7.1 C
Kyiv
Середа, 18 Листопада, 2026

У РИМІ ЗАТРИМАЛИ ОЛЕКСАНДРА СЛОБОЖЕНКА: 213 МІЛЬЙОНІВ НЕСПЛАЧЕНИХ ПОДАТКІВ, КРИПТОВАЛЮТНА ІМПЕРІЯ, ЕЛІТНІ АВТОМОБІЛІ ТА КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ

Найпопулярніше

Kyiv
хмарно
6.5 ° C
6.5 °
6.5 °
98 %
0.9kmh
100 %
Ср
12 °
Чт
11 °
Пт
7 °
Сб
6 °
Нд
2 °

За інформацією, отриманою редакцією, у столиці Італії Римі затримано українського підприємця, блогера та засновника Traffic Devils Олександра Слобоженка, якого в Україні підозрюють в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

За відомостями редакційного джерела, затримання пов’язане із запитом українських правоохоронних органів. Офіційні деталі операції, зокрема дата затримання, процесуальний статус Слобоженка в Італії та можливість його екстрадиції, наразі не оприлюднені.

Слобоженко став одним із найбільш суперечливих представників українського цифрового бізнесу. За кілька років він створив компанію з багатомільйонними оборотами, сформував публічний образ успішного мільйонера, демонстрував дорогі спортивні автомобілі та розкішний спосіб життя.

Однак за блискучою вітриною бізнесового успіху опинилася історія кримінальних розслідувань, податкових претензій на сотні мільйонів гривень, непрозорих фінансових операцій і майна, оформленого на родичів.

ХТО ТАКИЙ ОЛЕКСАНДР СЛОБОЖЕНКО

Олександр Слобоженко — підприємець із Київської області, засновник компанії Traffic Devils, діяльність якої пов’язана з арбітражем інтернет-трафіку.

Ця бізнес-модель передбачає закупівлю реклами та залучення користувачів до продуктів і сервісів рекламодавців за винагороду.

Серед основних напрямів роботи Traffic Devils називалися онлайн-казино, букмекерські платформи, сервіси знайомств і товари для здоров’я та краси.

За інформацією Forbes Ukraine, Слобоженко сам повідомляв, що близько 90% виторгу компанії припадало на гемблінг — індустрію азартних ігор.

Саме цей напрям став фінансовою основою бізнесу, який дозволив підприємцю демонструвати спосіб життя, недоступний переважній більшості українців.

У соціальних мережах Слобоженко активно демонстрував спортивні автомобілі, закордонні подорожі та дорогі розваги. Його публічний імідж будувався навколо особистого успіху та значних заробітків.

Водночас питання законності фінансових потоків, повноти податкового обліку та реальних власників активів стали предметом уваги правоохоронців.

ПЕРШІ КРИМІНАЛЬНІ РОЗСЛІДУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ПОЧАЛИСЯ ЩЕ У 2020 РОЦІ

Історія претензій правоохоронних органів до бізнесу Слобоженка почалася задовго до оголошення підозри у 2024 році.

За даними журналістських розслідувань, ще у 2020 році правоохоронці досліджували можливе ухилення від сплати податків та легалізацію майна, пов’язану з діяльністю підприємця.

У межах тодішнього розслідування проводилися обшуки, зокрема за місцем проживання Слобоженка та в приміщеннях, пов’язаних із його бізнесом.

У матеріалах журналістів згадувалася сума можливих податкових порушень приблизно 54,8 мільйона гривень.

Слобоженко заперечував обґрунтованість того провадження. Публічно відомого обвинувального вироку за цим епізодом немає.

У 2023 році діяльність бізнесмена знову опинилася в полі зору Бюро економічної безпеки України.

Цього разу правоохоронці зосередили увагу на доходах від арбітражу інтернет-трафіку, використанні криптовалют та можливому приховуванні значних фінансових надходжень.

МІЛЬЯРД У КРИПТОВАЛЮТІ ТА 213 МІЛЬЙОНІВ ПОДАТКІВ

16 серпня 2024 року Бюро економічної безпеки України повідомило про підозру Олександру Слобоженку.

Йому інкримінували умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах і легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

За даними слідства, протягом січня 2020 року — серпня 2023 року підприємець отримав доходи у формі віртуальних активів, еквівалентні більш ніж одному мільярду гривень.

Слідчі вважали, що ці доходи не були належним чином відображені в податкових деклараціях.

За версією БЕБ, фінансові операції здійснювалися із застосуванням криптовалютних гаманців, платіжних сервісів та операцій із конвертації цифрових активів.

Правоохоронці встановлювали, хто фактично отримував кошти, хто контролював електронні гаманці, як здійснювалося переведення криптовалюти в готівку та чи декларувалися відповідні доходи.

Загальну суму податків, які, за висновками слідства, не надійшли до державного бюджету, оцінили у понад 213 мільйонів гривень.

Це не просто бухгалтерська розбіжність. Йдеться про суму, співмірну з фінансуванням значних державних програм та закупівель для потреб оборони.

Особливо гостро такі обставини сприймаються під час повномасштабної війни, коли держава залежить від податкових надходжень, а громадяни та бізнес працюють в умовах постійних економічних обмежень.

МАЙНО РОДИЧІВ, ЕЛІТНА НЕРУХОМІСТЬ І СУПЕРКАРИ

Окрему увагу до Слобоженка привернуло розслідування NGL.media, опубліковане 26 квітня 2024 року під назвою «Матусин синок, бабусин онучок».

Журналісти дослідили державні реєстри та встановили, що частина дорогої нерухомості й автомобілів, пов’язаних із родиною підприємця, була оформлена на його близьких родичів.

Зокрема, йшлося про дві квартири в елітному київському житловому комплексі Taryan Towers, зареєстровані на бабусю Слобоженка.

На матір підприємця були оформлені паркомісця в тому самому комплексі.

Орієнтовну вартість двох квартир журналісти оцінювали приблизно у 700 тисяч доларів.

Окремою темою стали преміальні автомобілі, якими користувався або які демонстрував Слобоженко.

Серед них були автомобілі Ferrari та Lamborghini — символи розкішного способу життя, який підприємець активно висвітлював у соціальних мережах.

Згідно з результатами журналістського дослідження, юридичними власниками частини транспортних засобів були інші особи.

Ці обставини викликали питання про джерела фінансування придбання дорогих активів і фактичний контроль над ними.

Зрозуміло, що саме по собі оформлення майна на родичів не є злочином.

Проте в умовах кримінального провадження щодо можливого приховування доходів перевірка походження коштів і реальних вигодонабувачів набуває особливого значення.

АРЕШТ ВОСЬМИ АВТОМОБІЛІВ ТА НЕРУХОМОСТІ

У серпні 2024 року БЕБ повідомило про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження.

За інформацією правоохоронців, було арештовано вісім транспортних засобів, серед яких дорогі спортивні автомобілі.

Також арешт поширювався на квартири та інші об’єкти нерухомості в Києві.

Такі дії проводилися для забезпечення кримінального провадження та можливого відшкодування встановлених збитків.

РОЗКІШНІ ПОДОРОЖІ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ПИТАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ

Ще одним резонансним епізодом стала історія закордонних подорожей Слобоженка під час повномасштабного російського вторгнення.

15 квітня 2024 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач опублікував розслідування «Багаті-непридатні».

У матеріалі йшлося про групу заможних молодих українців, які під час загальної мобілізації подорожували європейськими країнами та відпочивали на курортах.

Серед фігурантів розслідування був Олександр Слобоженко.

Журналісти порушили питання законності його виїздів за кордон та обставин оформлення документів щодо непридатності до військової служби.

Згодом NGL.media з’ясувало, що Слобоженко вперше після початку повномасштабного вторгнення виїхав з України 9 квітня 2022 року. За інформацією журналістів, тоді він виїжджав як волонтер, а документи про непридатність до військової служби були оформлені пізніше.

Наведені обставини самі по собі не доводять незаконності перетину кордону чи фальсифікації медичних документів.

Проте суспільний резонанс цієї історії цілком зрозумілий.

Коли одні громадяни захищають Україну на фронті, а інші намагаються забезпечити свої сім’ї в умовах війни, демонстрація дорогого відпочинку за кордоном неминуче викликає питання про рівність перед законом.

Саме тому документи щодо військового обліку, медичних висновків та законності перетину державного кордону мають особливий суспільний інтерес.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ СУДУ ПРО ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ

2 вересня 2024 року стало відомо, що суд за клопотанням прокурорів Офісу генерального прокурора обрав Слобоженку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Рішення було ухвалене за відсутності підозрюваного.

Застосування такого запобіжного заходу означало, що правоохоронці отримали процесуальні підстави для подальших дій щодо забезпечення участі підозрюваного в кримінальному провадженні.

Водночас заочне рішення суду не означало фактичного перебування Слобоженка під вартою.

Саме тому інформація про його затримання в Римі у листопаді 2026 року може стати важливим новим етапом цієї історії.

ДОВІРЕНІ ОСОБИ ТА ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ

Розслідування діяльності Слобоженка не обмежувалося лише самим підприємцем.

У серпні 2024 року БЕБ повідомило про підозру довіреній особі, яку слідство пов’язувало з фінансовими операціями компанії.

Йшлося про можливе пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Кваліфікація включала частину п’яту статті 27 та частину третю статті 212 Кримінального кодексу України.

Слідство досліджувало роль інших учасників у переміщенні коштів, проведенні операцій із криптовалютами та забезпеченні діяльності бізнесу.

Це важлива обставина, оскільки фінансові операції такого масштабу потребують встановлення не лише формального отримувача доходів, але й осіб, які організовували відповідні процеси.

TRAFFIC DEVILS І ДІЯ CITY: СУПЕРЕЧЛИВА ІСТОРІЯ

У грудні 2023 року Traffic Devils стала резидентом спеціального правового режиму Дія City.

Це означало отримання компанією статусу учасника державної системи стимулювання розвитку цифрової економіки.

Однак у 2024 році журналісти звернули увагу на зміни в структурі власності компанії.

За даними NGL.media, у травні 2024 року Слобоженко перестав значитися власником ТОВ «Трафік Девілс», а його матір Ірину Звір змінили на посаді директорки.

Журналісти називали новим власником Дмитра Гнітуленка, а директоркою — Дар’ю Вишневецьку.

Це породило питання щодо того, хто фактично контролював компанію після формальної зміни структури власності.

СЛОБОЖЕНКО ВИЗНАВ ПРОБЛЕМИ З ПОДАТКАМИ

30 квітня 2025 року Олександр Слобоженко оприлюднив відеозвернення, в якому фактично визнав, що не приділяв належної уваги виконанню податкових зобов’язань.

Він пояснював ситуацію недостатнім розумінням податкових питань та власними помилками.

Підприємець заявив, що погашає заборгованість перед державою, та визнав, що кожен бізнесмен зобов’язаний сплачувати податки незалежно від інших заслуг.

Також Слобоженко повідомив про надання 20 мільйонів гривень допомоги Силам оборони України.

Це була суттєва зміна його публічної позиції.

Проте обіцянка погасити податковий борг і фактичне виконання відповідних зобов’язань — різні речі.

Відкриті джерела, які вдалося перевірити, не дають можливості остаточно встановити, чи була повністю сплачена сума, визначена слідством, і як це вплинуло на подальший перебіг кримінального провадження.

Так само благодійна допомога армії не може сама по собі замінювати виконання вимог податкового законодавства.

ЗАТРИМАННЯ В РИМІ ТА ПЕРСПЕКТИВА ЕКСТРАДИЦІЇ

За інформацією редакційного джерела, Слобоженка затримали в Римі за запитом України.

Якщо ця інформація отримає офіційне підтвердження, наступним важливим питанням стане його подальший процесуальний статус та можливість передачі українським правоохоронцям.

У подібних випадках міжнародна поліцейська співпраця може здійснюватися через канали Інтерполу.

При цьому Інтерпол не проводить затримання власними силами на території іноземних держав. Такі дії здійснюють національні правоохоронні органи відповідно до місцевого законодавства.

Затримання за міжнародним запитом також не означає автоматичної екстрадиції.

Питання передачі особи іншій державі вирішується за окремою процедурою з урахуванням міжнародних договорів, національного законодавства та судового контролю.

Для українських правоохоронців можливе повернення Слобоженка могло б створити умови для подальшого проведення процесуальних дій за його участю.

СПРАВА СЛОБОЖЕНКА ЯК ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСУДДЯ

Історія Олександра Слобоженка давно вийшла за межі приватної справи одного підприємця.

Вона порушує питання про те, наскільки ефективно українська держава контролює багатомільйонні фінансові потоки в цифровій економіці, зокрема в індустрії онлайн-гемблінгу.

Як працюють механізми оподаткування доходів, отриманих через криптовалютні активи? Наскільки прозорим є походження коштів, за які купуються дорогі автомобілі та нерухомість? Чи здатні державні органи своєчасно встановлювати реальних вигодонабувачів фінансових операцій?

Не менш важливим є питання можливості забезпечити участь у кримінальному провадженні заможного підозрюваного, який перебуває за межами України.

Ці питання набувають особливої гостроти під час повномасштабної війни.

Українські громадяни та підприємці несуть значні фінансові навантаження, сплачують податки, підтримують Збройні сили та забезпечують функціонування держави.

Водночас будь-які обґрунтовані підозри у приховуванні сотень мільйонів гривень доходів потребують належного розслідування незалежно від популярності, статків або соціального статусу фігуранта.

Публічна демонстрація розкішного життя не є злочином. Великий бізнес також не є підставою для кримінального переслідування.

Але фінансовий успіх не може створювати привілеїв перед законом.


Олександр Слобоженко побудував публічний образ молодого успішного підприємця, який заробив великі гроші на цифровій рекламі.

Однак за роки його діяльності накопичилася значна кількість питань щодо податкових зобов’язань, походження коштів, структури власності бізнесу та оформлення дорогих активів.

У 2024 році ці питання переросли в офіційне кримінальне провадження з підозрами в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах і легалізації майна.

Сума ймовірно несплачених податків, встановлена слідством, перевищила 213 мільйонів гривень.

Після цього суд заочно обрав підприємцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а правоохоронці повідомили про арешт дорогих автомобілів та нерухомості.

У 2025 році Слобоженко публічно визнав проблеми з виконанням податкових зобов’язань та пообіцяв погасити борг.

Тепер, на тлі отриманої редакцією інформації про його затримання в Римі, справа може перейти до нового етапу.

Головне питання залишається незмінним: чи буде забезпечене повноцінне розслідування, чи отримає держава належні їй кошти та чи буде встановлена відповідальність осіб, причетність яких до можливих злочинів доведуть у суді?

Адже принцип рівності перед законом має працювати не лише для пересічних громадян, а й для власників багатомільйонних бізнесів.

Редакція продовжує з’ясовувати обставини можливого затримання Олександра Слобоженка в Італії, стан кримінальних проваджень в Україні та перспективи екстрадиції.

Матеріал підготовлено на основі повідомлень Бюро економічної безпеки України, Офісу генерального прокурора, журналістських розслідувань «Української правди», NGL.media, Forbes Ukraine, публікацій Суспільного, hromadske та DOU, а також інформації, отриманої редакцією.

Дмитро Кравченко

Інші новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини