Історія стара, як світ: під час будь-яких конфліктів знаходилися люди, які не цуралися заробляти на цьому. Хтось торгував зброєю, хтось медикаментами, чи гуманітарною допомогою, а хтось намагався зупинити і забрати останні підприємства, які продовжують працювати при воєнному стані, сплачуючи податки і зберігаючи робочі місця.
От так і герой нашої сьогоднішньої статті, сумнозвісний «борець» з корупцією, засновник ширмового руху «Стопкор», такий собі нікчемний провокатор на прізвисько Хмельницький вирішив, що саме під час війни йому все зійде з рук і наказав кишеньковій редакторці власного видання надрукувати статейку про майно україно-литовського підприємця Дмитра Буряка.
Редакторка виявилась дівчинкою слухняною, та й пару копійок лишніми не будуть, і стрімко взялась за працю, яка завершилася феєричним результатом у вигляді от такої статейки: https://www.stopcor.org/ukr/section-ekonomika/news-taemnitsi-dmitriya-buryaka-yak-rosijsko-litovskij-oligarh-vtrimue-biznesi-v-ukraini-27-04-2022.html за авторством Марини Супрун.
Ну, що ж тут можна сказати – писемного таланту Марини вистачило на два аркуші тексту, посилання на джерела 15-ти річної давнини, вояжу псевдо журналіста по об’єктам підприємця і погрози звернутися в правоохоронні органи. Дуже слушне витрачання часу, особливо під час війни, якщо не враховувати одного нюансу: за тиждень до випуску матеріалу на «Стопкорі» до Дмитра Буряка звернулися партнери того самого Хмельницького (Майданюка) і запропонували поділитися, або ж погрожували почати паплюжити його в пресі.
От такі вони «борці» з корупцією у годинниках за 45000$.
Звісно, ділитися він відмовився, та звернувся в правоохоронні органи з приводу відкриття кримінального провадження за декількома стаття КК України, в тому числі і по виконавцям і сумнозвісній журналістці Марині.
А тепер, для об’єктивності ми порівняємо дві персони: Буряка і Хмельницького.
Почнемо з Дмитра Буряка і згадуваннях про нього в соціальних мережах і на просторах інтернету:
Громадянин України, народився в 1957 році, має українське, білоруське, литовське і російке коріння, як і 70% всіх тих, кому «пощастило» народитися при совку. Дитинство пройшло в Монголії, потім була служба в армії, інститут, довга реабілітація після травми і перші успіхи на бізнесовому поприщі – від радянського кооперативу із пошиву речей до однієї із крупніших компанії із продажу фармацевтичних препаратів, харчових добавок та іншого. Наразі, дійсно група компаній Дмитра Буряка налічує до 20 великих проектів в багатьох країнах світу із значною капіталізацією.
Окрім Росії, оскільки ще в 2011 році він емігрував в Україну і відмовився від російського громадянства.
До того ж, від початку військового вторгнення в Україну (2014) – висловив свою щиру проукраїнську позицію, заснував фонд допомоги українським військовим і біженцям – Foundation caritative de Dmytro Buriak (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3258137741176856&id=100009419871723), який успішно працює і нині, передаючи десятки тон гуманітарних грузів, військової амуніції, опікуючись будівництвом житла для біженців, тощо.
О такий він – Дмитро Буряк.
А, от хто ж такий «борець» з корупцією Богдан Хмельницький, що змусило його змінити власне прізвище і які секрети ховаються в його темній шафі – ми розповімо Вам завтра.. грунтовно, докладно, з доказами і матеріалами кримінальних проваджень..
Далі буде..