З початку повномасштабної війни росії проти України кардинальних змін зазнала кожна сфера у нашій державі, в тому числі й освіта. Зараз велика кількість дітей шкільного віку перебуває на тимчасово окупованих територіях і ще близько 500 тисяч українських учнів – за кордоном.
Станом на січень 2023 року внаслідок російської агресії в Україні було пошкоджено, зруйновано або захоплено вже більш ніж 3 127 об’єктів, серед яких 1 489 шкіл, 885 дитячих садочків, 517 будівель закладів вищої освіти. В Україні станом на 24 січня працює 12 926 закладів загальної середньої освіти. Зокрема, у 3 955 школах діти навчаються очно, у 4 363 — дистанційно, а в 4608 — за змішаною формою.
Українська освіта зазнала багатьох трансформацій починаючи з 24 лютого 2022 року: школярі навчаються в перервах між повітряними тривогами та в бомбосховищах, вчителям на окупованих територіях погрожують і змушують навчати російською, а діти за кордоном навчаються, поєднуючи українські та іноземні програми. Зараз, в умовах війни та спричиненого нею економічного спаду, як відбудова, так і побудова закладів освіти — це дуже вартісні та тривалі проєкти. Водночас освіта українських дітей має тривати, незважаючи на повномасштабну війну та руйнування.
Крім того, навмисне нанесення рф ударів по цивільній інфраструктурі створює нові загрози для життя, здоров’я дітей та навчального процесу. Одним із найбільш важливих напрямів державної політики у сфері освіти залишається питання облаштування надійних бомбосховищ та укриттів у закладах освіти. Те, чи є укриття, як воно облаштоване та чи відповідає вимогам, визначає спеціальна комісія. МОН ініціювало створення Концепції безпечної навчальної інституції, над розробкою якої працює міжвідомча група, що аналізує безпекову ситуацію у школах, вивчає міжнародний досвід з метою адаптації його до українських реалій. Дані говорять про те, що станом на 2 вересня 2022 року оглянуто понад 24,7 тис. закладів освіти (94% від загальної кількості). Із них організовують укриття 14 832 заклади. Варто нагадати, що ще у 2019 році наша держава приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration), яка була оприлюднена на міжнародній конференції в Осло. До неї входить низка зобов’язань для запобігання і реагування на напади та використання закладів освіти з військовою метою в період збройного конфлікту.
Законодавча база
Держава з 2014 року продовжує напрацьовувати та удосконалювати законодавчу базу для забезпечення цільової допомоги. Зокрема, дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Ще 14 травня 2015 року ВРУ ухвалила закон щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей.
Нині, реагуючи на нові виклики повномасштабної війни, ВРУ ініціювала низку законопроєктів щодо вдосконалення освітнього процесу в період повномасштабної війни. Зокрема, 19 червня 2022 року парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану». Цей закон передбачає зміни, а також зупинення дії певних положень в освітніх сферах, які пов’язані із запровадженням воєнного стану. Це безпосередньо передбачає зміни щодо тривалості навчального року, дати його початку та/або закінчення. Закон може також передбачати зміни до законодавства, яке регулює питання, пов’язані з правами освітньої діяльності в умовах воєнного стану.
12 січня 2023 року також був прийнятий у першому читанні проєкт Закону України «Про освіту дорослих». Цей законопроєкт є євроінтеграційним й передбачає можливості для особистісного і професійного розвитку особи, її соціальної активності, що забезпечує задоволення різноманітних суспільних та економічних потреб на рівні громади, регіону та держави. Важливо розуміти, що в умовах повномасштабної війни, коли тисячі людей в Україні втратили роботу, а також є значна частина переселенців, вкрай необхідна можливість перекваліфікації, щоб мати змогу українцям працювати й забезпечувати себе та свої родини.
Уже в лютому цього року Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року». Правомірність цього рішення пов’язано з продовженням правового режиму воєнного стану. Відповідно до нього здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, будуть звільнені від складання державної підсумкової атестації. Приймання до закладів фахової передвищої та вищої освіти на навчання для здобуття за певним ступенем освіти, яке здійснювалося у 2022 році в особливому порядку, буде організовано за цими особливими порядками і в 2023 році. Тобто, як і минулого року, вступне випробування для охочих здобути вищу освіту проводитиметься у форматі НМТ, що міститиме завдання з трьох предметів. Два обов’язкові предмети: українська мова і математика. На вибір вступника один предмет: історія України, іноземна мова, біологія, фізика або хімія.
Релокація закладів освіти
Для значної частини українських університетів гостро постало питання релокації самих університетів та, відповідно, студентів у більш безпечні регіони. Це такі області, як Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська та Рівненська. Також необхідна стратегія інтеграції та процедури переведення студентів, чиї університети не зможуть відновити навчання найближчим часом. У деяких університетах вже запрошують долучатися до освітнього процесу викладачів, які евакуювалися із зон бойових дій. Евакуація університетів — це не нова практика для нашої держави, оскільки після 2014 року частину вишів Донецької, Луганської областей та Криму було переміщено у більш безпечніші міста в межах цих регіонів або в інші регіони. Наразі існує важлива потреба у відстеженні питання релокації закладів освіти до інших областей, а також необхідно розробити спрощений порядок та умови їх внутрішнього переміщення.
Міжнародна допомога
Важливим аспектом української освіти в умовах повномасштабної війни є міжнародна допомога. У березні 2022 року Світовий банк виділив 100 млн гривень, які дадуть змогу виплатити академічні та соціальні стипендії студентам. Зокрема, ЄС виділив 100 млн євро на відновлення українських шкіл. Ще 14 млн євро Євросоюз пообіцяв надати на закупівлю шкільних автобусів. Крім цього, відомо, що 100 млн євро Єврокомісія виділила на укриття в школах.
Отже, питання відбудови українських шкіл зараз є однією із вкрай вагомих та нагальних проблем. Саме відновлення шкіл — це один із пріоритетів, які озвучували, зокрема, на Міжнародній конференції з питань відновлення України в Лугано. Необхідною залишається й розробка моделей навчання, адаптованих до сучасних реалій, та місць перебування дітей і вчителів. Саме тому має бути впроваджено конкретну стратегія відбудови українських шкіл, яка передбачатиме налагодження міцних зв’язків з міжнародними донорами й державами-партнерами, а також залучення допомоги від бізнесів та системну комунікація про відбудову освітніх закладів на міжнародному рівні. Також не менш важливою є співпраця з місцевими організаціями та незалежними експертами, щоб забезпечити адаптовані й доступні освітні можливості для дітей безпосередньо на місцях. Крім того, питання надійного соціального та правового захисту учасників освітнього процесу має бути реалізовано в контексті законодавчих рішень уряду. Бо для того щоб зменшити негативні наслідки війни для освіти дітей, потрібні зусилля для забезпечення безпеки та стабільності в освітній системі, а також доступу до ресурсів і підтримки українських дітей і їхніх сімей.
Автор: Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.