Якщо путлера порівнюють із його «блискучим» стратегом попередником, то йдучи в Україну йому варто було б проаналізувати результативність свого кумира.
Нам багато років нав’язували історію про те, як ефективна радянська армія перемогла у Другій світовій війні з невеликою допомогою українців та білорусів.
Насправді історія така…
22.06 – початок війни;
19.09 – взяття Києва…
400 кілометрів за 87 днів.
Пишу 400 через те, що просування по західних областях через реалізований раніше план Молотова-Ріббентропа зустрічало швидше схвалення, ніж опір у місцевих.
Заслужено та обґрунтовано на мій скромний погляд.
Разом 400/87 = 4,5 км на добу.
Далі…
Треш. У Вікіпедії пишуть, що битва за Смоленськ затримала наступ німців.
Смоленськ було взято 11.07. Через 20 днів після удару по Брестській фортеці.
Від Смоленська до Москви 400 км.
Тепер головне.
Битва за Москву.
30.09…
Через 11 днів після взяття Києва німці були під Москвою.
11 днів. 900 км
900/11 = 81 км на день.
Втрати німців під час взяття Києва вбитими, пораненими та взятими в полон склали близько 500 000 людей.
Тепер важливі висновки:
1. Немає жодної російської армії. Є українська, яка дала час російським підготуватися до удару.
2. Друга армія у світі – не росіяни, а українці. І щодня ми бачимо це у нашій статистиці.
І тепер підходимо до підсумку.
Загадка:
1. Скільки російських треба взяти Київ тепер
2. Скільки росіян треба, щоб дійти Львова?
Відповіді:
1. Усі.
2. Анітрохи. Вони всі лишилися лежати під Києвом.
Якось так.
