Автор: адвокат Костянтин Кривопуст
Вступ
Адвокатура в демократичній державі є не лише професійним об’єднанням юристів, а одним із ключових інститутів захисту прав людини, верховенства права та справедливого судочинства. Ефективність правової системи неможлива без незалежного адвоката, який має можливість вільно здійснювати професійну діяльність, захищати інтереси клієнта та протистояти незаконному втручанню.
В умовах сучасної України питання гарантування прав і свобод адвокатів набуває особливого значення. Повномасштабна війна, реформа судової системи, цифровізація правосуддя та посилення ролі адвокатури у захисті громадян створюють нові виклики, які потребують ефективних правових механізмів захисту професійної незалежності адвоката.
1. Незалежність адвокатури як основна гарантія правового захисту
Основним принципом діяльності адвоката є незалежність. Адвокат повинен мати можливість самостійно визначати правову позицію клієнта, обирати методи захисту та виконувати професійні обов’язки без тиску з боку державних органів, посадових осіб чи інших суб’єктів.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України, для забезпечення права на професійну правничу допомогу в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується державою.
Джерело:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також визначає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Джерело:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text
На практиці принцип незалежності проявляється у тому, що адвокат має право:
- вільно обирати способи захисту клієнта;
- збирати докази законними методами;
- брати участь у процесуальних діях;
- оскаржувати незаконні рішення органів влади;
- вимагати дотримання професійних гарантій.
2. Гарантії адвокатської таємниці
Однією з фундаментальних гарантій адвокатської діяльності є збереження адвокатської таємниці. Довіра між адвокатом і клієнтом неможлива без гарантії того, що інформація, отримана під час надання правової допомоги, не буде використана проти клієнта.
До адвокатської таємниці належать:
- факт звернення особи до адвоката;
- зміст консультацій;
- документи та матеріали, отримані під час роботи;
- інформація про особисте життя клієнта;
- стратегія захисту.
Втручання у спілкування адвоката з клієнтом або незаконне отримання матеріалів адвокатської діяльності є серйозним порушенням права на захист.
Наприклад, проведення обшуку в адвокатському приміщенні має відбуватися з урахуванням спеціальних гарантій, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Джерело:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
3. Захист адвокатів від втручання у професійну діяльність
Українське законодавство передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності адвоката.
Стаття 397 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за втручання в діяльність захисника чи представника особи.
Джерело:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
Такі гарантії необхідні для того, щоб адвокат міг діяти не в інтересах державного органу чи окремої посадової особи, а виключно відповідно до закону та інтересів клієнта.
На практиці проблемними питаннями залишаються:
- випадки тиску на адвокатів під час резонансних кримінальних проваджень;
- спроби отримання інформації про клієнта через адвоката;
- необґрунтовані дисциплінарні скарги;
- порушення права адвоката на участь у процесуальних діях.
Саме тому важливу роль відіграють органи адвокатського самоврядування, зокрема Національна асоціація адвокатів України, які здійснюють захист професійних прав адвокатів.
Офіційний ресурс:
https://unba.org.ua/
4. Роль адвокатури в умовах воєнного стану
Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації адвокати стали одними з ключових учасників процесу захисту прав громадян, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від воєнних злочинів.
Перед адвокатурою постали нові завдання:
- захист прав військовослужбовців;
- супровід питань мобілізації;
- документування воєнних злочинів;
- захист власності та бізнесу в умовах війни;
- допомога сім’ям загиблих та зниклих безвісти.
Водночас адвокати самі можуть ставати об’єктами ризиків через виконання професійних обов’язків у прифронтових регіонах або у справах, пов’язаних із національною безпекою.
Міжнародні стандарти також наголошують на необхідності захисту адвокатів від будь-яких форм переслідування.
Основоположні принципи ООН щодо ролі адвокатів визначають, що держави повинні забезпечувати адвокатам можливість виконувати професійні функції без залякування, перешкод чи неправомірного втручання.
Джерело:
https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/basic-principles-role-lawyers
5. Європейські стандарти захисту адвокатської професії
Україна як держава, що рухається шляхом європейської інтеграції, поступово гармонізує свої стандарти із практикою Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на ефективну правову допомогу є невід’ємною складовою справедливого судового розгляду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Джерело:
https://www.echr.coe.int/
Практика ЄСПЛ демонструє: якщо адвокат не може незалежно виконувати свої функції, порушується не лише його професійне право, а й право людини на справедливий суд.
Висновок
Забезпечення прав і свобод адвокатів є одним із фундаментальних елементів правової держави. Незалежний адвокат — це не привілей професії, а необхідна умова захисту кожної людини.
Сучасна Україна потребує подальшого зміцнення гарантій адвокатської діяльності, удосконалення механізмів відповідальності за втручання у роботу адвокатів та посилення практичного застосування міжнародних стандартів.
Як адвокат, я переконаний: захищаючи незалежність адвокатури, ми захищаємо не лише професію, а й право кожного громадянина України на справедливість, законність і свободу.
Адвокат Костянтин Кривопуст