За час воєнного стану Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв низку рішень про багатомільйонні виплати посадовцям, поновлення люстрованих та майже мільйонну виплату “судді Майдану”, а також скасував санкції щодо підприємства з “російським слідом”.
Після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого Окружний адміністративний суд на понад місяць припинив приймати будь-які рішення. Свою роботу ОАСК відновив лише у квітні – і відтоді прийняв десятки тисяч рішень та ухвал.
Зокрема, у серпні 2022 року суддя Окружного адмінсуду Києва Володимир Келеберда прийняв рішення про скасування наказу про звільнення і поновлення на посаді прокурора колишнього заступника Генпрокурора Сергія Кізя – і про виплату йому за вимушений прогул 3,5 млн грн. На думку судді Келеберди, наказ не містить належного обґрунтування і складений з порушеннями інструкції з діловодства.
“Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається відсутність будь-якої інформації на його обґрунтування, що вказує на недотримання відповідачем, як інструкції з діловодства та загально прийнятих норм законодавства щодо звільнення з роботи”, – йдеться у рішенні (авторську орфографію збережено).
Цікаво, що через місяць, у вересні, той самий суддя Келеберда відмовився скасовувати абсолютно ідентичний наказ про звільнення іншого працівника Офісу Генпрокурора Ярослава Фалеса. Той, як і Сергій Кізь, у 2019 році не подав заяву на проходження атестації – і був звільнений Генпрокурором Рябошапкою.
Попри ідентичність наказів про звільнення Кізя і Фалеса, у випадку другого Володимир Келеберда написав: “Оскаржуваний наказ Генеральної прокуратури України був виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, правові підстави для визнання його протиправним та скасування, відсутні”.
Сергій Кізь та Ярослав Фалес подали свої позови ще у 2019 році, тож чекали на рішення ОАСКу понад 2 роки. Однак деякі інші рішення Окружний адмінсуд приймав значно швидше – практично у “турборежимі”.
Наприклад, рішення про довиплату 3,6 млн грн вихідної допомоги нещодавно звільненому судді Конституційного Суду Олександру Литвиненку. Лише у квітні цього року суддю Литвиненка звільнили з Конституційного Суду у відставку у зв’язку із закінченням терміну повноважень, у травні ОАСК відкрив за його позовом провадження – і вже у вересні суддя Ігор Качур його позов задовольнив.
Варто нагадати, що на так званих “Плівках Вовка” – записах із кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, оприлюднених НАБУ у 2019 та 2020 роках – йдеться про особливі стосунки між ОАСКом та Конституційним Судом. Так, на одному із записів Павло Вовк говорить своїм колегам про те, що Конституційний Суд “належить” їм.
Ще одну значну виплату за час воєнного стану Окружний адміністративний суд м. Києва присудив колишній “судді Майдану” Людмилі Козятник. У 2017 році її звільнила Вища рада правосуддя через те, що під час Революції Гідності вона безпідставно позбавляла водійських прав учасників протестів. Згодом суддя Козятник успішно оскаржила своє звільнення у Верховному Суді. У 2020 році її поновили – і одразу знову звільнили. Однак тепер вона вимагала виплатити їй гроші за 2017-2020 роки, оскільки звільнення 2017 року визнали незаконним.
Суддя Володимир Келеберда задовольнив її позов, присудивши їй виплату в розмірі понад 900 тис. грн.
Цікаво, що суддю Людмилу Козятник і в її дисциплінарній справі перед Вищою радою правосуддя, і в подальшому оскарженні звільнення представляв адвокат Ростислав Кравець. Він публічно захищає суддів ОАСК, а також неодноразово згадується в розмовах на “Плівках Вовка” як учасник різноманітних схем.
Судді Аблов, Огурцов, Качур та Погрібніченко також за час воєнного стану поновили на посадах низку посадовців, звільнених за законом “Про очищення влади”, тобто люстрованих. При цьому їм також присуджували значні виплати за вимушений прогул. Так, колишньому працівнику Секретаріату Кабміну Олексію Мажану суддя Євгеній Аблов присудив 1,18 млн грн виплати. А суддя Олексій Огурцов присудив люстрованому працівнику Служби зовнішньої розвідки (а перед тим – КДБ СРСР) Олегу Білявському 1,67 млн грн.
Люстровані позивачі подавали свої позови у 2014-2016 роках. Провадження у справах довгий час було зупинене, тож вони чекали на рішення ОАСКу хто 6, а хто цілих 8 років. Але в деяких справах, як у вищезгаданій справі екс-судді КС Олександра Литвинова, Окружний адмінсуд приймає рішення значно швидше. Так, в серпні суддя Євгеній Аблов скасував квітневі постанови НКРЕКП про позбавлення ліцензії з виробництва електроенергії та права на “зелений тариф” підприємства ТОВ “ПВ Солар Стейшн”.
НКРЕКП видала ці постанови через те, що співзасновником і бенефіціаром підприємства був громадянин РФ Василь Решетов. Однак суддя Аблов у рішенні написав, що такі санкції Комісія могла застосувати, якби Решетов був резидентом РФ, натомість той давно живе в Україні і має тут сім’ю. Також суддя наголосив, що на час розгляду справи Решетов вже вийшов зі складу засновників підприємства, хоча й визнав, що на час видання постанов НКРЕКП той був співзасновником.
Практично на всі згадані рішення ОАСКу подані апеляційні скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.