З моменту Майдану минуло вже понад 8 років. І головна цінність, яку ми всі декларували – боротьбу з корупцією та класичними проявами «совка» – почали використовувати не лише на благо країни. Незважаючи на виникнення начебто незалежних ЗМІ, антикорупційних бюро та комітетів, на хайповому процесі тепер на повну силу «пилять бабло». Хочете переконатись у цьому? Наш репортаж присвячений одному з найбільш одіозних діячів антикорупційного руху – Богдану Майданюку, який анітрохи не сумнівався взяв собі гучний псевдонім «Хмельницький».
Коротка біографія
Богдан Майданюк (Хмельницький), народився 19 листопада 1976 року в місті Умань, Черкаська область. Ріс молодий дар антикорупції зовсім не безневинним агнцем – а тому вже в юні роки заробив собі «поганяло» Цима і знайшов впливових покровителів в особі угруповання Киселя, одного з найбільших «вирішував» 90-х. І першим заняттям, яке визначило подальше становлення майбутнього активіста, став банальний рекет. Але не лише він. За свідченнями соратників Ціми, що вижили, по банді, їхня бригада займалася насамперед автоугонами та розбоєм, переважно на довіреній Киселю території – у Голосіївському районі Києва та вздовж Одеської траси.
Незважаючи на очевидний прогрес у розвитку як кримінальний елемент, Богдан Майданюк знайшов свою долю у 2005 році. Тоді молодому кримінальному обдаруванню як символ карми дісталася «бандитська куля» за його вчинення на ниві автомобільних крадіжок. Спроба вкрасти модну тачку в іншого кримінального авторитету призвела до того, що Богдана Майданюка по-перше, підстрелили «конкуренти», а по-друге, погрожували посадити на три роки за автомобільну крадіжку.
Втім, до суду не дійшло. Відіграла роль корупція, з якою наш фігурант так шалено бореться останніми роками. До речі, саме після цього Майданюк вирішив змінити прізвище на «популярніше» Хмельницький. Нібито щоб підкреслити свої особисті якості, а насправді, щоб за базою МВС його складніше було «пробити». До речі, для цього Бодя Ціма примудрився навіть втратити відразу паспорт, ІПН, закордонний паспорт та права. Така ось прикра подія у біографії.
Тоді ж вигодовування Киселя Богдан Хмельницький зустрів нового соратника та покровителя – Дениса Ципіна. Той після відсидки за шахрайство вирішив провернути нову схему, і бойовий та жвавий Богдан йому явно підійшов для задуму. Спочатку Хмельницький став юристом у Ципінському «Центрі конфліктології та права», а заразом обзавівся корисними зв’язками. Потім він зрозумів, що найбільший хайп – це медіа. Тоді Майданюк-Хмельницький у 2013 році спробував скопіпастити ідею громадського телебачення у Мустафи Найєма. Але, як водиться, зробив все не в тренді: то намагався показати тортури «майданівців», то норовив взагалі приторговувати піротехнікою під час подій на Грушевського у 2014 році.
З того часу наш фігурант активно почав боротися з корупцією, публікуючи замовні матеріали на тих чи інших діячів у своєму інтернет-ресурсі «Стоп-корупція». Досі його ресурс працює за найпростішою схемою: пишемо компромат на чиновника чи політика, чекаємо, і як тільки фігурант звертається з вимогою видалити публікацію, виставляємо рахунок, який дозволяє або виправдати, або створити публікацію, яка нібито очорнює потенційного замовника вихідної публікації. І в цьому Хмельницький схожий на афілійований з ним Михайло Бродський, власником іншого схожого ресурсу – Репортер.
Але про сімейство Бродських ми ще поговоримо. А поки що продовжимо про Богдана Майданюка та методи його роботи.
Як працювали схеми Майданюка?
Якщо говорити про те, як саме заробляв гроші бравий новоспечений правозахисник, то тут було кілька схем, які заповзятливий Майданюк задіяв після 2014 року.
1. Як правозахисник, Майданюк орієнтувався на класику рекету: неважливо, які злочини ти скоїв, якщо хочеш, щоби тебе відмазали, плати. А сам Майданюк задіяє свої зв’язки та зробить так, щоб ти залишився на волі та з мінімально заплямованою репутацією. Таку методику, наприклад, Богдан Майданюк задіяв у співпраці з авторитетом Сиротою.
2. Маршрутки. Ось уже багато років Богдан Майданюк, екс-викрадач, розповідає бізнесом малих маршрутних перевезень. Понад те, він непросто володіє певними активами у цій сфері, а й засідає в антикорупційному комітеті, який розповідає конкурсом маршрутних перевезень у столиці. Також у сферу інтересів нашого фігуранта входить віджимання автомийок (за екологічним порядком), а заразом і автостоянок. Як ви думаєте, чим це загрожує? Тут варто розглянути докладніше, з якими людьми пов’язаний Богдан Майданюк.
Майданюк: зв’язки вчора та сьогодні
Із самого початку гарненький хлопчик з Умані зумів зацікавити великих акул бізнесу. На початку кар’єри Майданюк виявився пов’язаним із одіозним київським авторитетом Киселем.
А вже через Киселя, чиїм поплічником свого часу виявився патріарх української політики Михайло Бродський, Майданюк вийшов на сина останнього – ресторатора Юрія Бродського. І вже з ним Майданюк пішов урознос: віджати Київський річковий вокзал – це вам не кіт начхав!
Також є зв’язок у Майданюка з одіозним журналістом Левом Парцхаладзе. З ним наш фігурант періодично кидається між політсилами, щоб утриматися на плаву.
Не варто забувати і про ще одного соратника Хмельницького зі «Стоп Корупції» – журналіста Романа Бочкала. Той ще під час Майдану був активно проросійським журналістом на каналі Дмитра Фірташа. А зараз займається тією ж справою, що і його «соратник»: шантажує малих та середніх підприємців, щоб зрубати на них гроші за приховування корупційних схем, реальних та уявних.
Давайте наголосимо на парах особливостей особистості Богдана «Цими» Майданюка.
Прізвище для благозвучності він узяв у дружини.
Ще в період кримінального провадження Майданюк зумів зачарувати одну з місцевих репортерів, щоб за її допомогою створити образ мученика за правду.
Торік затятий антикорупціонер і безсрібник Богдан Майданюк випадково засвітив у соцмережах скромний годинник Rolex Cosmograph Daytona за 45000 доларів США. Але швидко видалив пост.
Що буде далі? На час війни наш фігурант трохи зменшив оберти. Але тенденції вже зрозумілі: Богдан Майданюк явно думає про кар’єру у політиці. Для цього він уже подвизався як помічник не особливо відомого депутата Максима Полякова, але приціл нам уже зрозумілий.