Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала прем’єра-міністра Угорщини, що головує в ЄС, Віктора Орбана, до спільних дій у боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю, зняття штучних перепон для роботи європейських компаній на угорському ринку та відмови від російських енергоносіїв.
“Це не боротьба з нелегальною міграцією в Європі. Це не захист нашого Союзу. Це просто перекидання проблем через паркан сусіда”, – сказала вона про рішення угорської влади достроково звільнити з в’язниць контрабандистів та торговців людьми, виступаючи в Європарламенті у середу.
Фон дер Ляєн наголосила, що досягти успіху у захисті зовнішніх кордонів ЄС можна лише в тому випадку, якщо робота проти організованої злочинності буде спільною.
“Як може бути, що угорський уряд запрошує російських громадян до нашого Союзу без додаткових перевірок безпеки? Це робить нову угорську візову схему загрозою безпеці не лише для Угорщини, а й для всіх держав-членів”, – зазначила президент Єврокомісії.
“І як може бути, що угорський уряд дозволить китайській поліції діяти на своїй території? Це не захист суверенітету Європи. Це лазівка для іноземного втручання”, – додала вона.
Фон дер Ляєн визнала необхідність завершення розробки законодавства щодо боротьби з контрабандою, посилення європейського прикордонного агентства Frontex та Європолу, але знову висловила впевненість у досягненні успіху лише за більшої європейської співпраці та за повної поваги до верховенства закону та основних цінностей.
Президент Єврокомісії у своєму виступі нагадала слова Орбана під час першого головування Угорщини в ЄС у 2011 році, коли він зазначив, що країна піде слідами революціонерів 1956 року і служитиме справі європейської єдності.
У зв’язку з цим вона звернулася до угорського народу. “Ми одна сім’я. Ваша історія – це наша історія. Ваше майбутнє – це наше майбутнє. 10 мільйонів угорців – це 10 мільйонів вагомих причин продовжувати формувати наше майбутнє разом”, – наголосилафон дер Ляєн.
Серед трьох найгостріших проблем, з якими ЄС стикається під час другого головування Угорщини, вона виділила питання війни в Україні, конкурентоспроможність та міграцію. Президент Єврокомісії нагадала, що Україна вступає у третю зиму війни, і Росія намагається зробити її найважчою з усіх, руйнуючи енергетичну інфраструктуру, міста та вбиваючи українців.
“І все ж є деякі, хто звинувачує в цій війні не загарбника, а захоплених. Не спрагу влади Путіна, а спрагу України свободи. Тому я хочу запитати їх: Чи вони колись звинувачуватимуть чехів і словаків у радянських репресіях 1968 року? Чи звинувачуватимуть вони литовців у радянських репресіях 1991 року?” – заявила фон дер Ляєн.
“У нас, європейців, може бути різна історія і різні мови, але немає такої європейської мови, в якій світ був би синонімом капітуляції. А суверенітет був би синонімом окупації”, – додала президент Єврокомісії, порівнявши народ України з героями, який бореться за свободу, що звільнили Центральну та Східну Європу від радянського правління.
Президент Єврокомісії наголосила, що є лише один шлях до досягнення справедливого миру для України та Європи – продовжувати зміцнювати український спротив політичною, фінансовою та військовою підтримкою. Вона підтвердила заяву про надання ЄС Україні до EUR35 млрд у вигляді кредитів як частини $50 млрд, обіцяних G7, які будуть погашені за рахунок наддоходів від заморожених російських активів.
Розділяючи побоювання щодо зниження конкурентоспроможності ЄС, на які вказав у своїй доповіді Маріо Драгі та про який говорив вранці в середу в Європарламенті Орбан, фонд дер Ляєн водночас зазначила, що уряд Угорщини рухається у протилежному напрямі, віддаляючись від єдиного ринку ЄС.
“Як уряд може залучити більше європейських інвестицій, якщо водночас він дискримінує європейські компанії, обкладаючи їх податками більше, ніж інші? Як він може залучити більше компаній, якщо водночас він запроваджує експортні обмеження одразу? І як уряд може мати довіру серед європейських підприємств, якщо вона націлює на них довільні перевірки, блокує їх дозволи, якщо державні контракти переважно дістаються невеликій групі бенефіціарів?” – зазначила президент Єврокомісії.
За її словами, це створює невизначеність і підриває довіру інвесторів , тоді як Угорщину щодо ВВП на душу населення обігнали її сусіди із Центральної Європи.
Фон дер Ляйєн також закликала до спільного плану декарбонізації та зростання та остаточної відмови від “брудного” російського викопного палива. Вона нагадала, що майже одразу після російського повномасштабного вторгнення європейські лідери зібралися у Версалі, і всі 27 погодилися якнайшвидше диверсифікуватися, відмовившись від російського викопного палива. Вона наголосила, що через тисячу днів Європа дійсно диверсифікувалася, побудувавши інфраструктуру та нові зв’язки з надійними партнерами, інвестувавши в дешеву та чисту енергію, що виробляється в Європі, довівши частку внутрішньої електроенергії із відновлюваних джерел до 50%.
“Але не всі діяли відповідно до Версальських зобов’язань. Замість того, щоб шукати альтернативні джерела, одна держава-член, зокрема, просто шукала альтернативні способи купівлі викопного палива з Росії. Росія не раз доводила, що вона просто не є надійним постачальником. Більше не може бути виправдань. Той, хто хоче енергетичної безпеки Європи, має насамперед внести в неї свій вклад.
Прем’єр-міністр Угорщини Орбан, який виступив перед цим, заявив, що ситуація в ЄС зараз набагато серйозніша, ніж у 2011 році, і, можливо, “це найсерйозніший період в історії Європейського союзу”. Серед проблем він назвав війну в Україні та серйозні конфлікти на Близькому Сході та в Африці, які стикаються з ризиком ескалації, міграційну кризу, ризик розвалу Шенгенської зони та втрати Європи з погляду глобальної конкурентоспроможності.
Серед проблем із продуктивністю ЄС Орбан, окрім відставання у цифрових технологіях та проблем із демографією, назвав те, що підприємства ЄС платять удвічі-утричі більше за енергоносії, ніж у США, а за природний газ — у чотири-п’ять разів більше. “Відмова від російської енергії… поставила під загрозу зростання ВВП ЄС”, – заявив він, додавши, що зелений перехід сам собою є вирішенням цієї проблеми.
Розповідаючи про захист зовнішніх кордонів ЄС, він закликав надавати значну підтримку країнам із такими кордонами, допускати в’їзд до ЄС лише з дозволами та створити систему Шенгенських самітів. Водночас, Орбан підтримав повне приєднання до кінця року Болгарії та Румунії до Шенгенської зони.
Прем’єр Угорщини також закликав прискорити приєднання Західних Балкан до ЄС, назвавши це ключовим питанням для Європи.
“Нам необхідно зосередитись, зокрема, на Сербії. Без вступу Сербії до ЄС ми не зможемо стабілізувати Балкани. Поки Сербія не є членом Європейського союзу, Балкани залишаться нестабільним регіоном”, – зазначив Орбан.
Крім того, він заявив про необхідність підтримки сільськогосподарського сектору в Європі, на який впливають кліматичні умови, витрати, що стрімко зростають, а також імпорт із третіх країн і надмірне регулювання, а також закликав усунути ситуацію, коли чверть населення ЄС проживає в регіонах, де рівень розвитку не досягає 75% від середнього показника щодо ЄС.