Канадський командир багатонаціональної бойової групи в Латвії каже, що працює над тим, щоб у його військ було достатньо припасів і щоб вони могли спілкуватися один з одним, оскільки напруження між військовим альянсом НАТО і Росією підвищує побоювання нової війни в Європі.
Канада розмістила у Латвії понад 500 солдатів у рамках ширшої місії НАТО з безпеки, вперше розпочатої у 2017 році у відповідь на побоювання з приводу російської агресії у Східній Європі.
Канадський контингент включає близько 350 військовослужбовців, переважно з Валькартье, Квебек, які становлять ядро бойової групи НАТО чисельністю 1000 осіб, дислокованої в Кемп-Адажі, приблизно за 30 км на північний схід від латвійської столиці Риги.
До цієї бойової групи також входять військовослужбовці та техніка з дев’яти країн альянсу, включаючи Польщу, Іспанію, Італію та Чехію, всі вони під командуванням підполковника Дена Річела.
В інтерв’ю The Canadian Press у четвер Річел сказав, що одним із його основних обов’язків з того часу, як він прийняв командування минулого місяця, було забезпечення того, щоб різні контингенти могли швидко і точно спілкуватися один з одним у польових умовах.
“Англійська зараз є другою мовою майже для всіх у бойовій групі”, — сказав він. «Усі вони — країни НАТО, очевидно, тому їхня тактика в цілому однакова. Нам просто потрібно переконатись, що всі однаково розуміють усю термінологію».
Чіткий зв’язок матиме вирішальне значення у разі російського вторгнення, для захисту від якого спеціально призначено бойову групу. Також важливо: переконатися, що НАТО має паливо, боєприпаси та інші припаси для бою.
Бойова група призначена для ведення звичайної війни, тобто битви з такою самою армією, як російська. У той час як внесок Канади — це переважно піхота з бронетехнікою, інші партнери надали танки, артилерію та іншу техніку.
“Ми всі приходимо з дуже різним спорядженням, різним обладнанням, яке потребує різних боєприпасів і вимагає різної підтримки”, — сказав Річел. «Це виклик, з яким, я думаю, ми справляємось досить добре».
Канадський командувач сказав, що основна увага бойової групи приділяється навчанню та підготовці до можливого нападу, як це було з моменту створення п’ять років тому.
“Бойова група сама по собі вже є бойовою одиницею високої готовності”, — сказав Річел. «Я припустив би, що те, що ви бачите тут сьогодні, дуже схоже на те, що ви бачили б і в інших ротаціях».
На додаток до тих, хто займається бойовою групою, Канада також має близько 200 осіб допоміжного персоналу, а також штаб у Ризі, який відповідає за широкомасштабне планування та координацію зусиль НАТО у Латвії.
Аналогічні бойові групи на чолі з Великобританією, Німеччиною та США були створені в Естонії, Литві та Польщі відповідно. Ліберальний уряд заявив, що Канада очолить місію у Латвії як мінімум до березня 2023 року.
Створені для захисту від російського вторгнення, бойові групи невеликого розміру означають, що майже напевно будуть розбиті у справжній війні. Натомість їхня головна мета — стримувати російську агресію з ідеєю, що напад на одного з них приверне всі сили НАТО.
Російський уряд останніми тижнями зажадав від альянсу вивести всі свої сили з регіону, у тому числі з Прибалтики та Польщі, після мобілізації близько 100 000 військовослужбовців на кордоні Росії з Україною.
Канада, США та інші члени НАТО відхилили цю вимогу, що викликало занепокоєння щодо збройного конфлікту між двома сторонами, який може початися в Україні і поширитися на решту Східної Європи.
На питання в середу, чи уряд репатріюватиме канадські війська з Латвії та України у разі нападу Росії, прем’єр-міністр Джастін Трюдо підкреслив відданість Канади прибалтійським членам НАТО.