Фізики знайшли багато застосувань для сканування цих частинок, які дощем падають по всій Землі.
Майже 650 років фортечні стіни китайського міста Сіань слугували потужним бар’єром навколо центральної частини міста. Маючи висоту 12 метрів і товщину до 18 метрів, вони непроникні майже для всього, крім субатомних частинок, які називаються мюонами.
Тепер, завдяки своїм проникаючим здібностям, мюони можуть бути ключовими для того, щоб стіни, які колись захищали скарби першої династії Мін, а тепер є національним архітектурним надбанням, простояли ще століттями.
Удосконалений метод виявлення забезпечив сканування мюонів з найвищою роздільною здатністю будь-якої археологічної структури, повідомляють дослідники в Journal of Applied Physics від 7 січня . Сканування виявило флуктуації внутрішньої щільності розміром до метра всередині однієї секції валу Сіань. Флуктуації можуть бути ознаками небезпечних дефектів або «прихованих структур, археологічно цікавих для відкриття та дослідження», — каже фізик-ядерник Чжіі Лю з університету Ланьчжоу в Китаї.
Мюони схожі на електрони, тільки важчі. Вони ллються по всій планеті, утворюючись, коли заряджені частинки, звані космічними променями, потрапляють в атмосферу. Хоча мюони можуть проникати глибоко в землю та камінь, вони розсіюються або поглинаються залежно від матеріалу, з яким вони стикаються. Підрахунок тих, що проходять, робить їх корисними для вивчення внутрішніх справ вулканів, сканування пірамід на приховані камери та навіть пошуку контрабанди, схованої в контейнерах, непроникних для рентгенівського випромінювання.
Хоча мюони стікають безперервно, їх кількість досить мала, тому дослідникам довелося використовувати шість детекторів протягом тижня, щоб зібрати достатньо даних для 3-D сканування валу.
Тепер природоохоронці мають визначити, як реагувати на будь-які коливання щільності, які можуть вказувати на небезпечні недоліки або історичні сюрпризи в стінах Сіаню.