Для оперативного усунення пошкоджень теплової інфраструктури комунальники діють за певними правилами.
Команда висококваліфікованих диспетчерів КП «Київтеплоенерго» в цілодобовому режимі. Фахівці керують джерелами теплопостачання, моніторять стан тепломереж, контролюють увесь процес подачі тепла до столичних багатоповерхівок.
Детально про те, як змінилась діяльність в умовах війни столичних тепловиків, розповів Антон Горшевіков, начальник оперативно-диспетчерського управління СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго».
Киянам цікаво буде знати, що диспетчерська служба КП налічує близько 100 фахівців, які застосовують складні багатоетапні алгоритми екстреного реагування, щоб оперативно усувати пошкодження навіть в умовах небезпеки.
СИСТЕМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ КИЄВА — НАЙСКЛАДНІША У ЄВРОПІ
У КП «Київтеплоенерго» зазначають, що система теплопостачання Києва — одна із найбільш розгалужених та складних у Європі.
Це понад 2,7 тис. км тепломереж, 180 теплоджерел та близько 2 тис. теплових пунктів. Сталу роботу столичного теплоенергетичного комплексу забезпечує загалом близько 5 тис. осіб.
Моніторинг процесу теплопостачання здійснюють диспетчери оперативно-диспетчерського управління, якому підпорядковані сім районів теплових мереж (РТМ) та три райони теплопостачання (РТ).
Зони відповідальності між диспетчерами розподілені з урахуванням особливостей теплової інфраструктури кожного району міста.
ЗА ОДНУ ХВИЛИНУ ПІСЛЯ МОМЕНТУ АВАРІЇ ПРО НЕЇ ДІЗНАЄТЬСЯ ДИСПЕТЧЕР
У кожній диспетчерські групі — свої зони відповідальності: управління тепломережами, моніторинг роботи теплоджерел та їх електричного обладнання, контроль помпових станцій та гідравлічних режимів, координація аварійних бригад, процесу усунення пошкоджень та відновлення теплопостачання.
Від моменту пошкодження мережі та фіксації витоку теплоносія до надходження цієї інформації до чергового диспетчера потрібно не більше 1 хвилини часу.
Черговий диспетчер негайно дає команду на пошук та локалізацію пошкодження із залученням усіх необхідних служб. Оперативне реагування мінімізує терміни виконання ремонтних робіт та відновлення теплопостачання киянам.
Пошук місця пошкодження триває в середньому 1-3 години залежно від складності аварії. Після визначення його місцезнаходження (трубопроводи знаходяться в землі на глибині від 1,5 до 4 метрів) аварійна бригада розпочинає ремонтні роботи.
У ВОЄННИЙ ЧАС РОБОТА В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ СТАЛА НОРМОЮ
Якщо в мирні часи диспетчер координував, як правило, роботу п’яти різних служб — аварійників, спецтранспорту, персоналу котелень, лінійного персоналу, служби діагностики тепломереж, то в умовах понівеченої інфраструктури та екстрених відключень електроенергії завдання диспетчерів ускладнилось.
Під час ракетних обстрілів розгортати роботу котельних з нуля доводилось двічі-тричі на добу, а черговий диспетчер координує одночасно по 8-10 служб.
Раніше такі складні багатоетапні алгоритми реагування в надзвичайних ситуаціях відпрацьовувались на обов’язкових виробничих тренуваннях.
Позаштатні ситуації вирішувались за лічені хвилини, на прийняття нестандартних складних рішень іноді були лічені секунди.
«Від того, наскільки оперативно та злагоджено працює команда, залежить подача тепла, коректність роботи обладнання та час усунення аварій. До сьогодні не було жодного випадку, за який би було соромно перед клієнтами», — зазначив Антон Горшевіков, начальник оперативно-диспетчерського управління СП «Київські теплові мережі» КП «Київтеплоенерго».
У столиці ще три котельні КП «Київтеплоенерго» оснащені потужними генераторами. КП «Київтеплоенерго» вже обладнало генераторами 30% котелень у всіх районах столиці.
Ольга СКОТНІКОВА