Ця історія могла б здатися фантастичною аби не була гіркою правдою вітчизняного сьогодення та результатом бездіяльності українських спецслужб..
Отже, на другому році кривавого вторгнення, коли вже кожному українцю чітко зрозуміло, що ворогом є росія, а “конфлікт” – є жахливою війною 21 століття, яка кожного дня приносить сотні жертв серед військових та мирного населення, до нашої редакції звернулася дружина військового ЗСУ з яким в березні 2024 року було втрачено зв’язок. Задля безпеки ми будемо іменувати зазначену жінку Марією.
Під час зустрічі Марія повідомила, що її чоловік, який проходив службу за контрактом в одній з бригад ЗСУ, перестав виходити на зв’язок, а командування частини в якій він служив повідомило, що його місцезнаходження невідомо. Звісно, як будь-яка любляча жінка та людина, Марія не могла повірити в загибель чоловіка і розпочала власні пошуки. Сотні витрачених годин на тематичних форумах, десятки офіційних запитів і кола військової бюрократії дали свої результати: Марія встановила, що її чоловік живий, однак знаходиться в полоні.
Довідково: За даними інформаційної сторінки Вікіпедії в російському полоні, станом на кінець 2023 року, перебувало більше 3500 осіб, без врахування цивільних і дані цифри динамічно змінюются.
Тож, з’ясувавши, місцезнаходження чоловіка, Марія почала докладати всіх зусиль для його визволення та звернулася в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими при ГУР МОУ. Справедливо буде зазначити, що жодних нарікань до діяльності штабу не має – в ньому працюють досвідчені люди, які щоденно докладають великих зусиль для повернення кожного українця.
Однак, сам процесс переговорів щодо повернення є досить чутливим і тривалим, залежним від десятків факторів, волі посередників і другої сторони. Тому, сподіватися на миттєвий результат було б марно. Потрібно лише чекати, молитися Богу та не займатися самодіяльністю.
І, ось тут, починається сама цинічна частина цієї історії. Цинічна, через безпринципність, відсутність будь-яких моральних бар’єрів у співробітників невід’ємної бойової одиниці ворога – ФСБ рф. Так, зокрема, кадрові співробітники згаданої спецслужби, достеменно розуміючі моральний стан родичів українських військовополонених, граючи на почуттях і бажанні організувати скоріше повернення рідних, використовуючи власну агентурну мережу, створюють організовані злочинні групи, які пропонують родичам українських військовополонених прискорити обмін, але вже за гроші.
Звісно, про жодну “допомогу” мова не йде. Метою подібної діяльності є деморалізація потерпілих та цинічне, шахрайське заволодіння їхніми коштами.
Саме в таку історію і потрапила наша Марія та ще сотні жінок та чоловіків, яких ми розшукали і які дають відповідні свідчення…
Продовження в другій частині матеріалу. Слідкуйте за анонсами.