Країни досягли історичної угоди щодо захисту Світового океану після 10 років переговорів.
Договір про відкрите море помістив 30% морів у зони захисту до 2030 року з метою захисту та відновлення морської природи.
Угоду було досягнуто в суботу ввечері після 38 годин переговорів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Переговори тривали роками через розбіжності щодо фінансування та прав на риболовлю.
Остання міжнародна угода про захист океану була підписана 40 років тому в 1982 році – Конвенція ООН з морського права.
Ця угода заснувала територію під назвою відкрите море — міжнародні води, де всі країни мають право ловити рибу, судноплавити та проводити дослідження — але лише 1,2% цих вод охороняються.
Морське життя, що мешкає за межами цих заповідних територій, опинилося під загрозою через зміну клімату, надмірний вилов риби та судноплавство.
Згідно з останньою оцінкою глобальних морських видів, майже 10% виявилися під загрозою зникнення, згідно з даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Ці нові охоронні зони, встановлені в договорі, встановлять обмеження на кількість рибальства, маршрути судноплавства та розвідку, як-от глибоководний видобуток корисних копалин, коли корисні копалини добуваються з морського дна на глибині 200 метрів або більше.
Екологічні групи стурбовані тим, що процеси видобутку можуть заважати місцям розведення тварин, створювати шумове забруднення та бути токсичними для морського життя.
Міжнародний орган морського дна, який контролює ліцензування, повідомив BBC, що в подальшому «будь-яка майбутня діяльність на глибоководному дні підпорядковуватиметься суворим екологічним нормам і нагляду, щоб гарантувати, що вона виконується стабільно та відповідально».
Рена Лі, посол ООН з питань океанів, опустила молотка після двох тижнів переговорів, які часом загрожували розірватися.
Мінна Еппс, директор океанічної групи МСОП, сказала, що головною проблемою є спільне використання морських генетичних ресурсів.
Морські генетичні ресурси — це біологічний матеріал рослин і тварин океану, який може принести користь суспільству, наприклад фармацевтичні препарати, промислові процеси та продукти харчування.
Багатші країни наразі мають ресурси та фінансування для дослідження глибоководного океану, але бідніші країни хочуть, щоб усі вигоди, які вони знайдуть, розподілялися порівну.
Доктор Роберт Блазіак, дослідник океану зі Стокгольмського університету, сказав, що проблема полягає в тому, що ніхто не знає, скільки коштують океанські ресурси, і, отже, як їх можна розділити.
Він сказав: «Якщо уявити собі великий широкоекранний телевізор високої чіткості, і якщо на цьому гігантському екрані працюють лише три-чотири пікселі, це буде нашим знанням про глибини океану. Таким чином, ми зафіксували близько 230 000 видів в океані, але, за оцінками, їх понад два мільйони».
Лаура Меллер, борець за океани від Greenpeace Nordic, похвалила країни за те, що вони «відклали розбіжності вбік і підписали угоду, яка дозволить нам захистити океани, підвищити нашу стійкість до зміни клімату та захистити життя та засоби до існування мільярдів людей».
«Це історичний день для охорони природи та знак того, що в розділеному світі захист природи та людей може перемогти геополітику», — додала вона.
Країнам доведеться знову зустрітися, щоб офіційно прийняти угоду, а потім ще багато роботи, перш ніж угоду можна буде реалізувати.
Ліз Каран, директор групи з управління океаном Pews Trust, сказала BBC: «Потрібен деякий час, щоб набути чинності. Країни мають ратифікувати його [юридично ухвалити], щоб він набув чинності. Потім є багато інституційних органів, таких як Науково-технічний комітет, який має бути створений».