Заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін розказав агентству Інтерфакс-Україна як система охорони здоров’я переживає неймовірну спеку літа-2024, чи вплинув на розповсюдження захворюваності підрив дамби Каховської ГЕС, який вчинила країна-агресор минулого року, та про вакцинальну кампанію, яка має стартувати найближчим часом.
– Як система охорони здоров’я у цілому та система громадського здоров’я, зокрема, переживає рекордну спеку на тлі жорсткого глобального дефіциту електроенергії?
– Я, напевно, почну з медичних закладів України. Вони зараз адаптуються до тих викликів, які пов’язані зі спекою та з відключеннями електроенергії. При цьому вони постійно потребують певної ресурсної підтримки для того, щоб стати максимально автономними.
По загальній статистиці у нас у спроможній мережі закладів охорони здоров’я налічуються 643 заклади. Основне завдання Міністерства охорони здоров’я – це зробити їх повністю автономними. Повністю автономними закладами вважаються ті, які мають автономні котельні, автономні свердловини і також генератори. Згідно з цими критеріями на сьогоднішній день повністю автономними у нас є 262 заклади.
– Тобто ці заклади можуть виробляти свою енергію, так?
– Так. Але для повної автономності вони також повинні мати котельну та свердловину. Ми бачимо, що на сьогодні у спроможній мережі найбільший рівень забезпеченості, все ж таки, саме по генераторам, адже навколо напрямку генераторів ми працювали вже тривалий час. Тому велика кількість генераторів, більше 11 тисяч, були поставлені до закладів охорони здоров’я. Генератор, який поставлявся в заклад охорони здоров’я, розрахований на те, щоб забезпечити тривалу роботу закладу охорони здоров’я у випадку, якщо буде відключення. Звісно, сьогодні по генераторам у нас є певна додаткова потреба, всі 100% закладів охорони здоров’я спроможної мережі забезпечені генераторами, але є ще 97 закладів, які потребують додаткової кількості або додаткової потужності генераторів.
– Що це за заклади?
– Це зазвичай, районні лікарні, які хочуть встановити резервні генератори, які працюватимуть у випадку виходу з ладу основного генератора. Тобто, повторю, у напрямку забезпечення генераторами ситуація найкраща.
Таким чином, ситуація по електриці є відносно стабільною, вона компенсується генераторами і це дозволяє лікарням у випадку відключень продовжувати виконувати свою основну функцію. Тут також важливо, що кожен заклад охорони здоров’я віднесений до переліку об’єктів критичної інфраструктури і в умовах блекаутів не відключається від загальної мережі.
Крім того, норма постанови Кабінету міністрів України щодо використання кондиціонерів, вона не стосується закладів охорони здоров’я. Ми розуміємо, що у закладах охорони здоров’я є певні технологічні процеси, які мають здійснюватись при спеціальних температурних умовах. Це, зокрема, і зберігання лікарських засобів, і догляд важких пацієнтів, проведення оперативних втручань, тощо. Тобто у лікарнях там, де має застосовуватись кондиціонування повітря, воно застосовується и норма постанови не поширюються на заклади охорони здоров’я.
– Яка ситуація з теплопостачанням?
– Ситуації, яка пов’язана з теплопостачанням, гірша, ніж з енергопостачанням. У нас, скажімо так, не всі заклади охорони здоров’я мають автономне теплопостачання. На сьогодні, його не мають щонайменше 13% закладів. Це означає, що у випадку тривалих відключень чи перебоїв теплопостачання існують певні ризики недотримання температурного режиму саме взимку.
– Яка ситуація з водопостачанням?
– З водопостачання не так все добре, як з генераторами.
Щодо локальних свердловин, які знадобляться у випадку відключення водопостачання, не мають своїх локальних свердловин майже 50% закладів охорони здоров’я.
Всі основні лікарні підключені до централізованого водопостачання, і ми розраховуємо на те, що в критичних ситуаціях не повинно відбуватись відключень саме водопостачання. Але для того, щоб зробити клініки повністю автономними є потреба в облаштуванні додаткових свердловин.
Наприклад, після підриву дамби Каховської ГЕС минулого року виникали проблеми з водопостачанням по закладам охорони здоров’я низки областей, у першу чергу Херсонської та Дніпропетровської області. Щоб вирішити питання була виділена цільова субвенція, яку заклад охорони здоров’я спрямовував на облаштування власної свердловини. Наразі ми не фіксуємо відключень подачі води до закладів охорони здоров’я, але плануємо зробити заклади повністю автономними і мати резервне джерело водопостачання. Ми над цим працюємо і шукаємо донорів.
– Скільки коштів на це треба?
– Стосовно цього наразі триває оцінка різних об’єктів, потім буде сформовано кошторис, після чого буде відома сума.
– Якщо говорити про забезпечення автономності або забезпечення енергією державних чи комунальних лікарень все зрозуміло, але в Україні багато приватних лікарень. Що відбувається з ними?
– Приватні лікарні мають можливість бути включеними в перелік об’єктів критичної інфраструктури при умові дотримання певних процедур. Тобто департаменти охорони здоров’я і відповідні військово-цивільні адміністрації мають право визнавати ці лікарні об’єктами критичної інфраструктури. Зазвичай, це відбувається у тому випадку, коли ми говоримо про великі заклади охорони здоров’я приватної форми власності, які за умови дотримання відповідних критеріїв можуть бути віднесені до такого переліку. В такому випадку вони не підлягають відключенню електроенергії у випадку планових відключень.
Але про забезпечити їх якимись коштами з боку Міністерства охорони здоров’я чи генераторами, ми можемо виключно в межах гуманітарної допомоги. Тобто, на жаль, ми не можемо спрямовувати бюджетні кошти, чи, до прикладу, кошти Світового банку на заклади приватної сфери охорони здоров’я.
– Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію навколо зберігання вакцин чи ліків, які потребують спеціальних умов. Чи вдається забезпечити холодовий ланцюг?
– Безумовно, для нас забезпечення холодового ланцюга – це критично важливе завдання. Зокрема, це стосується вакцин. Перші процедури, протоколи, стандарти по обігу вакцин в умовах відключення світла у нас з’явились ще у 2022 році. І це дозволило багатьом регіонам завдяки використанню спеціального алгоритму забезпечити дотримання холодового ланцюга.
Дотримання холодового ланцюга відбувається, у першу чергу, за використання спеціального холодильного обладнання для зберігання вакцин. Це новітнє холодильне обладнання, яке прекваліфіковано ВООЗ. Ці холодильники зберігають стабільну температуру при відключенні електроенергії від 3 до 5 днів, у залежності від того, яка температура ззовні. Тобто, крім того, що заклад охорони здоров’я не повинен бути відключений від електропостачання, у випадку аварійної ситуації від 3 до 5 днів вакцина буде зберігатися при належній температурі.
– Я хочу уточнити: щоб це обладнання працювало, треба його якось додатковою забезпечувати електроенергією під час відключення?
– Ні. Після відключення якщо не включається генератор при зачинених дверцятах холодильного обладнання, температура, при якій зберігається вакцина, буде підтримуватись від 3 до 5 днів, в залежності від того, яка температура ззовні. Якщо, скажімо так, назовні спекотно, то три дні, взимку це може бути п’ять днів
– Це обладнання на центральних складах?
– Ні, воно все було розвезено у регіони і встановлено в усіх наших точках вакцинації.
Тобто всі точки, які зараз проводять вакцинацію, незалежно від того, чи це районний рівень, сільський рівень, обласний рівень, отримали сучасне обладнання для зберігання вакцини.
– А по ліках, які централізовано постачаються?
– По централізованій поставці, насправді, особливих вимог до зберігання ліків, якщо вони не термолабільні, немає. Ці ліки зберігаються, скажімо так, у звичайних приміщеннях при звичайному кондиціонуванні оскільки вони не вимагають якихось особливих режимів. Для зберігання ліків, які вимагають дотримання холодового ланцюга, заклади охорони здоров’я використовують свої аптечні холодильники. Ці холодильники повинні мати такі ж параметри, як і холодильники для зберігання вакцини, але вони не підлягали оновленню у межах проєктів Світового банку, тому, по суті, вони залишилися такі ж самі.
– Що це за проєкти Світового банку?
– Україна та Світовий банк виступають партнерами у сфері реформування охорони здоров’я з 2015 року. У рамках співпраці зараз реалізуються два великих проєкти: “Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні” та “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL)”
Саме завдячуючи проєкту з підтримки вакцинація було оновлено майже 100% холодильного обладнання для створення сучасної системи зберігання вакцин із дотриманням холодового ланцюга. Тепер медзаклади та обласні центри контролю і профілактики хвороб забезпечені прекваліфікованими ВООЗ холодильниками і морозильниками, загалом це 5168 одиниць на суму $14,7 млн. Коштом проєкту закуплено 769 генераторів електроживлення різної потужності для медзакладів у всіх регіонах України. Крім того, закуплено і доставлено 24 сучасні комп’ютерні томографи для лікарень у 16 областях України, дві ангіографічні системи для нейрохірургічних втручань та 32 апарати УЗД. На етапі закупівлі та постачання перебувають: 50 систем для деконтамінації епідемічно небезпечних медичних відходів; понад 1 300 одиниць лабораторного обладнання для регіональних центрів контролю і профілактики хвороб та 300 наркозно-дихальних апаратів. Бюджет (загальний обсяг позики за цим проєктом) складає $331,4 млн.
Другий проєкт, на який спрямовуються кошти Світового банку, стосується реконструкції і відновлення закладів охорони здоров’я, які були зруйновані чи пошкоджені під час війни. Саме в рамках цього проєкту передбачене встановлення сонячних панелей. Мета цього проєкту – відновлення та покращення доступу до найважливіших медичних послуг українців та модернізація медичної системи (відновлення пошкоджених медзакладів, дооснащення обладанням, закупівля авто та сонячні батареї). У рамках проєкту на ключові напрями до загального фонду державного бюджету вже було спрямовано $125 млн.
Вже близько 80 українських закладів охорони здоров’я мають сонячні станції, частина з них – із акумуляторами, які накопичують енергію. На першому етапі ми сфокусувалися на закладах первинки. Це, переважно, заклади, які знаходяться у селах та невеликих містечках.
Зараз у рамках проєкту проводяться роботи з реконструкції чотирьох закладів охорони здоров’я, а саме: Ірпінська центральна міська лікарня, Бобровицький ЦПМСД, Козятинський ЦПМСД та ЦПМСД №4 м. Вінниці. Тривають закупівлі і постачання автотранспорту та медичного обладнання.
Третій спільний проєкт МОЗ та Світового банку “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” завершився у червні 2024 року. В рамках проєкту впродовж дев’яти років були модернізовані заклади охорони здоров’я у восьми областях України, зокрема, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській, які сьогодні активно надають допомогу постраждалим від війни.
– Ви згадали про Каховську ГЕС. Які наслідки ми бачимо через рік після трагедії?
– Над ліквідацією наслідків затоплення у п’яти областях – це Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська і Одеська, працювали більше 350 спеціалістів сфери громадського здоров’я. Це епідеміологи, токсикологи, хіміки у групах оперативного реагування.
Таких груп було сформовано близько 100. Завдяки їх злагодженій роботі не було зареєстровано жодного спалаху як на території Херсонської області, так і на прилеглих територіях і вище по течії, і нижче.
Основна проблематика, з якою ми стикалися під час гострої фази, це, безумовно, перевищення показників по якості питної води. Це були достатньо високі показники, вони складали умовно, більше 12-15%, навіть були випадки, коли перевищення сягало до 27-30%. Тобто майже у третині зразків були відхиленнями. По суті, це епідемічно небезпечна ситуація. Але, на щастя, не було зареєстровано жодного спалаху.
Також по всій території був посилена система епідемічного нагляду за холерою. Випадків холери ми не реєстрували, але, разом з тим, було дві підозри, які були відпрацьовані по повному сценарію. На щастя, холера не підтвердилась і підозри були зняті.
– Яка ситуація у регіоні зараз?
– Зараз ми бачимо, що показники по питній воді стабілізувались, інфекційна захворюваність, достатньо стабільна. Але ми бачимо, як і кожного року, у регіоні, який постраждав від затоплення, та по всій Україні сезонне зростання інфекційних захворювань, в першу чергу, це гострі кишкові інфекції (ГКІ).
По гострих кишкових інфекціях за півроку на цей самий період у нас було десь біля 17 тис. випадків, цього року майже 20 тис. Тобто на 3 тис. випадків гострої кишкової інфекції більше. Але, хочу заспокоїти: це у межах стандартного епідемічного сезону.
Найчастіше серед ГКІ харчові отруєння та сальмонельоз.
– Тобто, нічого такого, скажімо, критичного у цьому році з літніми інфекційними захворюваннями не відбувається?
– Ні, ми бачимо, що ситуація, стабільна і характерна для літнього сезону. Спалахів або якоїсь ризикованої ситуації по гострим кишковим інфекціям наразі немає.
– Як ми можемо контролювати ситуацію з інфекційними захворюваннями і гострими кишковими на прифронтових територіях?
– На прифронтових територіях, звісно, виникають певні складності через те, що там найчастіше відбуваються перебої у роботі систем водопостачання, є питання до санітарії, якості питної води, тощо. Але у цих регіонах продовжують працювати центри контролю і профілактики хвороб, працюють епідемічні бригади, ми отримаємо статистику. Ми бачимо, що, на щастя, на прифронтових територіях ми забезпечуємо систему контролю.
– Яка ситуація наразі з вакцинацією?
– Ми намагаємось підтримувати не тільки контроль над ситуацією, а й попереджати розвиток захворювань за рахунок вакцинації. Зокрема, серед вакцинокерованих інфекцій для нас найбільш небезпечним є дифтерія і правець. Наразі є відповідне рішення Державної комісії ТЕБ і ЧС, що у цьому році має бути проведена додаткова кампанія з імунізації проти дифтерії та правцю. Вона буде проводитись по всій території України, зараз йде мікропланування, і сподіваємось, що вона найближчим часом буде запущена. У межах кампанії будуть вакцинуватись ті, хто не отримав вакцину згідно із календарем.
– Який приблизно обсяг цієї кампанії? Скільки буде провакціновано?
– Насправді обсяг достатньо великий. На жаль, дорослі не так активно були вакциновані і рівень вакцинації серед дорослих завжди був менший. Ми планували, що треба буде провакцінувати більше одного мільйона українців, в тому числі біля 400 тисяч дітей.
Зараз ми уточнюємо обсяги по територіальним громадам, як тільки ця інформація буде агрегована, ми зможемо точно сказати обсяги програми.
– Коли планується почати цю кампанію?
– Ми орієнтуємось на те, що мікропланування буде закінчено десь наприкінці липня, а з серпня кампанія має стартувати.