Підтримку міжнародних донорів, реструктуризацію комерційного боргу і підвищення податків варто розглядати як єдиний пакет для ліквідації дефіциту фінансування України, вважає глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей.
“Прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну”, – сказав він під час дискусії про дефіцит держбюджету, організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС).
Грей зазначив, що всі ці три елементи єдиного пакета націлені на результат – ефективно ліквідувати дефіцит фінансування.
“Не варто думати, що це незалежні елементи, вони взаємопов’язані”, – вважає глава місії.
За словами Грея, готовність міжнародних партнерів України із затвердженням анонсованого урядом податкового пакета до продовження підтримки буде вищою, оскільки це буде для них свідченням старань держави набути більшої самодостатності та незалежності від зовнішньої допомоги з огляду на значні видатки в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, уряд у липні вніс до Ради законопроєкт про збільшення видатків держбюджету-2024 на 434,6 млрд грн, які будуть забезпечені на 214,5 млрд грн додатковими доходами і на 220,1 млрд грн додатковим фінансуванням: 160,2 млрд грн збільшення продажу ОВДП банкам і 59,8 млрд грн скорочення платежів із погашення держборгу.
Додаткові доходи запропоновано, зокрема, забезпечити завдяки ухваленню внесеного тоді ж законопроєкту з поправками до Податкового кодексу та інших законів про особливості оподаткування в період дії воєнного стану (№11416), який передбачає підвищення податків на 125 млрд грн цьогоріч і на 341,9 млрд грн – наступного року.
Серед основних ініціатив уряду – підвищення ставки військового збору з доходів фізосіб з 1,5% до 5% (оцінка додаткових доходів близько 45,5 млрд грн) і сплата його ФОПами в розмірі 800 грн на місяць (2,3 млрд грн), а також запровадження військового збору для юросіб і ФОПів 3-ї групи в розмірі 1% доходу (50,5 млрд грн).
Запропоновано також підвищити або запровадити там, де його зараз немає, військовий збір 5% на мобільний зв’язок (0,9 млрд грн), купівлю банківських металів (0,02 млрд грн) і нерухомості (за винятком одного об’єкта на рік) (1,2 млрд грн), 15% – на купівлю легкових авто для їхньої першої реєстрації в Україні (10,2 млрд грн) і 30% – на купівлю ювелірних виробів зі сплатою його роздрібними продавцями (0,14 млрд грн).
Серед інших нововведень – щомісячна сплата авансових внесків із податку на прибуток підприємств роздрібними продавцями пального в розмірі 0,5 млн грн із розрахунку на 1 куб. м резервуарів для зберігання пального (8,3 млрд грн), встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр напоїв із додаванням цукру чи інших підсолоджувачів (2,4 млрд грн), зниження порога безмитних посилок з-за кордону з EUR150 до EUR45 (3,3 млрд грн).
Після різкої критики цього законопроєкту досягнуто попередньої домовленості щодо заміни 1% податку для юросіб з обороту підвищенням ПДВ на кілька відсоткових пунктів з нинішнього рівня 20% і введення фіксованого платежу за сховища АЗС замість авансового податку.