Нещодавно, журналісти UA2DAY провели цікаве розслідування в ході якого було встановлено чергові кричущі факти корупції та чиновницького свавілля.
Однак, саме цікаве, що вся історія відбулася під час повномасштабного вторгнення та в інтересах одіозного нардепа від забороненої в Україні “ОПЗЖ” – Нестора Шуфрича. Так, того самого Шуфрича, який вже більше ніж 2 роки перебуває в СІЗО і обвинувачується за ст. 111 ККУ – в державній зраді. Однак, як виявляється, а ні перебування в слідчому ізоляторі, а ні обвинувачення за “розстрільною статтею” не перешкоджають Нестору Івановичу та його команді приймати участь в нахабному розкраданні коштовних державних земель.
Отже, дана історія розпочалась в далекому 2008 році, коли Обухівською РДА керував відомий пройдисвіт Віктор Остринський, який в подальшому був засуджений за земельні дерибани на 4 роки позбавлення волі.
Так от, саме В. Остринський підписує розпорядження від 14.11.2008 №№ 1750, 1752, 1753, якими надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області площею 2,0000 га кожна, загальною площею 6,0000 га..
Пану Остринському дуже добре було відоме місце розташування цих земельних ділянок, адже останній був головою колгоспу ім. Тельмана Обухівського району. І всі вказані вище землі були розташовані на території таких колишніх земель колгоспу ім.Тельмана, які вилучались у колгоспу для водної акваторії Канівського водосховища на підставі постанови РМ Української РСР №545 від 29.11.1972. Цей же факт підтверджувався Планом землекористування колгоспу ім. Тельмана в ті роки та Планом внутрігосподарського землеустрою колгоспу.
Колгосп ім. Тельмана, в подальшому реорганізованого у КСП «Колос» (де керівником певний час значився Остринський В.К.) та по залишку земель, які не були вилучені під розташування гідротехнічної споруди – дамби Конча-Заспа-Плюти, було видано акт на право постійного користування землею серії І-КВ №001637, який було внесено з метою створення Ландшафтного заказника «Козинський» указом Президента України №750/94 від 10.12.1994 «Про створення заказників загальнодержавного значення».
Не зважаючи на згадане вище, розпорядженням голови Обухівської районної державної адміністрації від 16.01.2009 № 34 затверджено розроблений ТОВ «Дельта 2003» проект землеустрою щодо відведення у власність 3-ом громадянам земельних ділянок в адміністративних межах Української міської ради на території акваторії Канівського водосховища.
На підставі вищевказаного розпорядження фізичні особи отримали державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 6 га для ведення особистого селянського господарства фактично на водній поверхні.
Але і цього виявилося замало для керівника Обухівської РДА Остринського В.К., його подільників та вигодонабувачів.
Розпорядженням Обухівської РДА №1359 від 26.08.2008 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність 19-ом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок загальною площею 37 га в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. 30.09.2008 року та 03.10.2008 року Обухівським районним відділом КРФ ДП «Центр ДЗК» на ім`я 19-ти громадян були видані державні акти на право власності на земельні ділянки водного фонду та рекреаційного призначення загальною площею 37 га на прилеглій території островів на водній поверхні.
Саме через вказані незаконні дії, вироком Кагарлицького районного суду від 27.01.2014 (КП № 1-86/12р) Остринcького В.К. та його першого заступника визнано винним у вчиненні злочину за ст. 367 ч.2 КК України. Щодо начальника управління земельних ресурсів Обухівського району, справу було закрито у зв’язку із смертю останнього.
У подальшому незаконно виділені земельні ділянки відчужені на користь інших осіб (ноунеймів).
Дійсного вигодонабувача всіх цих земель було виявлено згодом.
Ним виявився Шуфрич Іван Юлійович, 31.05.1940 р. який проживав в м. Тячів Закарпатської області та виявив намір у 2013 році (у віці 73-х років) займатися селянським господарством на території Української міської ради Обухівського району на земельних ділянках водного фонду загальною площею 40 га. Так, той самий Іван Юлійович – батько того самого Шуфрича Нестора Івановича.
Однак, Іван Юлійович вже помер, тому не будемо про нього писати нічого, а зупинимося на бездіяльності влади і “талантам” Шуфрича, які дозволили йому незаконно заволодіти вищезазначеними ділянками і закріпити право володіння вже під час війни та перебування в СІЗО. Однак, про це ми розповімо в другій частині матеріалу.
Слідкуйте за анонсами…..