Декілька днів тому вітчизняний медійний простір сколихнула новина про, начебто, багатомільйонне розкрадання коштів МО України.
Так, зокрема за повідомлення Національної поліції України 30 серпня 2022 року співробітниками поліції було викрито злочинну группу, яка, начебто, заволоділа коштами Міністерства оборони України в сумі 580000 Євро, за які мали б були придбані бронежилети для української армії.
На перший погляд, наче все зрозуміло і стандартно – де-хто вирішив “підзаробити” на війні і передбачувано погорів на цьому. Відповідно, честь і хвала співробітникам поліції, які й виявили ймовірних злочиніців. Але, є але…
Так, в це й же день, тобто 30.08.2022 року на офіційній сторінцій FB Міністра оборони України Олексія Резнікова з’являється коментар вищезазначеної пригоди. І слід зазначити, що коментар не такий однозначний, як повідомлення від Національної поліції..
” Спроби зловмисників нажитися на потребах оборони України будуть суворо каратися
Вже понад 6 місяців Міністерство оборони України працює у режимі 24/7, щоб забезпечити наших захисників і захисниць необхідним. За цей час було укладено тисячі контрактів, проведено операцій на сотні мільярдів гривень, щоб доставити зброю, боєприпаси, шоломи і бронежилети, сплатити грошове забезпечення та багато іншого.
Ми усі пам’ятаємо ситуацію березня – квітня, коли величезну підтримку надали волонтери, бізнес, звичайні люди. Хтось робив свій внесок грошима, хтось – корисними знаннями чи зв’язками. На жаль, пізніше інколи з’ясовувалося, що окремі люди думали не про Україну та армію, а про свою кишеню.
Сьогодні Національна поліція України оприлюднила інформацію про затримання зловмисників, які спробували привласнити гроші, призначені на закупівлю бронежилетів.
Ця історія тягнеться з початку квітня. Навесні вказаних осіб дійсно було уповноважено провести підготовчі перемовини в Туреччині в інтересах Міністерства оборони України. На той момент це була поширена практика, адже треба було діяти дуже швидко. В підсумку було укладено контракт на постачання засобів бронезахисту з однією турецькою компанію на суму понад 16,6 млн євро, яка гарантувала поставки бронежилетів у стислий термін.
В той період Міноборони з метою диверсифікації уклало широкий спектр подібних контрактів з виробниками та постачальниками у різних країнах. Завдяки цьому було організоване системне ритмічне постачання, яке ворог не зміг перервати своїми ракетними обстрілами. Вдалося не тільки закрити потреби у бронежилетах і шоломах для армії, чисельність якої зросла у кілька разів, але й сформувати резерви.
Водночас, ще у квітні згадана компанія, яка, до речі, уклала аналогічні контракти і на забезпечення Національної гвардії України, порушила терміни і не виконала свої зобов’язання. На жаль, це реальність – не усі підрядники та постачальники є сумлінними.
Міноборони негайно вжило передбачених законом та контрактами заходів з метою повернення коштів.
Згідно з процедурою контракту ми звернулися до Арбітражу Торгово-промислової палати і отримали рішення на користь оборонного відомства.
Ми звернулися до суду у Туреччині. Було заарештовано банківські рахунки та активи компанії, що не виконала свої зобов’язання.
Ми одразу зв’язалися з нашими партнерами у Міністерстві оборони Туреччини, до процесу також залучені Посольство України в Анкарі та Посольство Туреччини в Києві.
Представники Міноборони України двічі їздили до Турецької Республіки, щоб вжити відповідні юридичні заходи для захисту інтересів. Ця робота триває.
Як юрист, я переконаний у непорушності правила презумпції невинуватості. Тому використаю слово не «коли», а «якщо». Так ось, якщо провина зловмисників буде доведена, вони отримають тривалі терміни ув’язнення.
І так буде з кожним, хто намагається скористатися вразливістю України і нажитися на цьому.
Не буду приховувати. Випадки, коли постачальники щось не виконують, порушують терміни, намагаються продати неякісний товар – непоодинокі. Зокрема, фахівці Міноборони, які здійснюють контроль якості, регулярно повертають партії виробів чи виставляють рекламації, змушують постачальників замінювати товари на якісні. Адже все, що придбано за кошти платників податків, знаходиться під суворим контролем. Незважаючи на величезні об’єми. Це – частина нашої повсякденної роботи.
Оскільки мова йде про закупівлю великих партій зброї, інколи дебіторська заборгованість (коли затримується якась поставка) може обраховуватися мільярдами гривень. Це дуже складний і жорсткий ринок, де не завжди можна купити у виробника напряму, забезпечивши прозорість і контроль на усіх етапах. Особливо – якщо ти представляєш країну, де йде війна. На цьому намагаються грати, випробовуючи нас на міцність.
Крім цього, нам відчайдушно на усіх можливих рівнях і усіма засобами протидіє росія – починаючи від ринків сировини і закінчуючи політичним блокуванням готової продукції за сплаченими угодами.
Саме тому Міноборони вибудовує системні механізми, які дозволять зменшити кількість проблемних контрактів до мінімуму. Це стосується і імпорту, і боротьби з монополістами всередині України.
Якась кількість проблемних контрактів все одно буде, тут не треба мати ілюзій. Бо люди різні, обставини різні. Не усе можна передбачити, трапляються форс-мажори.
Але ми робимо все від нас залежне і навіть більше, щоб контрагенти знали: навмисно порушувати зобов’язання перед Міністерством оборони України – це помилка, яка обійдеться дуже дорого, скільки б часу на це не пішло.
Слава Україні! ” – Міністр Оборони України Олексій Резніков.
Отже, навіть при поверхневому аналізі висловів пана Міністра, стає очевидним той факт, що між МО України, Національною гвардією України та певною турецькою компанією було укладено договір поставки військової амуніції і засобів захисту на суму в 16 мільйонів Євро. В свою чергу, турецька компанія – постачальник гроші від МО України отримала, але обумовлений контрактом товар не поставила та й гроші не повернула. Що, відповіідно, спонукало МО України та його представників звернутися до судів, арештувати рахунки турецької компанії і продовжувати комплекс дій із повернення коштів МО України в Україну. Крапка.
Тепер виникають питання, про що ж пафосно відзвітули співробітники поліції? Яка роль у всьому цьому процесі згаданих предсавників МО України? Чому турецька компанія – постачальник, отримавши кошти МО України, банально “кинула” вітчизняне оборонне відомство? І основне – на якій підставі НП України захищає інтереси власника турецької компанії, яка цинічно заволоділа коштами МО України на суму в 16 мільйонів Євро?
З метою отримання відповідей на ці та інші питання, ми розпочали власне розслідування даної, резонансної справи.
Далі буде. Слідкуйте за публікаціями.