Київські схили під загрозою забудови: громадськість вимагає від влади відповідей — хто і як захищає історичне серце столиці?
Після судової перемоги компанії, яку пов’язують із девелопером Дмитром Буряком, питання майбутнього історичних споруд Першого Київського водогону та прилеглих дніпровських схилів набуло особливої гостроти. Громадськість ініціює перевірку достатності заходів, яких вживають державні та місцеві органи влади для збереження культурної спадщини Києва. Відповідні запити подано до КМДА, Київської міської прокуратури та Міністерства культури України.
Судова перемога забудовника — новий виклик для історичного Києва
6 жовтня 2026 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 910/4479/26, залишивши без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2026 року.
Як раніше повідомляло UA2DAY, судовий спір стосується земельної ділянки площею 0,6080 га на Володимирському узвозі, 4, яку орендує ПрАТ «Будівельні технології». Компанію у журналістських матеріалах пов’язують із бізнесовим оточенням девелопера Дмитра Буряка.
У квітні 2023 року Київська міська рада ухвалила рішення про відмову в поновленні оренди земельної ділянки. Проте суд визнав відповідне рішення незаконним, оскільки питання поновлення оренди вже було врегульоване попереднім судовим рішенням.
Згідно з викладеними у матеріалах справи обставинами, строк оренди спливає 1 лютого 2027 року.
Водночас судова перемога орендаря не означає автоматичного отримання дозволу на будівництво чи демонтаж історичних споруд.
Перший Київський водогін: чи забезпечила держава його охорону?
У центрі уваги опинилися будівлі Першого Київського водогону 1872–1874 років, розташовані на Володимирському узвозі.
Ці споруди є матеріальним свідченням розвитку інженерної інфраструктури столиці XIX століття. Їх можливе знищення означало б втрату частини історичної забудови Києва.
Раніше пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомляв про загрозу демонтажу історичного комплексу в межах планів комерційної забудови території. Серед компаній, які згадувалися в цьому контексті, — ТОВ «Етрекс».
Окреме питання стосується земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:005:0022, розташованої в історичній частині дніпровських схилів.
Принципово важливо встановити, чи отримали споруди належний охоронний статус, які правові обмеження діють на відповідній території та чи видавалися документи, що допускають її комерційну забудову.
Саме ці обставини потребують офіційного документального підтвердження.
Громадськість звертається до органів влади
З метою встановлення повноти та достатності заходів державного захисту історичних об’єктів громадські активісти підготували запити на публічну інформацію до трьох державних органів.
Київська міська державна адміністрація
У КМДА запитуються документи щодо охоронного статусу будівель, правового режиму земельної ділянки, наявності дозволів на демонтаж і будівництво.
Особливу увагу приділено майбутньому договору оренди, строк дії якого, за наявними відомостями, завершується 1 лютого 2027 року.
Киян цікавить, чи звертався орендар щодо продовження договору, чи готуються відповідні рішення Київради та чи розглядається повернення ділянки територіальній громаді.
Також поставлено питання щодо можливого касаційного оскарження постанови у справі № 910/4479/26.
Київська міська прокуратура
У прокуратури запитується інформація про заходи представництва інтересів держави у спорах щодо відповідної землі, можливі кримінальні провадження та процесуальні дії, спрямовані на запобігання незаконному знищенню історичної забудови.
Окремо порушено питання щодо участі органів прокуратури в судових провадженнях та можливого оскарження рішень у встановленому законом порядку.
Міністерство культури України
Міністерство має надати інформацію щодо державного обліку будівель Першого Київського водогону, наявних охоронних обмежень та можливих погоджень на проведення будівельних робіт.
Також запитуються документи щодо заходів із недопущення пошкодження або демонтажу історичних споруд.
Чому питання не можна відкладати?
Завершення строку оренди на початку 2027 року створює важливу правову обставину, яка може вплинути на подальше використання земельної ділянки.
Водночас необхідно розмежовувати приватні права землекористувача та публічні обов’язки держави щодо охорони культурної спадщини.
Навіть чинне право оренди не звільняє забудовника від необхідності дотримуватися містобудівного та пам’яткоохоронного законодавства.
Однак залишається відкритим питання: чи використали уповноважені органи всі доступні їм законні механізми для збереження історичних будівель і захисту дніпровських схилів від забудови, яка може завдати шкоди історичному ландшафту Києва?
Не менш важливо з’ясувати, чи супроводжувалися рішення столичної влади належною юридичною підготовкою та чи були своєчасно застосовані передбачені законодавством способи захисту інтересів громади.
Влада має відповісти документами
Ми не робимо передчасних висновків про незаконність дій конкретних компаній або посадових осіб.
Мета журналістської перевірки — встановити факти: які рішення ухвалювалися, які дозволи видавалися, які заходи здійснювалися та чи відповідають вони обов’язкам держави із захисту культурної спадщини.
Відповіді органів влади та отримані документи будуть необмінно оприлюднені і дадуть змогу оцінити, чи існують прогалини в охороні Першого Київського водогону та чи можуть вони створювати ризики для подальшого збереження історичної території.
Історичні дніпровські схили — це не лише об’єкт земельних і комерційних правовідносин. Це частина культурного надбання Києва, збереження якої становить суспільний інтерес.
Редакція UA2DAY продовжить досліджувати обставини цієї справи, оприлюднить суттєві результати отриманих відповідей та готова надати можливість усім зацікавленим сторонам висловити свою позицію.
Автор: Дмитро Кравченко