Результати розслідування команди UA2DAY, щодо факту спланованого розкрадання коштів українського оборонного бюджету, в якому основну участь приймали громадяни Туреччини – отримала логічне продовження і увірвалася на перші шпальти популярного турецького видання “MEDYAFARESI”.
Далі, мовою оригіналу:
“На початку вересня одна з турецьких компаній була замішана в скандалі через невиконання умов постачання військової амуніції Міністерству оборони України.
Як повідомляють українські журналісти-розслідувачі, турецька компанія, яка отримала контракт на поставку десятків тисяч бронежилетів і оплату понад 16,6 млн євро, спочатку не змогла виконати умови цієї угоди – оскільки не мала відповідних умов виробництва та спеціальні документи, а основний профіль її діяльності – овочівництво та теплиці.
ЗМІ стверджують, що цей договір купівлі-продажу є явно неможливим і спочатку був задуманий як шахрайська схема, спрямована, в тому числі, на підрив існуючої українсько-турецької співпраці у сфері оборонних закупівель та дискредитацію двосторонніх геополітичних відносин.
Поки українське Міноборони працює над поверненням коштів до бюджету та готується до міжнародного арбітражного процесу, ті, хто виконує зірваний контракт з турецької сторони, намагаються врятуватися, перетворюючись із відповідачів на потерпілих, щоб протистояти позовам українців і зняти арешти з їхніх власних активів і банківських рахунків у Туреччині.
Зі свого боку, ми представляємо вашій увазі результати власних досліджень, наводячи факти та докази з цього питання, раніше невідомі громадськості та отримані з обізнаних джерел.
Перш за все, слід зазначити, що з початком російського вторгнення в Україну Міністерство оборони України почало працювати в надзвичайному режимі, щоб забезпечити власну армію всім необхідним. Суттєво спрощено процедуру прийняття рішень щодо закупівлі зброї та військової амуніції для максимально швидкого підписання договорів та отримання продукції в найкоротші терміни.
Як сильний і надійний партнер, Туреччина з перших же днів почала відігравати провідну роль у цьому процесі: багато турецьких бізнесменів мали партнерів в Україні і були готові запропонувати широкий асортимент військової продукції, виготовленої за стандартами НАТО. Довіреності видавали українським підприємцям, волонтерам і просто патріотично налаштованим громадянам, які мають необхідні контакти, досвід міжнародних операцій, фінансові можливості і, головне, бажання допомагати своїй країні, вести відповідні переговори від імені України. Ці особи фактично взяли на себе координаційні функції між постачальниками та покупцями оборонної продукції, хоча самі не були сторонами договорів, не мали організаційно-розпорядчих функцій і не мали повноважень приймати рішення.
За наявною у нас інформацією, про ідею включення до контрактів мережі компаній CY GROUP вперше було озвучено на одній із таких зустрічей, які відбулися в Туреччині за участю Міноборони України, представників Міноборони Туреччини та турецьких бізнесменів, які виявили бажання брати участь у постачанні оборонної продукції в Україну.
За словами учасників цієї зустрічі, лобіювали інтереси CY GROUP: Ерен Хікмет, який представився головою Євразійської асоціації економічних відносин «ЕкоАвразія», і Кемаль Курназ, якого рекомендували як « пов’язана особа», щоб відвідати зустріч.
Самі Тюйсюз, власник MS.BROS DIŞ TİCARET LİMİTED ŞİRKETİ, впливовий бізнесмен у сфері оборони, також брав участь у позитивних рекомендаціях для CY GROUP. Так, CY GROUP та її голова Халіт Арабаджі були включені до робочої групи та списку компаній, рекомендованих для майбутньої співпраці з Міністерством оборони України.
Пізніше українській стороні були передані документи, що підтверджують здатність CY GROUP постачати продукцію оборонного призначення.
Також відомо, що неофіційним представником інтересів CY GRUP і компанії FarmTR в Україні став один із колишніх керівників ДП ”Укроборонпром” Сервін Якубов. За даними наших джерел, Сервін Якубов і Кемаль Курназ є давніми знайомими і партнерами в багатьох спільних бізнес-проектах як в Україні, так і в Азербайджані. За даними українських інсайдерів, двері ДК “Укроборонпром” і Міністерства оборони України свого часу були відкриті для Сервіна Якубова, екс-прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який очолював Кабінет міністрів України в 2016-2019 роках. Водночас Сервін Якубов, довірена особа екс-президента України Петра Порошенка: Він налагодив контакти у сфері оборонної промисловості та замовлення з Олегом Гладковським, який контролював розподіл грошей оборонного бюджету в інтересах колишнього президента, та Сергієм Пашинським, який очолював правління “Укроборонпрому” у 2014-2016 р.. Пізніше українські журналісти-розслідувачі звинуватили Пашинського і Гладковського в закупівлі застарілої зброї для Міноборони України на європейських ринках за завищеними цінами.
Після зміни влади, Сервін Якубов налагодив тісні стосунки з чиновниками в оточенні Президента України Володимира Зеленського, ймовірно, завдяки проектам власного продюсерського центру «Стар Студіо» в «кримський період» своєї кар’єри. Він налагодив контакти з Сергієм Пашинським, який обіймав посаду голови Наглядової ради Держоборонпрому України, у сфері оборонної промисловості та замовлень.
За допомогою ефективних лобістів та після отримання всіх необхідних документів щодо фінансово-господарської діяльності, виробничих і складських приміщень, можливості організації поставок і внутрішнього контролю контрагентів, представники Міністерства оборони України, FarmTR Gıda Tarım Livestock Tik ve San Sti було вирішено співпрацювати с Халітом Арабаджі, якому чином вдалося приховати від українських контролерів той факт, що Alfalog International Company, одна з компаній CY Group, здійснює повітряні, морські та автомобільні перевезення між Туреччиною та РФ під час спецконтролю. Цей факт був несумісним з отриманням контракту від Міністерства оборони України.
Відносини між Alfalog International і CY Group підтверджені численними платіжними документами.
Мабуть, на користь співпраці з FarmTR свідчило й те, що раніше вона вже виконувала контракт на постачання в Україну бронежилетів на суму близько 5 млн євро.
14 березня 2022 року між Міністерством оборони України та FarmTR було підписано контракт під номером FM-22031401 на поставку бронежилетів високого рівня для військових. Підписантами стали: з української сторони – Богдан Хмельницький, в.о. начальника Управління закупівель та закупівель матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, з турецької – Юсуф Курун, директор FarmTR. Терміном поставки товару визначено 05 квітня 2022 року. Платіж у розмірі 16 656 300,00 євро на рахунок FarmTR в ALBARAKA TURK KATILIM BANKASI A.Ş. було здійснено 28 березня 2022 року.
За даними українських ЗМІ, турецька сторона цей контракт спочатку провалила і не збиралася цього виконувати, про що вказувалося відразу в кількох умовах.
По-перше, Юсуф Курун, «менеджер» компанії, який підписав контракт від імені FarmTR, схожий більше на «підставну людину», ніж на справжнього бізнесмена. За інформацією, зібраною українськими журналістами-розслідувачами, це був досить молодий чоловік, який раніше ніде не працював, не отримував офіційної зарплати та не значився в реєстрах компаній.
По-друге, основним видом діяльності FarmTR є сільське господарство, тваринництво та тепличне будівництво, про що свідчить повна назва компанії та інформація на корпоративному сайті. Аграрні компанії, за визначенням, не можуть мати виробництво, сертифікати чи спеціальні ліцензії на офіційну торгівлю продукцією військового та подвійного призначення.
По-третє, у відкритих джерелах інформації та базах даних держреєстру директором FarmTR зареєстрований Халіт Арабаджі, голова CY GROUP, який чомусь віддав перевагу підписати договір рукою невідомого турецького студента. .
За інформацією наших джерел, через кілька днів після підписання цього контракту один із турецьких бізнесменів, які брали участь у ділових зустрічах із представниками Міноборони України в Туреччині, зв’язався з українською стороною та попередив, що співпраця з Халітом Арабаджі ризикована. За його словами, Халіт Арабаджи не може виконувати свої зобов’язання і вже має проблеми з виконанням інших комерційних зобов’язань. На підставі отриманої інформації Міністерство оборони України заборонило здійснювати нові платежі за всіма контрактами з CY GROUP, вартість яких на той момент наближалася до 200 мільйонів євро.
Як попереджав згаданий нами турецький бізнесмен, станом на 5 квітня 2022 року бронежилети в Україну не поставлялися. Того ж дня Міністерство оборони України направило офіційну скаргу на FarmTR. З іншого боку, Халіт Арабаджі продовжував стверджувати, що поставка буде здійснена сьогодні-завтра, і вимагав нових платежів у рамках нових контрактів.
Щоб не витрачати час на судові тяганини та вирішити питання в досудовому порядку, представники України знайшли відповідного постачальника в одній із країн Азії та запропонували змінити договір поставки, направивши оплату від FarmTR на виробника в одну з країн Азії для виконання замовлення. FarmTR спочатку погодився, але пізніше попросив вибрати іншого постачальника і врешті-решт визначив компанію з Королівства Бахрейн як контрагента, попросивши підписати контракт на постачання 70 000 бронежилетів з оплатою, розділеною на два рахунки-фактури на 30 і 40 000 одиниць. Узгоджена сума першого траншу склала $17,4 млн. На оплату зазначеної суми був виставлений рахунок, перерахування цих грошей мало відбутися одразу після остаточного підписання договору.
Очікуючи грошового переказу та надання документів, бахрейнська компанія замовила необхідний товар в одну з країн Азії та здійснила передоплату в розмірі 8,5 млн доларів. Однак через кілька днів і незважаючи на попередні домовленості Farm TR спочатку попросила бахрейнську компанію розділити виплату першого траншу на 3 платежі, посилаючись на проблеми з переказом грошей, а потім відмовилася підписувати попередньо узгоджений проект контракту. Компанія з Бахрейну отримала єдиний платіж у розмірі 580 000 доларів США від Farm TR … замість сертифікації кінцевого користувача та авансового платежу в розмірі 17,4 мільйона доларів США … і самоуправлінних скарг від виробників кінцевої продукції в Азії. Спроби вийти із ситуації, що склалася мирним шляхом, здається, знову зайшли в глухий кут, цього разу назавжди. Якщо комерційні компанії можуть дозволити собі подавати позови один проти одного місяцями, У Міноборони України були інші проблеми. Терпіння українців увірвалося.
12 квітня договір з FarmTR офіційно розірвано. 17 травня проти FarmTR було подано позов до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. 23 травня за позовом Міністерства України Анатолійський 11-й цивільний суд першої інстанції конфіскував активи FarmTR.
За словами юристів української сторони, етичні, юридичні та фінансові питання до відповідачів у цій справі має не лише Міністерство оборони дружньої держави. З цієї причини виявилося, що компанії з орбіти CY GROUP раніше завищували ціни продажу в митних деклараціях при здійсненні експортних операцій, щоб збільшити суму компенсації з бюджету. Крім того, FarmTR має борги перед турецькими банками, насамперед Albaraka Bank і Halkbank. Крім того, факти того, що значна сума коштів, наданих Міністерством оборони України, була конвертована в турецькі ліри та внесена на депозитні рахунки окремих бенефіціарів CY GROUP із річною ставкою 24%, а також пов’язані з цим факти сторонам надавали кредити в обмін на депозит, а потім кошти конвертували в готівку.
Якщо вірити останнім новинам з України, то Халіт Арабаджі, керівник CY GROUP і директор FarmTR, яка має впливових босів в особі згаданого раніше Сервіна Якубова, офіційно звернувся до органів поліції України з проханням визнати себе потерпілою стороною. в цьому випадку. Це відкриває йому шлях до повного законного скасування арештів зі своїх турецьких активів і безперешкодного використання фактично викрадених понад 16,6 мільйонів євро.
Виходячи з цього сумнівного сценарію, дуже ймовірно, що українські міліціонери, які хочуть швидко повідомити про успішні результати розслідування, ігноруючи більш серйозні факти та ситуації, та виявити винних з числа перших посадових осіб та представників Міністерства оборони.
Судячи з повідомлень прес-служби Нацполіції України, підозри у цій справі вже надходили, в тому числі на самому початку цієї детективної історії, особам, які представляють Міністерство оборони України. Замість подяки за працьовитість та патріотичну позицію на них тиснуть, обшукують, арештовують рахунки та майно. Також, як повідомляє уповноважене українське видання “Українська правда”, у рамках цього кримінального провадження під керівництвом Управління закупівель та закупівель Міноборони були проведені обшуки, під час яких вилучено велику суму грошей, але того ж дня Міноборони офіційно спростувало той факт, що в рамках цього кримінального провадження підозри посадовим особам Міноборони було пред’явлено та ще й вилучено певні кошти.
Загалом, у розслідуванні цієї справи вже є чимало курйозів і неузгодженостей, і в міру розслідування їх стає все більше.
Як стало відомо з власних джерел, у серпні 2022 року старші інспектори Головного слідчого управління Нацполіції України Ціба Микита та Гончар Микола приїздили до Стамбула, щоб взяти показання у Халіта Арабаджі. Після особистої розмови з фігурантом справи в українських слідчих чомусь не виникло запитань до інших турецьких фігурантів цієї справи (навіть до Юсуфа Куруна, який підписав договір від імені FarmTR), і, як не дивно, сума викрадених грошей (яка була перерахована Міністерством оборони на рахунок FarmTR) зменшилася з 16 656 300 євро до 580 000 доларів (гроші, надіслані FarmTR контрагентам для азіатського виробника).
Факти та ситуації, наведені нами, а також українськими журналістами-розслідувачами, свідчать про те, що Халіт Арабаджі є не просто жертвою і може вважатися одним із повноправних підозрюваних у цій гучній справі. Досить дивно, що спочатку про це заявило Міноборони, але Нацполіція вважала за краще зупинитися на іншій версії. Можливо, пролити світло на це питання може інформація про джерела фінансування навчальної поїздки українських детективів до Туреччини, а також інформація про розміщення правоохоронців, їх харчування та спосіб відпочинку, але така інформація до нас не дійшла.
Зрештою, ціна такої короткозорості – це вже суто українська справа, за яку доведеться заплатити не лише збитками понад 16 мільйонів євро з бюджету, а й безпекою українських бійців та довірою до представників українська влада.
Турецька сторона, навпаки, зацікавлена у глибокому та всебічному розслідуванні всіх обставин цієї справи, адже тут справа не лише в репутації доброчинних вітчизняних виробників військової продукції, а й у мільярдах доларів, які буде витрачено українським урядом на переоснащення українських збройних сил у найближчі роки.”
Зважаючи на викладену турецьким виданням статтю, в редакції UA2DAY виникає лише одне питання: “Шановні панове вітчизняні правоохоронці, які зобов’язання заважають Вам повно, всебічно і об’єктивно розслідувати зазначену справу і притягнути турецьких шахраїв до відповідальності ?”