Літературний текст тепер все частіше сприймається через кіно. Хороший (та й не дуже) фільм стимулює звернутись до літературного першоджерела. Якщо екранізація вийшла доброю, то часто серед книжкових рядків видно обличчя акторів. Якщо ж навпаки, ви пішли дивитись екранізацію читаного-перечитаного твору, то зазвичай реакція буде такою: «Фууу, як вони все спотворили!». Читач буде прискіпливо дивитись кіно і говорити: «А в книжці не так». А глядач заперечить: «Кіно краще». Звісно, обидві точки зору мають право на життя і залежать від якості творів та від того, наскільки трепетно ви ставитесь до екранізованої книжки.
Проте і критикам, і тим, хто хоче замість того аби читати обов’язкову книжку, подивитись фільм, варто бути обережним. От ніколи, ніколи кіно не співпаде з книгою і уважний читач легко вас викриє. Екранізація, особливо добра, завжди є авторською інтерпретацією режисера та сценариста (навіть якщо, як це часто буває, сценаристом виступає сам письменник).
Як би там не було, кіно робить літературний твір популярнішим, а література живить кіно добрими історіями. Саме тому дуже часто після виходу фільму книжка, за якою він був поставлений, видається ще раз з кінообкладинкою.
Кінообкладинка – це обкладинка книги, спеціально виданої або перевиданої з нагоди виходу фільму або серіалу, в оформленні якої використовуються афіша або кадр з фільму.
Перевидання в кінообкладинці, як правило, пов’язане з підвищенням інтересу читачів до книг, які стали основою для екранізації.
Тож розповімо про кілька українських книг та фільмів останнього десятиліття, які зуміли використати на користь один одного співпрацю кіно та літератури.
«Іван Сила»
Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» вперше побачила світ у «Видавництві Старого Лева» у 2007 році. Вона розповідає про силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог.
У 2013 році на основі цієї повісті було знято фільм (режисер – Віктор Андрієнко). У 2014 році «А-Ба-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» видало книгу, проілюстровану графічними кадрами з фільму.
«Століття Якова»
«Століття Якова» –роман українського письменника Володимира Лиса, опублікований 2010 року «Клубом сімейного дозвілля». Це своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СРСР та дожив до держави Україна.
У 2016 році за романом було знято однойменний серіал, сценаристом якого став Андрій Кокотюха, а режисером – Бата Надіч.
Володимир Лис зазначив, що у фільмі спрощено багато сюжетних ліній, хоча він є динамічним. Також він зауважив, що у фільмі зникло використання діалекту Західного Полісся. Автор відзначив, що фільм його зацікавив, хоча деякі сцени змінено, а також що виконавець головної ролі Станіслав Боклан вже можливо досяг плану Ступки. Додамо, що молодого Якова зіграв Роман Луцький.
У 2018 році «КСД» перевидав книгу, де на палітурці – кадр з міні-серіалу.
«Сторожова застава»
«Сторожова застава» – роман українського письменника Володимира Рутківського, події якого розгортаються у 1097 у Київській Русі, куди загадково потрапляє звичайний український п’ятикласник. Початково твір був написаний як повість, яка вийшла у 1991 в журналі «Однокласник».
Пізніше Рутківський суттєво переробив та дописав свій твір, у 2012 він вийшов друком у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» уже як роман. У 2017 році вийшов фільм, режисером якого був Юрій Ковальов. Тоді ж «А-ба-ба-га-ла-ма-га» перевидала книгу із кінообкладинкою.
«Червоний»
Книга Андрія Кокотюхи була опублікована у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» 2012 року. Твір складається із трьох частин, у кожній з яких оповідь ведеться від іншої особи. Усі три розвідають історії про одного з командирів УПА Данилу Червоного.
У 2017 році в прокат вийшов фільм Зази Буадзе, який є екранізацією однієї з частин роману. У фільмі трохи змінено сюжет, особливо фінал. Зараз готується до виходу фільм «Червоний. За лінією фронту».
Головну роль зіграв львівський актор театру ім. Леся Курбаса Микола Береза. Саме його портрет у ролі Данилу Червоного прикрашає обкладнкунового видання, яке побачило світ у 2018 році («КСД»).
«Ворошиловград»
«Ворошиловград» – роман українського письменника Сергія Жадана, опублікований 2010 року видавництвом «Фоліо». Роман переміг у конкурсі «Книга року ВВС» за 2010 рік, а 2014 року роман був удостоєний швейцарської літературної премії Jan Michalski Prize.
У 2014 року на честь десятої річниці премії BBC Україна роман оголосили «Книгою десятиліття ВВС». Окрім української, роман виданий російською, польською, німецькою, французькою та іншими мовами.
Режисер Ярослав Лодигін у 2018 році зняв за мотивами роману фільм, що отримав назву «Дике поле». Сценарій писали Ярослав Лодигін, Сергій Жадан та Наталка Ворожбит. Лодигін та Жадан домовилися ще до початку зйомок, що книгу та фільм слід розмежувати, і книгу «слід залишити позаду»
Тим не менше у 2018 році «КСД» видав роман з кінообкладинкою, на якій бачимо дві назви – «Ворошиловград» та «Дике поле».
«Захар Беркут»
Повість Івана Франка «Захар Беркут» була написана у 1882 році і вперше побачила світ у 1883 році в часописі «Зоря». Згодом книга була видана десятки разів, українською та в перекладі, шрифтом Брайля та в аудіоформаті. У 1971 році вийшов фільм Леоніда Осики.
На великі екрани повість про боротьбу карпатських селян з монгольською навалою повернулась у 2019 році у спільній екранізації України та США. Режисером став Ахтем Сеітаблаєв, а головну роль виконав «рідкий Термінатор» Роберт Патрік. Стрічку знімали англійською мовою, але для українського прокату стрічку було дубльовано українською. Звісно, сюжет зазнав змін, з’явились нові герої, а акценти змістились на батальні сцени.
На початку вересня 2019 року у видавництві «КСД» повість Івана Франка «Захар Беркут» вийшла у кінопалітурці.
«Чорний ворон»
У романі Василя Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон» йдеться про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти комуністичної влади у Холодному Ярі. Книга вийшла у 2009 році в «КСД». Письменник був удостоєний Шевченківської премії, але відмовився від неї у знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти Дмитра Табачника.
Книга видавалась кілька разів, а у 2019 році «КСД» видав її під кінообкладинкою. На палітурці бачимо кадр з фільму та Тараса Цимбалюка у головній ролі. Режисером фільму став Тарас Ткаченко, у прокат стрічка вийшла наприкінці 2019 року.
Фільм міг спровокувати скандал, адже Всиль Шкляр заявив, що його усунули від процесу знімання. Проте все обійшлось мирно.
«Фелікс Австрія»
Роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» вийшов друком у 2014 році у львівському «Видавництві Старого Лева». Роман написаний як щоденник головної героїні Стефи, що живе уСтаніслвавові на межі ХХ та ХХІ століть та яку пов’язують з її панею Аделею дивні стосунки любові-ненависті.
У 2020 році вийшов фільм «Віддана», режисеркою якого стала Христина Сиволап, роль українки Стефанії зіграла польська акторка Маріанна Янушевич, а роль польки Аделі – українка Олеся Романова. 2019 року «Видавництво Старого Лева» випустило оновлене видання з обкладинкою, яку оформила Світлана Дорошева у стилі постера до фільму. Також у «ВСЛ» вийшли «Галицькі смаколики» –кулінарна книжка за мотивами роману та фільму, впорядкована дослідницею галицької кухні Маріанною Душар.
«Кава з кардамоном»
Зовсім недавно на телебаченні вийшов серіал «Кава з кардамоном». Режисеркою стала Ірина Громозда, у головних ролях – Олена Лавренюк, Павел Дельонг, Тарас Цимбалюк. Історичний серіал розповідає про заборонене кохання українки та польського шляхтича, що розгортається у Львові за часів «Весни народів».
В основі – роман львівської письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону». Видавництво «КСД» видало книгу у 2013 році, а з нагоди виходу серіалу перевидало її ще раз.
«Лісова пісня»
Культова драма-феєрія Лесі Українка відома, мабуть, усім. Уперше поставлено її на сцені у 1918 році. Окремим виданням драма вийшла в січні 1914 року. Вона пережила багато постановок, видань та декілька екранізацій (найвідомішою з яких є екранізація Юрія Іллєнка»).
А скоро має завершитись робота над українським анімаційним «довгобудом» «Мавка. Лісова пісня» (режисери – Олександра Рубан, Олег Маламуж). Судячи з усього, відомий сюжет тут буде сильно перекроєний, ще на початку роботи автори пообіцяли геппі-енд. Робота над 3D-проектом почалась ще у 2015 році, прем’єру обіцяють у 2022.
«Київський будинок книги» у 2020 році випустив спеціальне видання присвячене світовому релізу мультфільму. Оригінальна драма Лесі Українки видана двома мовами в одній книзі – українською та англійською. Права на англійський переклад надала американська режисерка та перекладачка Вірляна Ткач. Переклад було зроблено у співавторстві з американською поетесою Вандою Фіпс для вистави яку Вірляна Ткач поставил спільними силами Яри Мистецьої Групи з Нью-Йорку та львівського театру ім. Леся Курбаса. Виставу показали у 1994 році у Львові т Нью-Йорку.
«Хто ти такий»
Історія кінообкладинки автобіографічного роману Артема Чеха «Хто ти такий» вибивається з традиційного ходу подій. Річ у тім, що режисерка Ірина Цілик розпочала роботу на фільмом «Я і Фелікс» за романом «Хто ти такий» ще до того, як книга побачила світ. Робота над фільмом триває, книга вийшла у видавництві Meridian Czernowitz відрзу з кадром з майбутнього фільму на обкладинці. Книга й фільм розповідають про дорослішання хлопчика Тимофія в 90-х, його сім’ю, друзів, перше кохання й стосунки з колишнім контррозвідником Феліксом, який став частиною його сім’ї. Історія розвивається на тлі бурхливих 90-х.
Зауважимо, що кіно та літературу у проекті міцно пов’язує не лише обкладинка: відомий письменник Юрко Іздрик зіграв роль Фелікса. Роман можна прочитати вже, а на фільм доведеться ще трохи зачекати.