються. Це спосіб життя і механізм існування держави. А тому будь-які антикорупційні кампанії без демонтажу всієї вертикалі влади залишаються фікцією.