Прадавня традиція виготовлення дерев’яних ємностей – бондарство – збережена на високогірній Гуцульщині силами, ентузіазмом і майстерністю обраних, їх ми називаємо носіями знань. На Вижниччині гуцульську боднарку (в тому числі й випалену) популяризує заслужений майстер народної творчості України Володимир Ворончак. Важко уявити собі розвиток боднарки з випалюванням на Путильщині без майстра та педагога Марка Томюка (цей майстер відійшов у засвіти у 2020 році). Одним з кращих майстрів-боднарів Прикарпаття є Йосип Приймак – педагог, член Національної спілки художників України, дослідник традицій. Враховуючи те, як мало майстрів володіють автентичною технологією виготовлення боднарних виробів, наша установа підготувала номінаційне досьє під узагальненою назвою «Гуцульська боднарка» для просування даного ремесла до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
І маємо чудові новини – відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики від 23 грудня 2022 року №525 про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України елемент «Гуцульська боднарка» визнаний надбанням національної культурної спадщини і йому присвоєний реєстраційний номер «057.нкс».
Це насправді вагомий крок на шляху до розвитку та популяризації гуцульського бондарства, яке промовисто презентує народну культуру Гуцульщини. Водночас, це велика відповідальність, яка передбачає подальшу сумлінну систематичну роботу щодо охорони елемента. Тож далі ми в тісній співпраці з тими, чия роль вирішальна у промоції та популяризації нашого елемента «Гуцульська боднарка» – а це самі майстри-носії, громади, де розвивається елемент, навчальні заклади мистецького напряму, творчі об’єднання та – ось саме в сукупності колективних зусиль ми маємо надію відродити самобутнє ремесло і всі разом зробити усе можливе для просування цього елемента у простір мистецтва народів світу.