З ім’ям видатного українського композитора пов’язане становлення національної композиторської школи, а також формування професійної музичної освіти в Україні.
Композитора Миколу Лисенка часто називають Сонцем української музики. Нещодавно у його меморіальному Будинку-музеї відбувся концерт з нагоди 181 річниці від дня народження композитора.
Захід розпочався з привітального слова праправнука композитора та його повного тезка Миколи Лисенка. Він розповів, що минулого року українська творча спільнота мала б відзначати 180 річний ювілей видатного композитора, однак через початок повномасштабного вторгнення росії більшість заходів довелося скасувати.
Згадуючи ім’я свого славетного прадіда, Микола Віталійович розповів, що творча спадщина композитора відображає дух України та її національну гідність, яку композитор майстерно втілював у своїх творах. Його принциповою позицією була підтримка всього українського попри те, що в часи Російської імперії діяла заборона на вживання та використання української мови.
«Цей музей — справді унікальне місце, де збиралися найяскравіші діячі української культури: Михайло Старицький, Леся Україна з родиною та інші. Не даремно, його ще називають Українським Парнасом…», — зауважує Микола Лисенко.
Також диригент зізнався, що завжди відчуває неабияке піднесення, виступаючи на терасі садиби Миколи Лисенка, де його славетний прадід прожив останні 18 років свого життя, написавши переважну більшість своїх творів пізнього періоду.
Концертна програма розпочалася «Маршем Дорошенка» — твір, який тривалий час був заборонений.
«Вона понад 70 років провела „за ґратами“ ідеології, ненависті до всього українського. Коли Україна здобула незалежність, ця музика до нас повернулась. Це — символ незламності духу», — підкреслив Микола Лисенко.
Після виконання «Маршу Дорошенка», колектив оркестру дарував глядачам інші твори композитора, а також «Червону калину», що стала символом спротиву та незламності українців.
«День народження Гетьмана української музики завжди є знаковою подією для нашого музею Щорічно ми проводимо низку культурних заходів, щоб вшанувати пам’ять цієї знакової та унікальної постаті для нашої культури», — розповідає у своєму коментарі для «Вечірнього Києва» Валентина Осипець, старша наукова співробітниця музею Миколи Лисенка.
Також вона підкреслила, що цьогорічні святкування є особливими, бо чи не вперше у програмі концерту звучатиме «Марш Дорошенка». Нещодавно для його виконання духовим оркестром партитура твору була перекладена сучасним композитором та музикантом Дмитром Коноваловим.
«Твір „Марш Дорошенка“ мав для самого композитора надзвичайно важливе значення. За спогадами рідних, ще за життя композитор волів, щоб його виконали під час його похорону…Зараз, ми щасливі знову його почути у виконанні Київського академічного муніципального духового оркестру під орудою правнука Миколи Лисенка. На мій погляд, нове оркестрування цього Маршу наповнює цей досить сумний та досить скорботний твір новим сенсом, додає в нього оптимістичного звучання, що є особливо важливим у час війни», — зауважує Валентина Осипець.
Музейні урочистості продовжилися концертом студентів та виконавців Київської муніципальної академії музики імені Р.М.Глієра. У програмі прозвучали арії «Тарас Бульба» та «Ноктюрн» з опер, романси та дуети Миколи Лисенка у виконанні: Дарії Коби, Максима Мельника, Руслани Руденко, Дарини Коноплі та Адель Шурубури.
Микола Віталійович Лисенко (22.03.1842-06.11.1912), український композитор, фольклорист, піаніст, педагог, хоровий диригент, музично-громадський діяч. Він вважається основоположником української національної композиторської школи, а також українського оперного театру.
Його творча спадщина охоплює 10 опер на українські теми (найвідоміші — «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда», 120 камерно-вокальних творів (більшість на тексти Тараса Шевченка — 88), 40 хорових творів, серед них чотири кантати для солістів, хору та симфонічного оркестру, симфонічні твори (симфонія, фантазія, увертюра), камерно-інструментальні, з них — 60 фортепіанних. За життя Микола Віталійович записав понад 1500 українських народних пісень та виконав понад 500 опрацювань пісень для голосу з фортепіано або для хору.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»