Енергетичний сектор – один із головних нинішніх цілей військової агресії Росії в Україні. Повномасштабне вторгнення РФ розпочалось за 4 години після того, як енергетичну систему нашої країни було від’єднано від енергосистем РФ та Білорусі.
Тобто, Україна вийшла в ізольований режим роботи в рамках підготовки до майбутньої синхронізації з європейською об’єднаною енергетичною системою. А замість запланованих трьох днів українська енергосистема трималася цілих три тижні, працюючи в ізольованому режимі, попри активні бойові дії. Вже 16 березня Україна була синхронізована з об’єднаною європейською енергосистемою ENTSO-E.
Наразі відомо про те, що Росія регулярними атаками за допомогою ракет та дронів пошкодила близько 40% усієї енергетичної інфраструктури нашої держави. Тільки за попередніми оцінками, станом на 1 вересня 2022 року прямі збитки, завдані інфраструктурі української енергетики, становлять 3.6 млрд доларів. І ці цифри ростуть з кожним російським ударом. У жовтні Росія вирішила вдатися до нової терористичної тактики та помститися за програш на фронтах, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі ракетами та дронами-камікадзе. За даними українського уряду, лише за перші два тижні жовтня було зруйновано 30% об’єктів енергетичної інфраструктури.
Нині ми, українці, живемо в реаліях планових та екстрених відключень, які вже стали звичною буденністю. Але можливість блекауту ніхто не відкидає, а навпаки, ми все частіше чуємо про нього. Гадаю, важливо розібратися з трактуванням цього поняття та того, що блекаут насправді передбачає.
Отже, блекаут – це повна втрата керованості енергосистеми, коли жодна команда диспетчера або фізичне перемикання обладнання не призводять до відновлення електропостачання. Необхідно розуміти, що спрогнозувати настання такого моменту можуть лише ті фахівці, які мають доступ до великого масиву інформації та спеціальних програм з імітаційного моделювання. Тому будь-які прогнозування про так звану втрату керованості енергосистеми від осіб, які далекі від розуміння поточного стану та тонкощів функціонування енергосистеми – нерелевантні. Важливо довіряти лише офіційним джерелам та інформації яка надходить від НЕК “Укренерго” та Міністерства енергетики України. Тут є один вкрай важливий нюанс, а саме питання безпеки, зокрема, її посилення, особливо в такий час.
Росія своїми терористичними актами знищує різні частини енергосистем, які своєю чергою допомагають перетворювати, транспортувати, а також, розподіляти електроенергію в будинки та підприємства України. РФ чітко знає, куди завдавати ударів, бо для неї це чітко продумана тактика, яка полягає в ударах саме по потужних підстанціях, котрі є свого роду сполучними ланками між генерувальними об’єктами та розподільними мережами, які постачають електроенергію споживачам. Так звана “доставка” електроенергії в місто проходить саме через ці підстанції. Пошкоджуючи їх, росіяни переривають ті лінії електропередач, які фактично йдуть від електростанцій до міст.
У цьому питанні військових РФ, які виконують ці вбивчі накази, консультують російські енергетики, які своєю чергою вказуються на цілі та системність обстрілів, бо після того, як пройде певний час для оцінки збитків, росіяни вдаються до повторних обстрілів тих же об’єктів. У такий спосіб РФ прагне скоротити енергетичні потужності України та обмежити доступ цивільного населення до електроенергії. Тобто, можемо виокремити такі цинічні цілі терористичної держави як:
- Завдати якомога більше труднощів та страждань населенню України.
- Посилити тиск на владу
- Перевести ресурси, відвернути увагу від лінії фронту.
У цей непростий для нашої країни час, як ніколи важлива підтримка зі сторони держав-партнерів, яких ми можемо назвати енергетичними донорами України. З метою діяльності у цих умовах створено Фонд енергетичної підтримки разом із Секретаріатом Енергетичної спільноти Energy Community. Саме разом з Секретаріатом Міненерго він координує постачання в Україну як гуманітарну допомогу обладнання та матеріали для ремонтів та відновлення енергетичних об’єктів і мереж. Заявки для розподілення такого роду допомоги надають всі компанії енергосектору – як державні, так і приватні. Обсяги постачання вимірюються сотнями тонн з десятків країни світу. Але, зважаючи на масштаби російських обстрілів, наші енергетики потребують значно більше допомоги. Деякі з партнерських країн допомагають фінансово, частина з них – обладнанням та санкціями проти РФ.
Якщо говорити мовою цифр, то з початку війни наша держава отримала 176 вантажів гуманітарної допомоги з країн ЄС та Великої Британії (це близько 1907 тонн матеріалів і обладнання). І ця допомога продовжує зростати. Як відомо, США днями анонсували новий пакет підтримки Україні обсягом 53 млн доларів на “придбання важливого електромережевого обладнання”, яке “швидко буде доставлено в Україну в екстреному порядку”. Згідно з цією допомогою, ми маємо отримати розподільні трансформатори, автоматичні вимикачі, пристрої захисту від стрибків напруги, роз’єднувачі та інше критично важливе обладнання.
Нідерланди, також, нададуть обладнання для відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури. Австрія понад 217 тонн гуманітарної допомоги доставила українським енергетичним компаніям. Німеччина заявила про передачу понад 350 генераторів та фінансову допомогу для ремонту енергетичної інфраструктури. Литва вже виділила Україні понад 7 млн на відновлення енергетичної інфраструктури, а також надіслала трансформатори та генератори. Відомо, що Японія надасть 242 генератори, а другий етап допомоги передбачатиме постачання саме трансформаторів, вимикачів, роз’єднувачів, кабелів, проводів, ізоляторів та іншого обладнання. Міненерго заявило про передачу 100 генераторів для проходження опалювального сезону від Франції. Крім цього, Сполучені Штати Америки працюють над створенням робочої групи для допомоги Україні у ремонті енергетичного обладнання та захисті електростанцій. Це має бути аналог Контрактної групи з оборони (Рамштайн).
Враховуючи вищезазначені обставини, ми розуміємо, що ситуація залишається складною, і спрогнозувати, як будуть події розвиватися далі – неможливо. Нині у різних регіонах України готують пункти обігріву, також функціонують “пункти незламності”. Облаштувати під пункти обігріву можуть і приміщення шкіл та дитячих садочків, заклади культури та будівлі адміністративного призначення.
До створення так званих “теплих локацій” залучається й Укрзалізниця. Понад 30 вокзалів у містах, які приймають переселенців, будуть оснащені всім необхідним, аби зігрітися й перечекати відсутність опалення в будинках. Ці приміщення будуть обігріватися від генераторів. Зокрема, це вокзали у Запоріжжі, Вінниці, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Бердичеві, Рівному, Кривому Розі, Ковелі, Коломиї, Мукачеві, Трускавці, Моршині, Жмеринці, Івано-Франківську, Чернівцях, Чопі, Ужгороді, Житомирі, Миронівці, Чернігові, Тростянці, Сумах, Харкові, Одесі, Черкасах, Кропивницькому, Бердичеві, Тернополі, Львові та на станціях столичного метро “Тараса Шевченка” й “Дарниця”.
Окрім цього, ДСНС взяла на себе зобов’язання облаштувати 400 стаціонарних і 100 мобільних пунктів обігріву в деокупованих регіонах. Служба з надзвичайних ситуацій попередньо домовилася з Єврокомісаром про забезпечення українських міст тисячею мобільних пунктів обігріву, оснащених генераторами. Такі пункти будуть відправлені в небезпечні, прифронтові та щойно звільнені регіони на прохання обласної військової адміністрації.
Проте умови для зимування в деокупованих регіонах Херсонської та Харківської областей залишаються вкрай складними. Частина громадян, яка виїхала до окупації, зимувати не повернеться, враховуючи всі обставини. Але, разом з тим, там залишається значна частина тих людей, які пережили окупацію і досі перебувають там. До прикладу, за повідомленням міської військової адміністрації міста Вовчанськ, яке розташоване за кілька кілометрів від кордону з РФ, там існують великі проблеми з опаленням. Місцева влада закликає перезимувати в інших регіонах. Внаслідок російських обстрілів відбувається пошкодження електромережі, і ситуацію при цьому електроконвектори врятувати не можуть.
Попри те, що українські енергетики працюють над відновленням електропостачання у відновлених регіонів, терористичні дії Росії не вщухають, що ускладнює цей процес. Держава зазначає, що розміщувати вимушених переселенців планують у модульних містечках, також працює програма “Прихисток”. Наразі відомо про 5670 місць компактного проживання, проте за словами державних органів їхня кількість постійно збільшується. Для обігріву осель жителям деокупованих населених пунктів Херсонської області доставляють безоплатну паливну деревину. Для цього громадянам необхідно звертатися в органи місцевого самоврядування або у військові адміністрації.
Отже, здатність України повноцінно функціонувати в зимових умовах залежить від таких речей, як частота та жорстокість російських атак. В контексті цього ефективною допомогою та протидією є системи ППО. Україна потребує потужних систем протиповітряної оборони, які рятують як життя людей, так і об’єкти критичної інфраструктури. Необхідна активізація постачання протиповітряної оборони у вигляді також крупнокаліберних кулеметів, які збивають іранські дрони.
Якщо розглядати сценарій повного блекауту, то це своєю чергою напряму впливає на збільшення крадіжок, мародерства, пограбувань та шахрайства. Звісно, безпека необхідна і під час планових та аварійних відключень, тому доцільного говорити про значне збільшення кількості нарядів правоохоронців на вулицях. Ми маємо бути готовими до різних можливих сценаріїв, бо спрогнозувати дії ворога неможливо, тому питання захисту та безпеки громадян потребує негайного вирішення. Саме тому МВС та органи правопорядку мають готуватися до роботи в посиленому режимі. Доцільно у цій ситуації мати напоготові пропрацьований план роботи, який включатиме посилену охорону та безпеку.
До того ж пошук запчастин для ремонту є однією з найбільших проблем. Українські енергетичні компанії не забезпечені повною мірою запасами запчастин, заміну яких важко виробити. До прикладу, термін виготовлення одного великого трансформатора зазвичай становить 12 місяців. Нікуди не зникає і бюрократичний процес. Наприклад, якщо іноземна компанія згодна передати або продати, але їй потрібен дозвіл чи допомога свого уряду. Це затягує процес допомоги. Важливо, аби цей процес був спрощений, враховуючи умови, в яких це укладається та постачається.
Про можливу евакуацію населення, зокрема, Києва та інших міст ми чуємо щодня в інформаційному середовищі. Але як відбуватиметься це за можливого сценарію – залишається таємницею, хоча зараз вже грудень місяць. Враховуючи, що в умовах тотального блекауту, коли може не бути ні електрики, ні зв’язку, перебування людей у місті виявиться глобальною проблемою. Не кажучи вже про транспортування. З іншої сторони, під ракетною загрозою зараз вся країна, і ситуація у Львові мало чим може відрізнятися від Києва. Тобто, умовна лінія фронту, де панує холод й темрява може бути де завгодно. В цьому контексті нікуди й не зникає питання щодо пунктів обігріву. Нагальним залишається важливість їх функціонування та розуміння скількох людей вони можуть вмістити. Крім того, як люди в похилому віці до цих пунктів зможуть добиратися?
Тому вкрай важливо мати чіткий сценарій, а не хаотичність дій і розходження слів енергокомпаній, державних структур та місцевої влади. Важливо цей план дій донести до людей зараз. Впевнений, що наша Україна подолає всі труднощі, зимові також, але наявність чіткого і зрозумілого плану тільки допоможе українцям та знизить панічні настрої в середовищі.
Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності.