Стрімкий розвиток високих технологій – шлях до рабства чи спасіння? (Частина 2.)

Продовжуємо серію інтерв’ю на актуальні теми сьогодення, щодо наслідків цифрової революції початку 21 століття, робототехніки, штучного інтелекту, криптовалютного ринку, перспектив його розвитку, наявних ризиків і способів захисту від них.

Нашим співрозмовником є юрист в області міжнародного права, адвокат, учасник:

  • “Міжнародного союзу адвокатів” UIA (https://www.uianet.org/fr)
  • “Американської асоціації адвокатів” ABA (https://www.americanbar.org/en/)
  • “Міжнародної асоціації адвокатів” IBA (https://www.ibanet.org/)доктор філософії -Костянтин Кривопуст (https://kryvopust.com/).
  • UA2DAY: « Костянтине, в минулій частині нашого з Вами інтерв’ю Ви наголошували на необхідності створення міжнародного правового поля для регулювання взаємодії людини і високих технологій. Зокрема, шляхом прийняття окремої резолюції Організації Об’єднаних Націй, яка б поклала початок новій галузі права. Чи відомо Вам про подібні напрацювання?»

    Костянтин  Кривопуст: « Так, останні роки багато науковців, правників приділяють даному питанню особливу увагу. Серед них слід відзначити представників Китаю, які розробили «Китайський план розвитку робототехнічної промисловості», Японії – «Нова стратегія роботів», Кореї – «Корейський генеральний план розвитку робототехніки», США – «Американська національна робототехнічна ініціатива» та інші. Подібні напрацювання вкотре підтверджують актуальність питання оформлення «єдиних правил і червоних ліній». Та на даний час ми можемо спостерігати створення правових основ лише на рівні окремо взятих держав, що, в свою чергу, є недосконалим підходом до врегулювання цієї, вкрай важливої проблеми.

    Подібне становище можливо порівняти з питанням освоєння космосу, яке, фактично, регулюється лише на основі «Угоди про принципи діяльності  держав із дослідження і використання космічного простору» від 1967 року та внутрішнім законодавством кожної із зацікавлених країн. Так от, саме такий підхід та недосконалість/застарілість «Угоди про космос» надає можливість безлічі шахраїв трактувати норми права на свій власний розсуд, без будь-якої відповідальності за свої дії.

    Для прикладу, нагадаю Вам історію американського підприємця Деніса Хоупа, який, завдячуючи «прогалинам» у міжнародному праві, успішно «приватизував» Луну і інші космічні об’єкти та почав заробляти мільйони на продажу ділянок на них.

    Що стало першопричиною таких можливостей?

    Відповідь єдина – бажання кожної з окремо взятих держав самостійно регулювати правовідносини в такій відповідальній сфері, як космос і, звісно – бездіяльність ООН.

    Отже, при децентралізованому підході і без відповідної резолюції ООН подібна доля чекає і високотехнологічні галузі, такі як робототехніка та розвиток штучного інтелекту, що заздалегідь закладає основи для маніпуляцій і відповідні та вкрай небезпечні ризики для людства».

    UA2DAY: «Який на Вашу думку вихід з даної ситуації?»

    Костянтин Кривопуст: «Вихід можливий єдиний – централізована система управління шляхом залучення ресурсів ООН».

    UA2DAY: «Костянтине, говорячи про робототехніку і перспективи розвитку систем штучного інтелекту та їх вплив на загальний розвиток людства, ми хотіли би поцікавитися Вашим баченням стосовно перспектив розвитку новітніх платіжних засобів та систем, накшталт криптовалют, криптобірж, їхньої легітимності і загальної користі для людства. Адже, погодьтеся, за останні 15 років дані технології завойовують мільйони прихильників по всьому світу і перетворюються в нову фінансову систему. Чи не здається Вам, що подібна тенденція має також викликати певні загрози? І, якщо так, то які шляхи для боротьби із такими загрозами?» 

    Костянтин Кривопуст: «Так, не можу з Вами не погодитися – за останні десятиліття в світі формується абсолютно нова фінансова система, знову таки – децентралізована. Для того, аби розібратися в суті даної системи, необхідно проаналізувати основну мету її створення.

    На мою думку, нею є природнє бажання людини вільно розпоряджатися належним їй ресурсом, в тому числі в процесі товаро обміну. І, от саме те, як людина реалізовує своє «природнє бажання», намагалися і намагаються контролювати уряди всіх, без виключення, держав. Мотивація подібних урядових дій досить проста – без забезпечення подібного контролю не існувало би основних важелів впливу держави на громадянина, а отже і держави в цілому. Не для кого не є секретом, що в основі консервативної фінансової системи знаходиться бажання заробляти, і саме на ресурсі, який належить кожному окремому громадянину. Заробляти на відсотках, транзакціях, численних заборонах, тощо. Саме це і стало основною причиною зародження нової фінансової системи, в якій використовуються криптографічні валюти, які обертаються на криптографічному ринку і, здебільшого, є не підконтрольними державним інституціям. Начебто, ідеально.

    Однак, не слід забувати про загрози, які несе в собі безконтрольність – від можливості фінансування тероризму, організації угод із купівлі наркотичних речовин і зброї, різного роду кіберзлочинів і закінчуючи банкрутством фінансових систем у малорозвинених державах.»

    UA2DAY: «Тобто, Ви закликаєте до жорстокого регулювання новітньої фінансової системи?»

    Костянтин Кривопуст: «Ні, особисто я вважаю, що будь-яке регулювання криптографічних інструментів спаплюжить основну ідею їх виникнення і покладе край таким продуктам, як Біткоїн, та і всій інфраструктурі в цілому. Підхід до розвитку криптографічної фінансової системи має бути децентралізованим, який би виключав участь у процесі товарообміну посередників і держав зокрема.

    Наразі ми спостерігаємо за тим, що в загальній міждержавній площині не виникла напрацьована практика поводження із подібною системою. Так, в одних державах, накшталт Німеччини, систему легалізують. В інших, накшталт Росії – намагаються заборонити. Подібна ситуація доводить єдине – нова фінансова модель стала альтернативою консервативній моделі фінансових взаємовідносин і викликає побоювання з боку урядів, які не бажають втрачати контроль. Отже, світ поляризувався на прихильників і ярих противників.

    В даному випадку, я вважаю, що цілком можливо знайти компроміс і об’єднати позитивні сторони двох систем. І перші кроки в цьому напрямку вже реалізовані. Так, нещодавно одна із найбільших криптобірж FTX анонсувала випуск нового фінансового інструменту – платіжної картки, за допомогою якої можливо використовувати і крипто і фіатну валюти. Отже, співіснування можливе. І це моє глибоке переконання.

    Стосовно ризиків, про які я згадував раніше, а саме – фінансування незаконної діяльності за допомогою криптографічних інструментів,  дана проблема лежить виключно в площині бажання чи не бажання міжнародних правоохоронних органів виявляти подібні випадки і жорстко карати за них. Я вважаю, що при використанні наявних технологій, які перебувають на озброєнні ФБР, Інтерполу та інших шанованих організацій – процес попередження незаконних операцій з криптовалютою не є проблемою. Було б бажання.

    Крім того, я не відкрию ні для кого секрет, якщо скажу, що основні криптовалюти не такі вже й «конфіденційні» і  спокійно відслідковуються відповідними структурами.

    Іншим питанням є захист самої криптовалютної одиниці, яка перебуває у власності користувача. Відомо, що рівень кіберзлочинності зростає в геометричній прогресії і кожен день ми спостерігаємо за новими випадками. Я вважаю, що це є основною проблемою, з якою необхідно боротися колективно. Для прикладу, шляхом створення міжнародного гарантійного фонду. Але про це я розповім Вам трохи згодом.»

    UA2DAY: «Костянтине, дякуємо Вам за професійне висвітлення і цікаве інтерв’ю».

    Костянтин Кривопуст: «Дякую Вам і до скорої зустрічі».

    Стрімкий розвиток високих технологій – шлях до рабства чи спасіння? (Частина 1.)

    Ми розпочинаємо серію інтерв’ю на актуальні теми сьогодення, щодо наслідків цифрової революції початку 21 століття, робототехніки, штучного інтелекту, криптовалютного ринку, перспектив його розвитку, наявних ризиків і способів захисту від них.

    Нашим співрозмовником є юрист в області міжнародного права, адвокат, учасник:

    UA2DAY: «Пане Костянтине, доброго дня, раді зустрічі з Вами. Гадаємо, що тематика нашої розмови може бути вкрай цікава аудиторії, оскільки, дійсно, початок 21 століття ознаменувався стрімким розвитком високих цифрових технологій. Ми спостерігаємо, як революційними темпами змінюється світ в області розвитку штучного інтелекту, робототехніки, платіжних засобів і систем. З одного боку – треба радіти, але й виникають нові ризики. Як особисто Ви ставитеся до такого стрімкого технічного прогресу?»

    Костянтин Кривопуст: «Доброго дня, дякую Вам за запрошення. Дійсно, останні два десятиліття ми спостерігаємо стрімкий розвиток високоінтелектуальних галузей, який виражається в створенні десятків нових продуктів, про які суспільство не могло і мріяти. Передумови подібних тенденцій були закладені ще в 20-ому сторіччі. Зокрема, завдячуючи таким організаціям, як DARPA. Слід зазначити, що споживача довгий час готували до сприйняття високотехнологічних продуктів, в тому числі і завдяки кінематографу. Чого лише варті голлівудські блокбастери про розвиток робототехніки, штучного інтелекту і подібне. Однак, все рівно, мало хто міг передбачити настільки стрімкі зміни, які нові технології приносять у більшість сфер нашого повсякдення. Особисто я, завдячуючи сфері своєї діяльності, яка є досить консервативною, ставлюся до подібних змін з обережністю і поясню чому.

    UA2DAY: «Так, було б цікаво почути».

    Костянтин Кривопуст: «Почнемо з основної мети розвитку будь-якої технології. На мою думку, вона має розглядатися через соціальну призму і бути спрямована виключно на ефективне покращення життя середньостатистичної людини. При цьому, не порушуючи її основні права і свободи. Отже, для того, аби оцінити, чи відповідає вищевикладена динаміка розвитку основній меті, необхідно проаналізувати її через площину юридичну в якій і закріплені основні «червоні лінії». І тут виникає основна проблема, оскільки рівень розвитку юридичного базису не відповідає сьогоденному темпу розвитку високих технологій. Тобто, із стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що діючі норми права явно застарілі і не можуть в повній мірі регулювати порядок використання нових високотехнологічних продуктів, що передбачає виникнення відчутних загроз, як для окремих галузей, так і для людства в цілому. Для прикладу:

    • розвиток штучного інтелекту корисний, однак, лише при розумінні і юридичному обгрунтуванні допустимої межі його граничного розвитку, при перетині якої виникнуть ризики поглинання природнього штучним;
    • розвиток робототехніки, який без належного правового регулювання позбавить мільйони людей по всьому світу робочих місць, чим спричинить підвищення рівня безробіття і голоду;
    • розвиток платіжних засобів і систем, без механізму правового захисту користувачів спровокує хвилю банкрутств, а також значне підвищення рівня злочинів у кібернитичному просторі, які ми вже спостерігаємо.

    Отже, на мою думку, розвиток будь-якої технології, звісно, має відбуватися, але паралельно із ним має вдосконалюватися міжнародна правова система, яка б могла як сприяти даному розвитку, так і запобігти шкоді основному бенефіціару прогресу – людству.»

    UA2DAY: «Костянтине, як на Вашу думку має відбуватися процес імплементації наукових розробок в юридичну площину і на якому рівні?»

    Костянтин Кривопуст: «З впевненістю можу сказати, що реалізація даного процесу вкрай необхідна і враховуючи рівень впливу новітніх розробок на людство – він має відбуватися на міжнародному рівні, зокрема ООН. Однак, основою даного процесу має стати принцип «не нашкодити».

    По перше, необхідно заснувати міжнародну дорадчу платформу. До участі у роботі платформи запросити представників всіх галузей виробництва, науковців, розробників, юристів, представників профспілкових організацій, споживачів, громадськість і напрацювати основні принципи взаємодії людства і штучної технології. Після цього, створити окремий комітет при ООН, за допомогою якого, закріпити основи міжнародного права в галузі високих технологій шляхом прийняття окремої резолюції Організації Об’єднаних Націй.»

    В другій частині інтерв’ю ми акцентуємо увагу на проблематиці розвитку криптовалют та цифровому праві, як окремому розділу міжнародного правового механізму.

    Костянтин Кривопуст: “Куди в Україні можна поскаржитись на дискримінацію?”

    Відомий юрист-міжнародник, Dr. Костянтин Кривопуст розробив поради, щодо алгоритму дій в разі дискримінаційних проявів, якими люб’язно ділиться з нашими читачами.

    Чи часто люди зустрічаються з дискримінацією? Чи багато з нас взагалі можуть ідентифікувати цю проблему?  Щоб вирішувати проблему, потрібно знати нормативну базу та інструменти захисту своїх прав.

    Наприклад, дискримінація за ознакою статі – ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Про дискримінацію говорять, якщо дії чи бездіяльність спрямовані на:

    • обмеження прав жінок чи чоловіків;
    • унеможливлення користування правами;
    • унеможливлення здійснення на рівних підставах прав і свобод людини.

    Отже, людину не можуть обмежувати в якомусь праві тільки через те, що вона – жінка чи чоловік. Таке можливо тільки, якщо є  обґрунтована мета і це здійснюється у належний спосіб. Відповідно до законодавства жінкам і чоловікам мають забезпечуватись рівні права та можливості при  працевлаштуванні, при просуванні кар’єрними сходинками на роботі, під час підвищення кваліфікації та перепідготовки.

    Дискримінація при наданні відпусток по догляду за дітьми

    Наприклад, чоловікам раніше часто відмовляли у відпустці по догляду за дитиною. Деяким батькам доводилось навіть в суді відстоювати свої права доглядати за дитиною замість матері.

    У 2021 році прийнято Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15 квітня 2021 року № 1401-IX, яким законодавчо зрівняно права чоловіків і жінок на відпустку по догляду за дитиною. Тепер відповідні норми передбачені Кодексом законів про працю України, зокрема частиною третьою статті 179 визначено, що за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

    Це дає рівні можливості і батькові, і матері дитини для поєднання роботи і виконання сімейних обов’язків. Такі ж можливості мають і інші члени сім’ї, наприклад, баба або дід. Також Закон України «Про відпустки» доповнено новим поняттям – відпустка при народженні дитини тривалістю до 14  календарних днів, яку оплачуватиме своїм  коштом роботодавець. Мова йде про відпустку терміном до 14 днів, яку можуть взяти:

    – чоловік, дружина якого народила дитину;

    – батько дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживають спільно, пов’язані спільним побутом, та мають взаємні права і обов’язки;

    – бабуся або дідусь, чи інший повнолітній родич дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

    Якщо в родині виховуються діти чи повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, то право на додаткову відпустку також мають як чоловік, так і дружина. Так само рівні права на скорочений робочий день мають батько і мати таких діток.

    Дискримінація в оголошеннях про вакансії

    Згідно зі ст. 24-1 Закону «Про рекламу» забороняється в рекламі про вакансії (про прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками:

    • раси,
    • кольору шкіри,
    • віку,
    • статі,
    • стану здоров’я,
    • інвалідності,
    • підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД,
    • сексуальної орієнтації,
    • політичних,
    • релігійних та інших переконань,
    • членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях,
    • етнічного та соціального походження,
    • сімейного та майнового стану,
    • місця проживання,
    • за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

    Наприклад, роботодавець під час прийняття претендента на певну посаду (яка не передбачає виконання специфічної роботи, яка може виконуватись виключно чоловіками) відмовляв у працевлаштуванні жінці, посилаючись на те, що на зазначену посаду розглядаються резюме виключно чоловіків. Так було зовсім нещодавно. І багато хто просто мовчки пропускав вакансію і продовжував пошуки роботи.

    Тепер ситуація змінилась накраще! Адже 08січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі» від 10 вересня 2021 року № 1750-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1750-20#Text

    За вказування у вакансіях бажаної статі працівника будуть штрафувати. Штраф складатиме 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, у 2022 році це – 65 000 грн. Тож порада для роботодавців та HR-менеджерів – будьте уважні з оголошеннями про вакансії, інакше можна отримати немалий штраф. Порада до шукачів роботи – фіксуйте порушення і направляйте офіційні скарги. Тільки так ми зможемо позбутись дискримінації!

    Що робити, якщо ви зіштовхнулись з дискримінаційним оголошенням про вакансію?

    Зафіксуйте оголошення на фото- або відео, зробіть скріншоти екрану, збережіть посилання на сторінку.

    Направте офіційне звернення до Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці).

    Скарга до Держ праці (сканована копія) направляється в електронному вигляді на адресу – dsp@dsp.gov.ua.

    Письмове звернення направляється на поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення:, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601, телефон для консультацій Держпраці – (044) 288 10 00.

    Сайт Держ праці – https://dsp.gov.ua/.

    Як відбуватиметься накладення штрафів?

    5 серпня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України  № 863 затверджено Порядок сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами послуг із працевлаштування.   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/863-2022-%D0%BF#Text

    У разі виявлених порушень людина має зафіксувати їх та направити офіційне звернення до Держпраці. За результатами розгляду справи складається акт перевірки. За наявності підстав для накладення штрафу посадовими особами Держпраці видається розпорядчий документ про накладання штрафу за порушення вимог статті 24-1 Закону України “Про рекламу” щодо реклами про вакансії (прийом на роботу). Рекламодавці сплачують суму штрафу в державний бюджет за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або ФОП на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Термін сплати штрафу – 15 днів з дня вручення або отримання поштою розпорядчого документа Держпраці. Якщо рекламодавець не сплатив штраф вчасно і не оскаржив його, то штраф стягується в судовому порядку.

    Дискримінаційні зображення в рекламі

    Дискримінаційна реклама за ознакою статі – це реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що:

    • пропагує принизливе та зневажливе ставлення;
    • принижує гідність людини за ознакою статі;
    • демонструє насильство за ознакою статі;
    • використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

    Тож коли ми зустрічаємо оголене жіноче тіло і натяки «Ви захочете ще!», оголений чоловічий торс з букетом і натяк «Хай стоїть у кожній хаті!» – знайте – це сексизм, дискримінація за ознакою статі і за це можна притягнути до відповідальності. Важливо, зафіксувати подібні рекламні вироби, за можливості – номери рекламних конструкцій та територію, де вони розміщені, і написати скарги.

    Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

    Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Отже, за поширення дискримінаційних зображень в рекламі несуть  відповідальність:

    -рекламодавці, винні:

    • у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
    • у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
    • у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
    • у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
    • у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

    – виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

    – розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

    Державні органи можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснюють  органи, визначені статтею 26 Закону України «Про рекламу». Це, зокрема, і Держпродспоживслужба, Держпраці, Національна рада телебачення та радіомовлення, тощо.

    Відповідний орган державної влади має право:

    • вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
    • вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
    • надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень;
    • приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
    • приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

    Якщо має відбутись розгляд справи про порушення, то органи державної влади зобов’язані повідомляти про це рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами не менше ніж за п’ять робочих днів до дати розгляду справи.

    З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку вищезазначені державні органи можуть:

    • звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
    • накладати штрафи.

    Розміри штрафів – 5-кратна вартість реклами. Може накладатись такий штраф, наприклад, у разі:

    • замовлення реклами/розповсюдження реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
    • недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та замовлення розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
    • порушення порядку розповсюдження реклами;
    • порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами.

    Якщо виявлені порушення повторяться протягом року, то і штраф буде подвоєно.

    Як зафіксувати дискримінацію за ознакою статі?

    Це можуть бути фото рекламної продукції або носіїв реклами, переписки, публікацій про вакансії, письмові відмови, фото зовнішньої реклами, посилання на сайти, відеозаписи програм тощо.

    Якщо ви бачите бігборд з порушенням, то сфотографуйте його декілька разів, щоб було добре видно і зображення, і номер обладнання, і його розташування. Це потрібно для подальшої ідентифікації порушника законодавства і притягнення його до відповідальності.

    Куди звернутись зі скаргою?

    Відповідні докази (роздруківки, описи)  разом з письмовим зверненням потрібно направити до уповноважених державних органів.  Так, скарги на неналежну дискримінаційну рекламу варто направляти:

    • щодо захисту прав споживачів реклами (наприклад, реклама на бігборді, реклама товарів, робіт, послуг, що містить ознаки сексизму, дискримінації) – до Держпродспоживслужби (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) –вул. Б. Грінченка, 1, м.Київ, 01001, цілодобова гаряча лінія (Call-центр) – (044) 364 77 80, (050) 230 04 28, електронна пошта – info@dpss.gov.ua; щодо реклами в ефірі телерадіоорганізацій усіх форм власності – до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення –  вул. Прорізна, 2, м. Київ, 01601,електронна адреса – nrada@nrada.gov.ua;
    • щодо реклами у сфері фінансових послуг – до Національного банку України    вул. Інститутська, 11-б, м. Київ, 01601, телефон: 0 800 505 240 або (044) 298 65 55, електронна адреса –  nbu@bank.gov.ua;
    • щодо реклами про вакансії (прийом на роботу) – до Держпраці: 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14, телефон для консультацій Держпраці – (044) 288 10 00, електронна адреса – dsp@dsp.gov.ua.

    Уповноважений з прав людини

    У залежності від ситуації, яка склалась внаслідок дискримінації за ознакою статі, особа також має право звернутись за захистом порушених прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль щодо запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод, у тому числі – дискримінації за ознакою статі. Звернення подаються в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина.

    Письмові звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна надсилати за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008 або скановану копію – на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua. Контакт-центр Омбудсмана 0-800-501-720. У зверненні можна зазначити поштову або електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про засоби зв’язку з ним.

    Місцеві органи влади

    В органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування визначається уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі та передбачено створення відповідальних  підрозділів, які мають розглядати і вирішувати вищезазначені питання на місцевому рівні. Де знайти відповідальних осіб у кожному конкретному населеному пункті – звертайтесь письмово із зазначеного питання до органів місцевого самоврядування – виконкомів сільських, селищних, міських, районних у місті рад.

    Суд

    Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі, має право звернутись за захистом свого порушеного права до суду. Частиною першою статті 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначено, що особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі.

    Де отримати консультаційну підтримку і безоплатну правову допомогу?

    В Україні також діє Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації  громадської організації «Ла Страда» – 0 800 500 335 або короткий номер з мобільного 116 123.

    Для отримання безоплатної правової допомоги потерпілі від дискримінації за ознакою статі можуть звернутися до бюро правової допомоги. Юристи всім без виключення нададуть первинну правову допомогу, що передбачає отримання консультацій, роз’яснень, допомогу у складанні непроцесуальних документів (заяв, скарг, запитів).

    За необхідності особам, зазначеним у статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», надається допомога у складенні процесуальних документів та представництво інтересів в суді. Отримати інформацію щодо адрес найближчих місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги можна за телефоном контактцентру ситеми надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

    Дискримінація в Україні набирає загрозливих масштабів або тактичний план ФСБ в дії

    Триває 9-тий рік війни. Війни, за свободу українського народу, за основні принципи вільного, демократичного, правового суспільства. Суспільства без утисків, з правом на вибір, свободу слова, віросповідання, рівності.

    Бажання захистити власні свободи об’єднало сотні тисяч українців, які щогодини наближують перемогу на всіх фронтах – від військового до політичного і гуманітарного. Основою цього суспільного моноліту є внутрішнє отожнення себе з Українцем, не залежно від етичного походження, віросповідання, гендерності, тощо. Так, в перші дні війни до лав ЗСУ приєдналися сотні іноземців, з яких були сформовані окремі підрозділи, які успішно виконують бойові завдання. Серед них слід відзначити: Грузинський національний легіон, батальйон імені шейха Мансура, інтернаціональний легіон ТРО України.

    Героїчність бійців цих підрозділів не потребує доведення – вони кожен день доводять її на полі бою, знищуючи російських загарбників, техніку, логістику і вже увійшли в історію сучасної України, як незламні захисники її незалежності.

    Аналогічна війна триває і на дипломатичному фронті. Так, з перших днів повномасштабного вторгнення сотні держав відчули свою українську приналежність, надавали і надають багатомільярдну допомогу, підтримиють запровадження санкційного режиму по відношенню до агресора. Чого лише варте нещодавне рішення Європарламенту про визнання росії державою – спонсором тероризму. Це, безпреценденте рішення в історії світу, вкотре доводить незламність світової, проукраїнської, коаліції, здатної переломити хід війни і притягти російських військових злочинців до відповідальності.

    Дмитро Кулеба

    В цьому контексті, слід відзначити ключову роль очільника МЗС України в здобутті перемог на дипломатичному фронті.

    Крім того, справедливо відмітити проукраїнську консолідацію всього цивілізованого світу на гуманітарному фронті. Так, завдяки злагодженій роботі української діаспори і просто небайдужих іноземців, сотні тисяч тонн гуманітарних вантажів щодня направляються в Україну.

    Особливої уваги заслуговують вітчизняні і іноземні благодійні установи, які об”єднали волонтерів, простих громадян, жінок, дітей, людей похилого віку. Саме вони з ранку до вечора збирають кошти на допомогу армії, в’яжуть теплі панчохи, маскувальні сітки, виробляють пічки та свічки, передають останнє, що мають за для допомоги нашим бійцям.

    Так от, як ми і зазначали на початку, всіх цих людей об’єднало відчуття себе Українцем – вільним, справедливим, стійким, мужнім, щирим. І, незалежно від того, на якій мові вони розмовляють, від того, де народилися їх пращури або в яку церкву вони ходять – вони Українці. Вони – основа майбутньої перемоги. Основа, яку треба берегти, піклуватися про неї і не забувати, що проти неї задіяні величезні сили супротивника. Мета його одна – розколоти суспільну єдність, знищиити дух Українства.

    З цією метою, спеціальні служби ворога розробили цілі стратегії і тактики. Однією із яких, є намагання поділити українське суспільство за дискримінаційними ознаками, як то: віросповідання, етнічна приналежність, місце народження, колір шкіри, стать,тощо.

    І, нажаль, деякі з цих тактичних прийомів ворога почали приносити “плоди”. Зокрема, останнім часом, намітилася небезпечна тенденція в якій задіяні деякі громадські організації, а іноді і представники влади, які під приводом “неправильного місця народження” чи “етнічної складової” почали розділяти українське суспільство, “навішувати відповідні ярлики”, дискредитувати людей за вигаданими приводами. Мета єдина – внести розбрат, а іноді і заволодіти статками.. . Прикладів вже багато, і ми наведемо їх.

    Слідкуйте за продовженням публікації…

    Відома українська співачка Камалія продовжує організовувати благодійні концерти на підтримку збройних сил України

    Так, декілька днів тому, Камалія спільно з “Територія А” та Анжелікою Рудницькою влаштувала благодійний концерт в Docker Pub.

    Всі, зібрані від концерту гроші, традиційно були спрямовані на закупівлю необхідного обладнання для ЗСУ.

    Турецький гамбіт (частина 4)… або, як турецькі овочівники “нагріли” Міністерство оборони України на 30 млн. €

    Розслідувана нами історія про те, як турецька компанія підозрюється у заволодінні коштами Міністерства оборони України отримала чергове продовження.

    Редакція “UA2DAY” вчергове звертає увагу вітчизняних правоохоронних органів на необхідності проведення повного, всебічного і неупередженого розслідування даної справи, забезпечення захисту інтересів МО України.

    Відомий австралійський підприємець Andrew Forest створює фонд відбудови енергетичної інфраструктури України на більше ніж 700 млн. $

    Австралійський мільярдер інвестує у відновлення України $740 млн.

    Сам Форрест поклав $500 млн, пише ВВС. Ці гроші надходять на енергетичну інфраструктуру України, включаючи відновлювану енергетику.

    Бізнесмен Ендрю Форрест створив інвестиційний фонд допомоги та відновлення України. Очікується, що його розмір складе щонайменше $25 млрд, а надалі зросте до $100 млрд.

    Спасовський: Те, що Онищенко в “чорному списку” США, не означає, що він злочинець

    Олівер Спасовський

    Міністр внутрішніх справ Олівер Спасовскі сьогодні ввечері в ефірі TV 24 заявив, що це неправда, що український бізнесмен Олександр Оніщенко перебував у розшуку з ордером, тоді як македонські установи, від яких він отримав чотири позитивні висновки для видачі громадянства, вирішили цю проблему.

    Спасовський також каже, що з того, що Онищенко перебуває під санкціями США, не можна робити висновок, що він злочинець.

    “У суспільстві була поширена неправдива інформація про те, що Онищенко є злочинцем, що він перебуває в розшуку, це не відповідає дійсності. Він перебуває під санкціями США, але ми не можемо з цього робити інших висновків”, – сказав Спасовський.

    “Хоча Уряд має дискреційне право приймати рішення про надання громадянства з національних, економічних, культурних, спортивних чи наукових інтересів, на практиці рішення приймається після позитивних висновків зацікавлених установ. “Оніщенко має чотири позитивні висновки – від Федерації кінного спорту, Олімпійського комітету Македонії, Агентства молоді та спорту та Агентства національної безпеки”, – сказав Спасовскі, зазначивши, що інституції повинні проаналізувати, чи прийняли правильне рішення.

    Контраверсійний український підприємець, який у країні, куди він приїхав і отримав громадянство як видатник кінного спорту , вчора в ексклюзивному інтерв’ю «Слободеній друку» заявив, що проти нього «нема жодного судового процесу у світі».

    Він також спростував усі звинувачення та історії в українських ЗМІ про свою причетність до елітної проституції та інших злочинів.

    Як писала “Слободена печать”, Онищенко прописався в скопійському районі Пржино, в будинку Мілчо Пенова , який під час нашого візиту сказав нам, що не має жодних проблем з тим, що українець прописаний на його адресу.

    Онищенко потрапив у “чорний список” США через нібито зв’язок із кампанією втручання російської влади в американські вибори. Відкриття того, що кілька македонських установ погодилися, а уряд на засіданні вирішив надати громадянство олігарху, викликало шок у македонському секторі безпеки. На «шпалерах» — Агентство національної безпеки (АНБ), до директора якого Віктора Дімовського він мав би в п’ятницю в парламенті звернутися і пояснити, як його відомство видало згоду на громадянство Онищенка, враховуючи, що Департамент стратегічної співпраці в РНБО зобов’язаний в таких ситуаціях звертатися до стратегічних партнерів держави, тобто до американського посольства.

    У посольстві на наше запитання, чи NBA за посадою посилала до них перевіряти Онищенка, чи він у їхньому «чорному списку», відповіли, що « це питання не до посольства, а до компетентних інституцій ».

    Як турецькі овочівники стали фігурантами розслідування розкрадання українського оборонного бюджету?

    Результати розслідування команди UA2DAY, щодо факту спланованого розкрадання коштів українського оборонного бюджету, в якому основну участь приймали громадяни Туреччини – отримала логічне продовження і увірвалася на перші шпальти популярного турецького видання “MEDYAFARESI”.

    Далі, мовою оригіналу:

    “На початку вересня одна з турецьких компаній була замішана в скандалі через невиконання умов постачання військової амуніції Міністерству оборони України.

    Як повідомляють українські журналісти-розслідувачі, турецька компанія, яка отримала контракт на поставку десятків тисяч бронежилетів і оплату понад 16,6 млн євро, спочатку не змогла виконати умови цієї угоди – оскільки не мала відповідних умов виробництва та спеціальні документи, а основний профіль її діяльності – овочівництво та теплиці.

    ЗМІ стверджують, що цей договір купівлі-продажу є явно неможливим і спочатку був задуманий як шахрайська схема, спрямована, в тому числі, на підрив існуючої українсько-турецької співпраці у сфері оборонних закупівель та дискредитацію двосторонніх геополітичних відносин.

    Поки українське Міноборони працює над поверненням коштів до бюджету та готується до міжнародного арбітражного процесу, ті, хто виконує зірваний контракт з турецької сторони, намагаються врятуватися, перетворюючись із відповідачів на потерпілих, щоб протистояти позовам українців і зняти арешти з їхніх власних активів і банківських рахунків у Туреччині.

    Зі свого боку, ми представляємо вашій увазі результати власних досліджень, наводячи факти та докази з цього питання, раніше невідомі громадськості та отримані з обізнаних джерел.

    Перш за все, слід зазначити, що з початком російського вторгнення в Україну Міністерство оборони України почало працювати в надзвичайному режимі, щоб забезпечити власну армію всім необхідним. Суттєво спрощено процедуру прийняття рішень щодо закупівлі зброї та військової амуніції для максимально швидкого підписання договорів та отримання продукції в найкоротші терміни.

    Як сильний і надійний партнер, Туреччина з перших же днів почала відігравати провідну роль у цьому процесі: багато турецьких бізнесменів мали партнерів в Україні і були готові запропонувати широкий асортимент військової продукції, виготовленої за стандартами НАТО. Довіреності видавали українським підприємцям, волонтерам і просто патріотично налаштованим громадянам, які мають необхідні контакти, досвід міжнародних операцій, фінансові можливості і, головне, бажання допомагати своїй країні, вести відповідні переговори від імені України. Ці особи фактично взяли на себе координаційні функції між постачальниками та покупцями оборонної продукції, хоча самі не були сторонами договорів, не мали організаційно-розпорядчих функцій і не мали повноважень приймати рішення.

    За наявною у нас інформацією, про ідею включення до контрактів мережі компаній CY GROUP вперше було озвучено на одній із таких зустрічей, які відбулися в Туреччині за участю Міноборони України, представників Міноборони Туреччини та турецьких бізнесменів, які виявили бажання брати участь у постачанні оборонної продукції в Україну.

    Ерен Хікмет

    За словами учасників цієї зустрічі, лобіювали інтереси CY GROUP: Ерен Хікмет, який представився головою Євразійської асоціації економічних відносин «ЕкоАвразія», і Кемаль Курназ, якого рекомендували як « пов’язана особа», щоб відвідати зустріч.

    Кемаль Курназ

    Самі Тюйсюз, власник MS.BROS DIŞ TİCARET LİMİTED ŞİRKETİ, впливовий бізнесмен у сфері оборони, також брав участь у позитивних рекомендаціях для CY GROUP. Так, CY GROUP та її голова Халіт Арабаджі були включені до робочої групи та списку компаній, рекомендованих для майбутньої співпраці з Міністерством оборони України.

    Халіт Арабачі

    Пізніше українській стороні були передані документи, що підтверджують здатність CY GROUP постачати продукцію оборонного призначення.

    Також відомо, що неофіційним представником інтересів CY GRUP і компанії FarmTR в Україні став один із колишніх керівників ДП ​​”Укроборонпром” Сервін Якубов. За даними наших джерел, Сервін Якубов і Кемаль Курназ є давніми знайомими і партнерами в багатьох спільних бізнес-проектах як в Україні, так і в Азербайджані. За даними українських інсайдерів, двері ДК “Укроборонпром” і Міністерства оборони України свого часу були відкриті для Сервіна Якубова, екс-прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який очолював Кабінет міністрів України в 2016-2019 роках. Водночас Сервін Якубов, довірена особа екс-президента України Петра Порошенка: Він налагодив контакти у сфері оборонної промисловості та замовлення з Олегом Гладковським, який контролював розподіл грошей оборонного бюджету в інтересах колишнього президента, та Сергієм Пашинським, який очолював правління “Укроборонпрому” у 2014-2016 р.. Пізніше українські журналісти-розслідувачі звинуватили Пашинського і Гладковського в закупівлі застарілої зброї для Міноборони України на європейських ринках за завищеними цінами.

    Після зміни влади, Сервін Якубов налагодив тісні стосунки з чиновниками в оточенні Президента України Володимира Зеленського, ймовірно, завдяки проектам власного продюсерського центру «Стар Студіо» в «кримський період» своєї кар’єри. Він налагодив контакти з Сергієм Пашинським, який обіймав посаду голови Наглядової ради Держоборонпрому України, у сфері оборонної промисловості та замовлень.

    За допомогою ефективних лобістів та після отримання всіх необхідних документів щодо фінансово-господарської діяльності, виробничих і складських приміщень, можливості організації поставок і внутрішнього контролю контрагентів, представники Міністерства оборони України, FarmTR Gıda Tarım Livestock Tik ve San Sti було вирішено співпрацювати с Халітом Арабаджі, якому чином вдалося приховати від українських контролерів той факт, що Alfalog International Company, одна з компаній CY Group, здійснює повітряні, морські та автомобільні перевезення між Туреччиною та РФ під час спецконтролю. Цей факт був несумісним з отриманням контракту від Міністерства оборони України.

    Відносини між Alfalog International і CY Group підтверджені численними платіжними документами.

    Мабуть, на користь співпраці з FarmTR свідчило й те, що раніше вона вже виконувала контракт на постачання в Україну бронежилетів на суму близько 5 млн євро.

    14 березня 2022 року між Міністерством оборони України та FarmTR було підписано контракт під номером FM-22031401 на поставку бронежилетів високого рівня для військових. Підписантами стали: з української сторони – Богдан Хмельницький, в.о. начальника Управління закупівель та закупівель матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, з турецької – Юсуф Курун, директор FarmTR. Терміном поставки товару визначено 05 квітня 2022 року. Платіж у розмірі 16 656 300,00 євро на рахунок FarmTR в ALBARAKA TURK KATILIM BANKASI A.Ş. було здійснено 28 березня 2022 року.

    За даними українських ЗМІ, турецька сторона цей контракт спочатку провалила і не збиралася цього виконувати, про що вказувалося відразу в кількох умовах.

    По-перше, Юсуф Курун, «менеджер» компанії, який підписав контракт від імені FarmTR, схожий більше на «підставну людину», ніж на справжнього бізнесмена. За інформацією, зібраною українськими журналістами-розслідувачами, це був досить молодий чоловік, який раніше ніде не працював, не отримував офіційної зарплати та не значився в реєстрах компаній.

    По-друге, основним видом діяльності FarmTR є сільське господарство, тваринництво та тепличне будівництво, про що свідчить повна назва компанії та інформація на корпоративному сайті. Аграрні компанії, за визначенням, не можуть мати виробництво, сертифікати чи спеціальні ліцензії на офіційну торгівлю продукцією військового та подвійного призначення.

    По-третє, у відкритих джерелах інформації та базах даних держреєстру директором FarmTR зареєстрований Халіт Арабаджі, голова CY GROUP, який чомусь віддав перевагу підписати договір рукою невідомого турецького студента. .

    За інформацією наших джерел, через кілька днів після підписання цього контракту один із турецьких бізнесменів, які брали участь у ділових зустрічах із представниками Міноборони України в Туреччині, зв’язався з українською стороною та попередив, що співпраця з Халітом Арабаджі ризикована. За його словами, Халіт Арабаджи не може виконувати свої зобов’язання і вже має проблеми з виконанням інших комерційних зобов’язань. На підставі отриманої інформації Міністерство оборони України заборонило здійснювати нові платежі за всіма контрактами з CY GROUP, вартість яких на той момент наближалася до 200 мільйонів євро.

    Як попереджав згаданий нами турецький бізнесмен, станом на 5 квітня 2022 року бронежилети в Україну не поставлялися. Того ж дня Міністерство оборони України направило офіційну скаргу на FarmTR. З іншого боку, Халіт Арабаджі продовжував стверджувати, що поставка буде здійснена сьогодні-завтра, і вимагав нових платежів у рамках нових контрактів.

    Щоб не витрачати час на судові тяганини та вирішити питання в досудовому порядку, представники України знайшли відповідного постачальника в одній із країн Азії та запропонували змінити договір поставки, направивши оплату від FarmTR на виробника в одну з країн Азії для виконання замовлення. FarmTR спочатку погодився, але пізніше попросив вибрати іншого постачальника і врешті-решт визначив компанію з Королівства Бахрейн як контрагента, попросивши підписати контракт на постачання 70 000 бронежилетів з оплатою, розділеною на два рахунки-фактури на 30 і 40 000 одиниць. Узгоджена сума першого траншу склала $17,4 млн. На оплату зазначеної суми був виставлений рахунок, перерахування цих грошей мало відбутися одразу після остаточного підписання договору.

    Очікуючи грошового переказу та надання документів, бахрейнська компанія замовила необхідний товар в одну з країн Азії та здійснила передоплату в розмірі 8,5 млн доларів. Однак через кілька днів і незважаючи на попередні домовленості Farm TR спочатку попросила бахрейнську компанію розділити виплату першого траншу на 3 платежі, посилаючись на проблеми з переказом грошей, а потім відмовилася підписувати попередньо узгоджений проект контракту. Компанія з Бахрейну отримала єдиний платіж у розмірі 580 000 доларів США від Farm TR … замість сертифікації кінцевого користувача та авансового платежу в розмірі 17,4 мільйона доларів США … і самоуправлінних скарг від виробників кінцевої продукції в Азії. Спроби вийти із ситуації, що склалася мирним шляхом, здається, знову зайшли в глухий кут, цього разу назавжди. Якщо комерційні компанії можуть дозволити собі подавати позови один проти одного місяцями, У Міноборони України були інші проблеми. Терпіння українців увірвалося.

    12 квітня договір з FarmTR офіційно розірвано. 17 травня проти FarmTR було подано позов до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. 23 травня за позовом Міністерства України Анатолійський 11-й цивільний суд першої інстанції конфіскував активи FarmTR.

    За словами юристів української сторони, етичні, юридичні та фінансові питання до відповідачів у цій справі має не лише Міністерство оборони дружньої держави. З цієї причини виявилося, що компанії з орбіти CY GROUP раніше завищували ціни продажу в митних деклараціях при здійсненні експортних операцій, щоб збільшити суму компенсації з бюджету. Крім того, FarmTR має борги перед турецькими банками, насамперед Albaraka Bank і Halkbank. Крім того, факти того, що значна сума коштів, наданих Міністерством оборони України, була конвертована в турецькі ліри та внесена на депозитні рахунки окремих бенефіціарів CY GROUP із річною ставкою 24%, а також пов’язані з цим факти сторонам надавали кредити в обмін на депозит, а потім кошти конвертували в готівку.

    Якщо вірити останнім новинам з України, то Халіт Арабаджі, керівник CY GROUP і директор FarmTR, яка має впливових босів в особі згаданого раніше Сервіна Якубова, офіційно звернувся до органів поліції України з проханням визнати себе потерпілою стороною. в цьому випадку. Це відкриває йому шлях до повного законного скасування арештів зі своїх турецьких активів і безперешкодного використання фактично викрадених понад 16,6 мільйонів євро.

    Виходячи з цього сумнівного сценарію, дуже ймовірно, що українські міліціонери, які хочуть швидко повідомити про успішні результати розслідування, ігноруючи більш серйозні факти та ситуації, та виявити винних з числа перших посадових осіб та представників Міністерства оборони.

    Судячи з повідомлень прес-служби Нацполіції України, підозри у цій справі вже надходили, в тому числі на самому початку цієї детективної історії, особам, які представляють Міністерство оборони України. Замість подяки за працьовитість та патріотичну позицію на них тиснуть, обшукують, арештовують рахунки та майно. Також, як повідомляє уповноважене українське видання “Українська правда”, у рамках цього кримінального провадження під керівництвом Управління закупівель та закупівель Міноборони були проведені обшуки, під час яких вилучено велику суму грошей, але того ж дня Міноборони офіційно спростувало той факт, що в рамках цього кримінального провадження підозри посадовим особам Міноборони було пред’явлено та ще й вилучено певні кошти.

    Загалом, у розслідуванні цієї справи вже є чимало курйозів і неузгодженостей, і в міру розслідування їх стає все більше.

    Як стало відомо з власних джерел, у серпні 2022 року старші інспектори Головного слідчого управління Нацполіції України Ціба Микита та Гончар Микола приїздили до Стамбула, щоб взяти показання у Халіта Арабаджі. Після особистої розмови з фігурантом справи в українських слідчих чомусь не виникло запитань до інших турецьких фігурантів цієї справи (навіть до Юсуфа Куруна, який підписав договір від імені FarmTR), і, як не дивно, сума викрадених грошей (яка була перерахована Міністерством оборони на рахунок FarmTR) зменшилася з 16 656 300 євро до 580 000 доларів (гроші, надіслані FarmTR контрагентам для азіатського виробника).

    Факти та ситуації, наведені нами, а також українськими журналістами-розслідувачами, свідчать про те, що Халіт Арабаджі є не просто жертвою і може вважатися одним із повноправних підозрюваних у цій гучній справі. Досить дивно, що спочатку про це заявило Міноборони, але Нацполіція вважала за краще зупинитися на іншій версії. Можливо, пролити світло на це питання може інформація про джерела фінансування навчальної поїздки українських детективів до Туреччини, а також інформація про розміщення правоохоронців, їх харчування та спосіб відпочинку, але така інформація до нас не дійшла.

    Зрештою, ціна такої короткозорості – це вже суто українська справа, за яку доведеться заплатити не лише збитками понад 16 мільйонів євро з бюджету, а й безпекою українських бійців та довірою до представників українська влада.

    Турецька сторона, навпаки, зацікавлена ​​у глибокому та всебічному розслідуванні всіх обставин цієї справи, адже тут справа не лише в репутації доброчинних вітчизняних виробників військової продукції, а й у мільярдах доларів, які буде витрачено українським урядом на переоснащення українських збройних сил у найближчі роки.”

    Зважаючи на викладену турецьким виданням статтю, в редакції UA2DAY виникає лише одне питання: “Шановні панове вітчизняні правоохоронці, які зобов’язання заважають Вам повно, всебічно і об’єктивно розслідувати зазначену справу і притягнути турецьких шахраїв до відповідальності ?”

    Турецький гамбіт. Частина 3.

    Не минуло і трьох тижнів, з того часу, як Національна поліція України пафосно заявила про виявлення злочинної схеми із розкрадання коштів МО України, виділених на купівлю турецьких бронежилетів.

    В тому ж повідомленні від НП було констатовано факт викриття двох підозрюваних – громадян України, які представляють інтереси Міністерства оборони України, а також проведення результативного обшуку, під час якого було вилучено значний об’єм грошових коштів.

    Проте, панове поліціанти вирішили не доводити до відома громадськості кого вони підозрюють, у кого проводили обшук, і яке відношення вилучені кошти мають до справи із ймовірного розкрадання коштів МО України..

    Звісно, таку вибірковість в поданні інформації можливо пояснити, наприклад таємницею слідства або ж відсутністю повного, всебічного і неупередженого слідства. Що і дотично підтверджується офіційною позицією потерпілої сторони – МО України, які заявили про відсутність фактів проведення обшуків у відомстві, а також про те, що єдиним підозрюваним у даному злочині вбачають керівництво турецької компанії, яке кошти отримало, а товар не поставило.

    І ось найцікавіше, в той час, як слідство НП намагається зшити справу проти представників МО України і надати турецькій компанії, так тої самої, яка “освоїла” кошти МО, статус потерпілої сторони – “підозрювані” представники МО України успішно вийграли, в інтересах МО, суд в Туреччині, заарештували кошти, які турки вкрали у вітчизняного відомства, та ще й домоглися порушення карної справи турецькою прокуратурою.

    Саме така інформація була опублікована в авторитетному турецькому виданні ODATV4: https://www.odatv4.com/guncel/ukrayna-dan-turk-sirketine-7-5-milyon-euro-luk-celik-yelek-haczi-250965

    В цьому контексті виникає логічне питання: “шановні панове вітчизняні поліціанти, чи не помилилися ви в процесуальних статусах сторін? Або ж не хочеться повертати отримані від турецьких шахраїв гроші за порушення замовного карного провадження?”

    Вбив конкурента: екснардепа Олександра Шепелева засудили до 15 років тюрми

    Колишнього народного депутата України засудили до 15 років ув’язнення. Його визнали винним у тому, що він умисно вбив свого конкурента.

    Народного депутата України V та VI скликань визнали винним в умисному вбивстві та засудили до 15 років тюрми. Прокуратура не розкрила ім’я, але вочевидь мовиться про Олександра Шепелева. Зокрема про це пишуть журналісти UA2DAY.

    Що трапилось

    Прокуратура довела у суді, що Шепелев організував умисне вбивство голови наглядової ради “АвтоКразБанку” – Сергія Кириченка. Повідомляється, що його вбили за попередньою змовою групи осіб з корисливих мотивів.

    Натомість Шепелев усунув банкіра як конкурента у сфері надання банківських послуг, оскільки сам був власником закритого акціонерного товариства.

    Зауважимо, що вбивство сталося ще у 2003 році. Тривалий час зловмисникам вдалося уникати покарання. Вбивство розкрили у 2012 році. Після цього Шепелев переховувався від правосуддя з 2013 по 2018 рік.

    Також варто нагадати, що це не єдине вбивство, яке замовив Шепелев.

    Яке покарання призначив суд

    Нардепу призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, окрім житла

    У Туреччині помер злодій в законі “Антимос”

    У четвер, 15 вересня 2022 року, у віці 65 років пішов з життя Антимоз Кухілава, який відомий в статусі так званого “злодія в законі” на прізвисько “Антимос”/”Антик”/”Дідусь”. Про це повідомляє поінформоване джерело UA2DAY.

    За його словами, серце одного з найпотужніших представників еліти злочинного світу України перестало битися в одній з лікарень турецької Анталії. Згідно версії, до якої схиляються співрозмовники автора цих рядків, причиною смерті достойника вважається загальне погіршення стану здоров’я “Антимоса”, до якого міг призвести поважний вік.

    “Це не афішувалося, але десь півтора роки тому “Антика” було госпіталізовано, йому робили операцію з видалення кісти в голові. Плюс суттєво давалися взнаки інші болячки”, – зазначає інсайдер UA2DAY.

    Як би там не було, але 16 вересня віддати шану померлому “злодію в законі” з так званого “сухумського клану” прямо на територію медичного закладу прибуло декілька його знайомих та близьких. Що ж стосується офіційної церемонії прощання та поховання Кухілави, то вона, як вважається, має відбутися 19 вересня після доправлення тіла кримінального генерала на етнічну Батьківщину.

    Нагадаємо, що саме “Антимос”, який обрав у якості своєї резиденції Одесу, наприкінці 1990 – на початку 2000-х років вважався одним із найбільш впливових “злодіїв в законі” на вітчизняних теренах. За його протекції/участі відбувалися “коронації” знакових для України достойників як Сергій Мамедов (“Мамед”), Олексій Сальніков (“Льоха Краснодонський”), Полікарпе Джанелідзе (“Полік”), Міндія Горадзе (“Лавасогли Батумський”) тощо.

    Про ступінь авторитету Кухілави яскраво свідчив і той факт, що саме він став першим за часів незалежності нашої держави кримінальним генералом, який навесні 2008 року дав публічне інтерв’ю вітчизняним журналістам.

    У цій розмові з кореспондентом видання “Сьогодні” “Антик”, зокрема, розмірковував стосовно потенційних якостей достойників, які прагнуть досягти верхівки кримінального Олімпу та найвищої сходинки в злочинній ієрархії. За його словами, такий претендент “має бути гарним психологом, оскільки провідна його місія – виступати третейським суддею у різних суперечках та “непонятках”.

    “А для цього обов’язково потрібно чудово розбиратися в людях. Непогано бути освіченою людиною. Я, наприклад, багато читаю, а школу свого часу закінчив усього з двома четвірками. Та й те, одну з них поставила мама-вчителька”, – пояснював Кухілава.

    Зауважимо, що ані така “медійна відкритість”, ані здійснення в середині “нульових” легалізації “злодія в законі” на українських теренах (шляхом отримання вітчизняного громадянства в 1996 році), не допомогли “Антимосу”, коли за нього щільно взялися працівники УБОЗу. У травні 2009 року силовики домоглися визнання його паспорту з тризубом недійсним, після чого – здійснили депортацію Кухілави.

    Очікувалося, що після цього “Антику” загрожує притягнення до кримінальної відповідальності та в’язниця в Грузії. Втім, достойнику вдалося оперативно вийти сухим з води, після чого він перебрався на берег Босфору, але продовжував (як подейкували, через свого сина) тримати руку на пульсі за окремими делікатними процесами в Україні. 

    На початок 2017 року припадає остання гучна згадка про “Антимоса” в контексті його українських звитяг. Тоді “злодій в законі” (який на той час вже давно мав на руках рішення суду про поновлення його паспорту громадянина України) ненадовго прибув до Одеси, що визнавали місцеві силовики.

    Згідно однієї з версій, реакцією вітчизняної правоохоронної системи на такий “камбек” з боку Кухілави стала “реанімація” кримінальних справ щодо обставин документування Антимоcа Хухутовича паспортом з тризубом. За інформацією автора цих рядків, йшлося щонайменше про два провадження.

    Доля одного з них ніяким чином не простежується в нетрях відкритої частини судового реєстру. Що ж стосується другого, то як раніше вже повідомлялося, воно стосується заслуженого тренера України з вільної боротьби Василя Златова. Останньому закидають підробку документів (ч.1 та ч.4 ст.358 КК України) на користь “Антимоса”, завдяки чому “злодій в законі” в 90-х роках незаконно отримав український паспорт. Розгляд цієї історії триває й понині.

    Навесні 2021 року Антимоза Кухілаву як громадянина України було внесено до переліку кримінальних елементів, відносно яких застосовано санкції РНБО, під №554. Відповідні обмеження “злодій в законі”, на відміну від чималої кількості “колег по цеху”, у судовому порядку не оскаржував. До святкування свого 66-го дня народження він не дожив трохи більше півмісяця.

    Покійтеся з миром, Антимос Хухутович. Земля Пухом.

    Турецький гамбіт. Частина 2.

    Або як турецькі овочівники заволоділи 16,6 млн. євро оборонного бюджету України

    Минулого тижня українські ЗМІ облетіла новина про затримання шахраїв, що заволоділи більш ніж півмільйоном доларів Міноборони, які було призначено для закупівлі військового спорядження. Правоохоронці повідомили про підозри трьом учасникам злочинної схеми, двоє з яких є громадянами України – засновниками офшорної компанії на території Королівства Бахрейн і один з яких – чинний адвокат.

    На думку слідства, як представників МО, зазначені громадяни знайшли за кордоном постачальника товарів військового призначення для потреб ЗСУ та організували укладення угоди між оборонним відомством та турецькою компанією на загальну суму понад 16 млн євро. Далі, для заволодіння коштами фігуранти переконали керівництво турецької компанії укласти угоду із підконтрольним товариством на закупівлю 1000 бронежилетів для ЗСУ. В результаті офшорна компанія отримала 580 тис. дол., але жодних поставок продукції військового призначення не було. Під час обшуків в зловмисників правоохоронцями було вилучено 17 млн грн, 400 тис. дол., 100 тис. євро, чорнові записи та документацію.

    За інформацією видання “Українська правда”, в рамках цієї кримінальної справи також пройшли обшуки за місцем знаходження керівника Департаменту закупівель і постачань МО, в ході яких було вилучено велику суму грошових коштів. Однак, того ж дня Міністерство оборони виступило з офіційним спростуванням: грошові кошти у посадовця МО в ході обшуку знайдено та вилучено не було; обшуків в міністерстві не проводилося; повідомлень про підозри посадовим особам МО у цьому кримінальному провадженні не відбувалося.

    Мало того, що увесь цей детектив почав виглядати досить неоднозначно, так ще й при більш детальному аналізі справ, це відчуття лише посилилося.

    Навіть при першому наближенні, відразу впадає в очі той факт, що в цій справі немає заявника, переконливих доказів і взагалі досі достеменно незрозуміло що це насправді було: “форс-мажор” чи “умисний злочин”. Вочевидь, що розпочата ця справа була за ініціативи національної поліції, розслідувалася поспіхом та без координації з іншими держінституціями. Потерпіла сторона, тобто МО зверталася чомусь не до МВС, а до Арбітражу ТПП (де отримало рішення на свою користь), до турецького суду (який заарештував банківські рахунки та активи турецької компанії), а також до Посольства України в Анкарі і до Посольства Туреччини в Україні. Робота, за словами міністра О.Резнікова триває.

    Я переконаний у непорушності правила презумпції невинуватості. Тому використаю слово не “коли”, а “якщо”. Так ось, якщо провина зловмисників буде доведена, вони отримають тривалі терміни ув’язнення” – заявив міністр, який до того ж є професійним юристом.

    Достатньо дивною виглядає “фінансова арифметика” у цій справі, за версією слідства. За повідомленнями Нацполіції, при обшуках було вилучено 17 млн грн, 400 тис. дол. і 100 тис. євро. При цьому загальна сума перерахованих коштів складає 16,6 млн євро. Де решта 16 млн євро? Чому свою “частку” зловмисники отримали в Україні у національній валюті, а не лишили на рахунках за кордоном? Як гроші із Бахрейну опинилися за місцем їх вилучення в Україні? В кого саме їх було вилучено?

    Зважаючи на повідомлення у ЗМІ, в цій справі вже встановлено зловмисників з-поміж українців, але досі немає відповідей на більш загальні питання: Що насправді відбувалося як злочин – неправомірне завищення ціни, т.зв. “відкат” або фіктивна угода?  Хто організатор цієї схеми і яким є коло її учасників? Чому вручено підозри у шахрайстві, коли обставини справи вказують на більш серйозні статті (створення міжнародної злочинної групи, розкрадання бюджетних коштів, незаконні валютні оборудки тощо)? Ким в цій справі є турецькі “хазяї контракту”: спільниками, свідками-посередниками чи жертвами?   

    І це ще далеко не повний перелік нюансів та розбіжностей… Особи які знайомі з обставинами цієї справи вказують на те, що представники МО не є засновниками компанії у Бахрейні (я це заявляє поліція), вилучені при обшуках кошти (на фото) не мають до них жодного стосунку, а сама компанія з Бахрейну має до турецької сторони не менше претензій, ніж українське МО.

    Тобто все вказує на те, що оприлюднена правоохоронцями інформація має тенденційний характер і не цілком відповідає реальній дійсності. Це саме той випадок, коли “гонитва за сенсацією” не йде на користь справі, і лише заважає шукати істину.

    Пролити світло у цій справі допоміг би ретельний аналіз профілю турецької компанії, чого українськими правоохоронцями так і не було зроблено. Хоча тут є із чим працювати…

    За наявною інформацією, контракт між МО та FarmTR Gida Tarim veHayvancilik Tik. ve San. Ltd. Sti було укладено 14.03.2022 р. і підписано її директором в особі Юсуфа Кюрюна (Yusuf Kurun), який раніше брав участь у перемовинах від імені турецької компанії.

    Тут є відразу три принципові моменти, на які треба звернути увагу:  

     Юсуф Кюрюн є достатньо молодою людиною, яка ніде до цього не працювала, не одержувала офіційної заробітної платні та не значилася у державному реєстрі компаній;

    – основним видом діяльності FarmTR, на що вказує сама назва компанії, є сільське господарство, скотарство та будівництво парників. Це був перший контракт “овочівників” із МО, а ось турецька CY Group, до якої належить FarmTR, вже мала контакти з українською владою. Багато обставин вказує на те, що лобістом та посередником у цій комунікації був одіозний екс-співробітник Міністерства оборони Якубов Сервін Зодієвич;

    – у відкритих джерелах та базах державного реєстру турецьких компаній директором FarmTR, а також президентом і бенефіціаром CY Group значиться Халіт Арабачі (Halit Arabaci). Про цього турецького бізнесмена відомостей небагато, але є на що звернути увагу: серед його партнерів по бізнесу є впливові члени Асоціації економічних відносин “ЕкоЄвразія”, а сам Арабачі, у якості члена багатьох галузевих та міжнародних бізнес-асоціацій, достатньо плідно співпрацює із представниками російського бізнесу.

    Халіт Арабачі

    Тобто, ми маємо: підставну особу керівника компанії, компанію яка не має жодного стосунку до виробництва військової амуніції, сумнівне лобі в особі скомпрометованого корупцією колишнього держпосадовця і турецького бенефіціара-тіньовика із вірогідними російськими зв’язками. 

    Як турецькі аграрники і тваринники змогли пройти усі перевірки та були допущені до участі у військових постачаннях? При всій недосконалості наявних комплаєнс-процедур, виглядає малоймовірним, щоб уповноважені особи МО пропустили відверто ліву фірму через недбалість або кулуарні домовленості. Їх напевно було свідомо введено в оману. Ліцензії, рекомендації, відомості про попередні виконані замовлення, а головне – інформація про наявність власного виробництва та готової продукції на складах, скоріше за все, були сфальсифіковані.

    В цілому лишається загадкою, як виробники овочів і фруктів збиралися виконувати контракт на постачання кількох десятків тисяч бронежилетів для української армії (і чи збиралися вони взагалі це робити), але при перших ознаках невиконання угоди МО України почало роботу щодо повернення коштів. Претензія до FarmTR була надіслана відразу після порушення термінів постачання товару, який був оплачений.

    Після отримання письмової претензії на адресу FarmTR, турецькі бізнесмени та представники МО намагалися врегулювати проблему у позасудовій площині. Представниками України було знайдено постачальника в одній з азійських країн, а для виконання замовлення було запропоновано внести зміни до угоди постачання із переадресацією оплати від FarmTR на виробника з Азії. Однак турки обрали іншого постачальника. Компроміс було знайдено коли із переліку міжнародних дистриб’юторів FarmTR обрали у якості контрагента підприємство з Королівства Бахрейн. FarmTR запропонували компанії з Бахрейну підписати угоду на постачання 70000 бронежилетів, усі суперечки, здавалося, залишилися позаду…

    Згідно з новими домовленостями, FarmTR перерахувала на рахунок компанії з Бахрейну кошти в розмірі 580 тис. дол. за “пробну” партію амуніції, однак турки не змогли надати сертифікат кінцевого користувача на своє ім’я, що є обов’язковою умовою для постачання товарів подвійного призначення та військової продукції (для забезпечення міжнародного контролю на ринках відповідної продукції). Несподівано, але цілком прогнозовано – в турецьких аграрників такого сертифіката і відповідної спеціальної ліцензії не виявилося!  

    Оскільки ані сертифікату, ані 100% проплати компанія з Бахрейну та і не отримала, вони також не змогли виконати свою частину умов перед кінцевим виробником продукції та зіштовхнулися із судово-претензійними процесами. Питання знову зайшло у глухий кут.

    МО України остаточно розірвало угоду 12 квітня 2022 року, про що було офіційно проінформовано FarmTR. Після кількох тижнів очікування на повернення коштів, терпець МО увірвався – представники України звернулися за захистом своїх інтересів у комерційний арбітраж та до держорганів Туреччини.  23 травня 2022 р. 11-й Арбітражний суд першої інстанції Анатолії наклав арешт на майно і права FarmTR.

    Проте, зважаючи на те, як висвітлюються обставини цієї справи в українських ЗМІ та зважаючи на позицію українських правоохоронних органів, уся ця історія з “бронежилетами з капусти”, схоже, не закінчилася, а тільки розкручується…

    Навіть за мінусом 0,6 млн дол. сплачених у Бахрейн та з урахуванням усіх юридичних, інформаційних та інших “накладних” витрат в Україні – близько 16 млн євро “прибутку” для іноземних торгівців огірками-помідорами є достатньо вагомою ставкою у грі. Аби захистити себе від законних претензій з боку МО, Халіт Арабачі (вочевидь не без сприяння раніше вже згаданого Сервіна Якуба) швидко зорієнтувався в українських реаліях і зараз активно намагається перетворитися із відповідача на потерпілу особу у цій справі. Цілком прогнозовано, юристи FarmTR планують використати цей процесуальний статус в Арбітражному суді проти МО задля того, аби не повертати 16,6 млн євро до оборонного бюджету України, а також для зняття арешту із власних активів на території Туреччини.

    Дуже скидається на те, що увесь цей контракт на постачання бронежилетів, із самого початку був шахрайською схемою, яка мала на меті заволодіння бюджетними коштами, адже турецька агрофірма апріорі не могла виконати цю угоду. І є дуже вірогідним, що ця шахрайська схема замислювалася як диверсія, спрямована на дискредитацію МО, торпедування україно-турецького співробітництва у військовій сфері та підрив довіри до України в очах міжнародних фінансових партнерів.

    Турецький гамбіт. Частина 1.

    Декілька днів тому вітчизняний медійний простір сколихнула новина про, начебто, багатомільйонне розкрадання коштів МО України.

    Так, зокрема за повідомлення Національної поліції України 30 серпня 2022 року співробітниками поліції було викрито злочинну группу, яка, начебто, заволоділа коштами Міністерства оборони України в сумі 580000 Євро, за які мали б були придбані бронежилети для української армії.

    На перший погляд, наче все зрозуміло і стандартно – де-хто вирішив “підзаробити” на війні і передбачувано погорів на цьому. Відповідно, честь і хвала співробітникам поліції, які й виявили ймовірних злочиніців. Але, є але…

    Так, в це й же день, тобто 30.08.2022 року на офіційній сторінцій FB Міністра оборони України Олексія Резнікова з’являється коментар вищезазначеної пригоди. І слід зазначити, що коментар не такий однозначний, як повідомлення від Національної поліції..

    ” Спроби зловмисників нажитися на потребах оборони України будуть суворо каратися

    Вже понад 6 місяців Міністерство оборони України працює у режимі 24/7, щоб забезпечити наших захисників і захисниць необхідним. За цей час було укладено тисячі контрактів, проведено операцій на сотні мільярдів гривень, щоб доставити зброю, боєприпаси, шоломи і бронежилети, сплатити грошове забезпечення та багато іншого.

    Ми усі пам’ятаємо ситуацію березня – квітня, коли величезну підтримку надали волонтери, бізнес, звичайні люди. Хтось робив свій внесок грошима, хтось – корисними знаннями чи зв’язками. На жаль, пізніше інколи з’ясовувалося, що окремі люди думали не про Україну та армію, а про свою кишеню.

    Сьогодні Національна поліція України оприлюднила інформацію про затримання зловмисників, які спробували привласнити гроші, призначені на закупівлю бронежилетів.

    Ця історія тягнеться з початку квітня. Навесні вказаних осіб дійсно було уповноважено провести підготовчі перемовини в Туреччині в інтересах Міністерства оборони України. На той момент це була поширена практика, адже треба було діяти дуже швидко. В підсумку було укладено контракт на постачання засобів бронезахисту з однією турецькою компанію на суму понад 16,6 млн євро, яка гарантувала поставки бронежилетів у стислий термін.

    В той період Міноборони з метою диверсифікації уклало широкий спектр подібних контрактів з виробниками та постачальниками у різних країнах. Завдяки цьому було організоване системне ритмічне постачання, яке ворог не зміг перервати своїми ракетними обстрілами. Вдалося не тільки закрити потреби у бронежилетах і шоломах для армії, чисельність якої зросла у кілька разів, але й сформувати резерви.

    Водночас, ще у квітні згадана компанія, яка, до речі, уклала аналогічні контракти і на забезпечення Національної гвардії України, порушила терміни і не виконала свої зобов’язання. На жаль, це реальність – не усі підрядники та постачальники є сумлінними.

    Міноборони негайно вжило передбачених законом та контрактами заходів з метою повернення коштів.

    Згідно з процедурою контракту ми звернулися до Арбітражу Торгово-промислової палати і отримали рішення на користь оборонного відомства.

    Ми звернулися до суду у Туреччині. Було заарештовано банківські рахунки та активи компанії, що не виконала свої зобов’язання.

    Ми одразу зв’язалися з нашими партнерами у Міністерстві оборони Туреччини, до процесу також залучені Посольство України в Анкарі та Посольство Туреччини в Києві.

    Представники Міноборони України двічі їздили до Турецької Республіки, щоб вжити відповідні юридичні заходи для захисту інтересів. Ця робота триває.

    Як юрист, я переконаний у непорушності правила презумпції невинуватості. Тому використаю слово не «коли», а «якщо». Так ось, якщо провина зловмисників буде доведена, вони отримають тривалі терміни ув’язнення.

    І так буде з кожним, хто намагається скористатися вразливістю України і нажитися на цьому.

    Не буду приховувати. Випадки, коли постачальники щось не виконують, порушують терміни, намагаються продати неякісний товар – непоодинокі. Зокрема, фахівці Міноборони, які здійснюють контроль якості, регулярно повертають партії виробів чи виставляють рекламації, змушують постачальників замінювати товари на якісні. Адже все, що придбано за кошти платників податків, знаходиться під суворим контролем. Незважаючи на величезні об’єми. Це – частина нашої повсякденної роботи.

    Оскільки мова йде про закупівлю великих партій зброї, інколи дебіторська заборгованість (коли затримується якась поставка) може обраховуватися мільярдами гривень. Це дуже складний і жорсткий ринок, де не завжди можна купити у виробника напряму, забезпечивши прозорість і контроль на усіх етапах. Особливо – якщо ти представляєш країну, де йде війна. На цьому намагаються грати, випробовуючи нас на міцність.

    Крім цього, нам відчайдушно на усіх можливих рівнях і усіма засобами протидіє росія – починаючи від ринків сировини і закінчуючи політичним блокуванням готової продукції за сплаченими угодами.

    Саме тому Міноборони вибудовує системні механізми, які дозволять зменшити кількість проблемних контрактів до мінімуму. Це стосується і імпорту, і боротьби з монополістами всередині України.

    Якась кількість проблемних контрактів все одно буде, тут не треба мати ілюзій. Бо люди різні, обставини різні. Не усе можна передбачити, трапляються форс-мажори.

    Але ми робимо все від нас залежне і навіть більше, щоб контрагенти знали: навмисно порушувати зобов’язання перед Міністерством оборони України – це помилка, яка обійдеться дуже дорого, скільки б часу на це не пішло.

    Слава Україні! 🇺🇦” – Міністр Оборони України Олексій Резніков.

    Отже, навіть при поверхневому аналізі висловів пана Міністра, стає очевидним той факт, що між МО України, Національною гвардією України та певною турецькою компанією було укладено договір поставки військової амуніції і засобів захисту на суму в 16 мільйонів Євро. В свою чергу, турецька компанія – постачальник гроші від МО України отримала, але обумовлений контрактом товар не поставила та й гроші не повернула. Що, відповіідно, спонукало МО України та його представників звернутися до судів, арештувати рахунки турецької компанії і продовжувати комплекс дій із повернення коштів МО України в Україну. Крапка.

    Тепер виникають питання, про що ж пафосно відзвітули співробітники поліції? Яка роль у всьому цьому процесі згаданих предсавників МО України? Чому турецька компанія – постачальник, отримавши кошти МО України, банально “кинула” вітчизняне оборонне відомство? І основне – на якій підставі НП України захищає інтереси власника турецької компанії, яка цинічно заволоділа коштами МО України на суму в 16 мільйонів Євро?

    З метою отримання відповідей на ці та інші питання, ми розпочали власне розслідування даної, резонансної справи.

    Далі буде. Слідкуйте за публікаціями.

    Костянтин Кривопуст: “Криптовалюта та Українська держбезпека”

    Експерт криптовалютного та фінансового сектора України Сергій Сотниченко висловлює свою позицію щодо порушень закону фігурантами ринку криптовалют.

    Сергію Олександровичу, раніше Ви говорили про те, що 75% кримінальних справ, прив’язаних до фінансового криптосектора, є неправильно класифікованими, тоді як 25%, що залишилися, — це справи, що стосуються певних статей. Скажіть, які ви мали на увазі?

    Ми говоримо про переказ коштів із непідконтрольних регіонів, а також з боку країни-агресора — Росії.

    Розкажіть, які саме дії скоюються і чим вони небезпечні для України?

    В основному це передача коштів з використанням криптовалюти з окупованих територій «ЛНР» та «ДНР», а також з Російської Федерації.

    Це виглядає так: наприклад, мені потрібно передати кошти з «ЛНР», я знаходжу того, хто організовує передачу готівки, прошу забрати їх на окупованих територіях, а потім видати, наприклад, у Києві, вірно? Що відбувається далі?

    Перший і найважливіший момент це те, яким чином у вас там з’явилися кошти? З 2014 року в Україні на тих територіях триває війна, насамперед із Російською Федерацією. Також дії, описані у вашому запитанні, підпадають під дії, класифіковані як «фінансування тероризму».

    Тепер перейдемо до механіки того, що охочі профінансувати тероризм робитимуть. Вони говорять, де віддати готівку такому охочому в тих місцях і кажуть, як отримати її тут.

    Сергій Сотниченко, експерт криптовалютного та фінансового сектора України

    Фото: Сергій Сотниченко, експерт криптовалютного та фінансового сектора України

    Яким чином готівку передають звідти сюди? Адже по всій лінії фронту тривають бойові дії і контрабандою їх не перевезти?

    Усе просто — вони відкуповують криптовалюту за готівку (такі місця з продажу там теж є), виходять на ринок криптовалюти України і продають цю криптовалюту. А отриману готівку видають людям, які до них звернулися.

    Добре, а як тут пов’язаний термін «фінансування тероризму»? Адже ті, кому потрібно видати готівку, не завжди можуть бути представниками ДРГ, ФСБ, ГРУ чи ПВК Вагнера. Якщо, наприклад, людина не хоче жити на тих територіях через патріотизм і продала там будинок, їй потрібні кошти в Києві, оскільки вона переїхала сюди жити. Адже у нас багато жителів з Донецька чи Луганська.

    Річ у тім, що ті «нечисті на руку» люди, які допомагають організовувати заборонену операцію, порушують закон, який забороняє передавати кошти з окупованих територій. За статистикою, 98% коштів з тих територій йдуть самі розумієте на що…

    Поясніть, будь ласка, читачам буде цікаво.

    Готівка, переказана комусь в Україні з непідконтрольних їй ЛНР, ДНР та Росії, нині йде під соусом «продав будинок і так далі»: на оренду квартир (комусь і для чогось); на підкуп посадових осіб; за інформацію або за те, що десь щось не побачив; на купівлю транспортних засобів для подальших дій терористичного характеру (ніхто не знає, скільки насправді щодня наші доблесні правоохоронні органи знаходять припаркованого транспорту з начиненими вибуховими пристроями). Також кошти йдуть на оплату якихось акцій, вбивств на замовлення і на багато всього того, що має призвести до дисбалансування або послаблення держави всередині.

    Список справді суворий. Нещодавно вийшла стаття про те, як було затримано мешканців Києва, які розставляють розтяжки по місту у спальних та центральних районах.

    Саме так і є. Наш ворог має колосальний фінансовий ресурс, який він пускає на внутрішню активність ДРГ, носячи основний мотив — послабити безпеку всередині нашої держави, тим самим послабивши мотивацію тих, хто перебуває в містах, а також захисників, які борються на передовій. Але ж у них є сім’ї, діти, які живуть у наших містах України.

    Ворог не зупиняється ні перед чим, він безпринципний і використовував практично всі методи ведення війни на нашій території. За характером завдання ударів по цивільних об’єктах, ми можемо бачити, що для нього не відіграють ролі ні життя дітей, ні життя жінок.

    Виходить, багато криптовалютних об’єднань на ринку України сьогодні можуть сприяти ворогові. Правильно?

    Так, абсолютно точно. Але є невелике уточнення — дуже часто це відбувається несвідомо. Як я вже казав, криптовалютний ринок дуже важливий для держави. Зараз він молодий, йому ще багато доведеться пройти. І найважливіше тут — чітке усвідомлення дій та їх наслідків для громадян України та для безпеки держави загалом. А також можливість заробляти, але не втратити кадри IT сектора, оскільки це найбільш високооплачуваний та затребуваний ринок на сьогодні.

    Сергій Сотниченко, експерт криптовалютного та фінансового сектора України

    Фото: Сергій Сотниченко, експерт криптовалютного та фінансового сектора України

    Що ви маєте на увазі, говорячи про те, що «не завжди усвідомлено» у контексті діячів криптосфери?

    Розповім на банальному прикладі — Петя Батарейкін купує та продає криптовалюту. Його знайомий Вася має корисливі помисли та безсовісні погляди на відносини після окупації територій, а також володіє інформацією, де купити криптовалюту, наприклад, у «ДНР». Цей же Вася знаходить тих, кому потрібні гроші у Києві та здійснює операцію з купівлі за готівку у «ДНР». Якщо розібрати цей клубок, виходить: Вася, який порушує закон і є безпринципним і безсовісним мерзотником і ті, кому потрібно було передати сюди кошти, на 95% є представниками ДРГ, а Петя Батарейкін, який купив криптовалюту, що продається в Україні, взагалі не розумів її походження. Для того щоб зрозуміти походження, потрібне поняття цілого комплексу технічних засобів, заходів та порівняння бази масиву інформації.

    Що ж відбувається далі?

    Далі особу, яка має намір підриву державної безпеки, або особу, яка замишляє передати кошти з окупованих територій, розкривають, затримують та встановлюють ланцюжок подій.

    Якими органами нашої країни відбувається затримання та з’ясування?

    ГУР МО, СБУ ДКІБ, СБУ Військова контррозвідка — ці служби можна виділити у вирішеннях таких питань. Хлопці працюють дуже добре, злагоджено, із застосуванням спеціальних засобів та іншого. Усього, що напрацьовується роками.

    А чим це загрожує особам, які в цьому випадку просто придбали криптовалюту і не знали умислів дійових осіб?

    Загрожує стати учасниками кримінального процесу. А це досить неприємний захід. Самі розумієте, часи воєнні і такі випадки мають високий рівень загрози для держави та громадян України. Служби не церемоняться у подібних випадках із учасниками. Лише потім, після довгих пояснень і доказів, доброчесна людина домагається справедливості.

    І ще хотілося б почути вашу думку про те, як на цьому ринку у нинішніх реаліях можна зберігати баланс?

    Як я уже виголошував в окремих статтях, цим випадкам мають запобігати не лише комплекси правоохоронних заходів, а й самі діячі фінансового криптоволютного сектора. Ми, як експерти, виступаємо за спільну роботу над цими питаннями.

    На мою думку, потрібно створити громадську раду з представників крипто/фінансового сектора, куди мають увійти усі представники великих мереж (обмінних пунктів, криптооб’єднань) при Президенті України або при Верховній Раді України. СБУ має ознайомити всіх зі створеними нормативами, на що зараз звертати увагу при роботі з клієнтами. Впровадити хоча б на період воєнного стану комплекс систем і правил для перевірки контрагентів для того, щоб можна було оперативно отримувати інформацію про тих, хто за якимись критеріями потрапив до групи особливого ризику.

    Щось таке, де люди, які увійшли до цієї громадської ради і погодилися з правилами, їх дотримуватимуться, даючи приклад іншим компаніям та об’єднанням. Саме зараз щось подібне ми й готуємо для ринку. Тільки спільними силами ми зможемо звільнити руки структурам, які відповідають за державну безпеку.

    Цей підхід, на мій погляд, дозволить силовикам не бігти по всьому, що вони вилучать і відкриють під час заходів, а працюватиме точково, підвищуючи ефективність боротьби з ворогом на нашій території.

    Від захисту до корупції. З якими проблемами зіткнувся криптовалютний бізнес в Україні під час війни — експерт

    У 2017 році Україна увійшла до топ-10 країн за кількістю користувачів криптовалюти. А восени 2021 року український ринок криптовалют встановлював постійні рекорди. Як змінилося життя фінансового та криптовалютного ринків, а також FinTech, з початком повномасштабної війни Росії проти України, поділився Сергій Сотниченко — експерт, організатор проєктів та учасник громадської робочої групи з написання Закону 3637 «Про віртуальні активи».

    — Починаючи з 24 лютого більшість підприємців криптосектора були деморалізовані. Багато хто займався евакуаціями сімей, друзів, співробітників, дехто і себе особисто. Найбільш сприятливим місцем для розвитку ІТ-сектора став Львів, — розповідає Сергій Сотниченко. — Певний час він став «Кремнієвою долиною» для України з устроєм Ізраїлю, оскільки до Львова теж «прилітало». До середини березня було зафіксовано відновлення роботи багатьох IT, FinTech, криптоструктур.

    Українці унікальний народ — навіть у цей складний період вони знаходили сили відновлювати діяльність і робити щось корисне.

    Це формування та закупівля власним коштом індивідуального захисту для ЗСУ, харчування для людей, медикаментів.

    Але, незважаючи на це, були й ті компанії, які поставилися не дуже добре до своєї країни.

     — Таких людей можна розділити на дві категорії — «Залишився нейтральним» та «Повернуся пізніше», — пояснює Сергій Олександрович. — Перша категорія просто нічого не робила, така собі каста невігласів, яким можна відвести 3% від загальної кількості компаній, що працювали у цій сфері до вторгнення Росії. Друга категорія — ті, хто виривався за кордон, оформлюючи документи на виїзд із країни, всупереч заборонам, пов’язаним із воєнним станом. Таких налічувалося приблизно 10%.

     — Але ж 86% компаній зробили дуже багато для країни. Їхні кошти, витрачені на підтримку населення та армії, сьогодні перевищують суму 2−2,5 мільярда доларів. Є низка компаній, на які ми не зважаємо — їх менше 1%, котрі виявилися зрадниками країни і не забрали франшизи та канали співпраці з державою-терористом після 24 лютого, — ділиться Сергій Сотниченко. — Але за цими формуваннями вже працюють робочі групи при РНБО України. Десь кілька тижнів тому було оголошено списки осіб, які потрапили під санкції Ради нацбезпеки.

    Багато добропорядних формувань сектора IT/FinTech України вже повернулися до Києва, багато хто переїхав до нього з Харківської, Полтавської та інших областей. За офіційною інформацією, наразі до Києва прибуло майже 68% компаній.

    — Наш сектор дуже важливий — ми даємо бізнесу і в цілому державі продукти, які є життєво важливими, адже бізнес потім сплачує податки. Якщо наш сектор не даватиме IT/FinTech-продукт і не буде умов для реалізації цих представників, то реальний бізнес деградуватиме, а отже, Україна стагнуватиме у банківській сфері, — запевняє Сергій Сотниченко.

     — Ми не говоритимемо про показники зростання, оскільки триває реальна війна, але ми спостерігаємо, як бізнес докладає неабияких зусиль.

    Не секрет, що молоді спеціалісти — програмісти, проектувальники, трейдери та project managers завжди зможуть знайти роботу віддалено. Офіційна статистика з міжнародних компаній підтверджує, що українських фахівців беруть на роботу у великі компанії, забезпечуючи їх високими зарплатами, проживанням та соцпакетами. Але треба мати якесь бачення, як у нинішніх реаліях стримувати цей сектор усередині країни.

     — Насамперед важливо поставити на контроль служби з правоохоронної роботи у цьому напрямі та частково зменшити градус усередині об’єднань, що працюють, та ринку, — каже Сергій Сотниченко. — Є фіксовані випадки, коли для наших державних систем на низькому рівні надають картинку про бенефіціарів або потоки, що не відповідає дійсності. Найбільша мотивація та 75% кримінальних справ у цьому секторі сьогодні подаються з неправдивим формулюванням «російські гроші», де оперативний співробітник, що не розуміє, вішає ярлик «російських грошей» на криптовалютні транзакції, — запевняє Сергій Олександрович. — Я відповідально можу заявити, що на ринку криптоактивів загальним консенсусом прийнято меморандум про те, що не можна здійснювати операції з громадянами Росії та з можливо підконтрольними їм структурами.

    Загалом всі фахівці криптосфери намагаються контролювати свою роботу, адже в нашій країні немає відповідного криптомоніторингу.

     — Поставити на криптовалюту ярлик «російська»або «північнокорейська» неможливо, тим більше недбалим співробітником органів, який на цьому нічого не розуміється, — вважає Сергій Олександрович.

     — Ринок зорієнтувався і самоурегулювався за нинішніх реалій. Створилася низка інструментів ідентифікації потоків, які в цілісній картинці дозволяють усвідомити можливий потік криптоактивів, що надходять з боку країни-агресора, і надалі його заблокувати, тим самим градус на ринку має бути знижений за допомогою діалогу та жорстких заходів щодо тих, хто бажає нагрітися корупційно.

    Від захисника до корупціонера або від захисника до корупціонера-мародера лише один крок. Кожен фахівець має жорстко реагувати на такі випадки, щоб компанії могли працювати та надавати робочі місця, допомагаючи людям та армії.

     — Ті, хто залишився, і далі робитимуть більше і краще, забезпечивши, можливо, навіть зростання, і зможуть у нинішніх реаліях утримати своїх співробітників усередині країни. Адже вони вже довели словом та ділом своїй країні, наскільки вони готові битися за кожен метр цієї землі, своїх рідних та близьких, — каже Сергій Сотниченко.

    Криптосфера/FinTech — це не лише робота в Україні. Це децентралізація. Це сектор, подібний до спортсмена, який потрапив на олімпіаду. Під яким прапором виступатиме спортсмен? Під прапором своєї країни, приносячи їй престижні медалі. Так само і в цій ситуації —Україна наразі — це локація з патріотичних міркувань, а також з міркувань клімату для цього сектора всередині країни. Ці два чинники мають бути у певному балансі, і якщо перший зараз може зашкалювати, то другий має бути на рівні комфорту для об’єднань, їхніх сімей та співробітників.

    — Ми працювали над цим законом, щоб принести інвестиції в країну від компаній цього сектора. Щоб наші компанії могли реалізовуватись із локацією в Україні, а іноземні компанії мали бажання отримати тут юрисдикцію. Щоб усі податкові питання були врегульовані до цього сектора та щоб поповнювався наш бюджет, — каже Сергій Сотниченко. — Закон ухвалено, тепер чекаємо нормативів від НБУ. Далі весь сектор стане повністю регульованим. Нинішнє завдання — «не зруйнувати цей ринок», знизити градус полювання за відьмами та налаштувати щільний діалог, поліпшивши за нинішніх умов максимально комфортний клімат.

    Костянтин Кривопуст: “Зеленський обговорив з Ердоганом протидію крадіжкам українського зерна”

    Президент України Володимир Зеленський обговорив з лідером Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом «зернову угоду» та протидію продажу краденого українського зерна.

    Про це повідомляє Офіс Президента.

    Президенти дали позитивну оцінку реалізації зернової експортної ініціативи. Володимир Зеленський відзначив провідну роль Туреччини й особисто Реджепа Таїпа Ердогана в тому, що ця ініціатива була започаткована та реалізовується. Глава Української держави зазначив, що вона допомагає подоланню глобальної продовольчої кризи.

    Лідери обговорили можливість удосконалення ініціативи, посилення безпеки її реалізації, збільшення обсягів відповідного експорту.

    Володимир Зеленський і Реджеп Таїп Ердоган також розглянули питання масштабного викрадення росією зерна на тимчасово окупованій території України. Зокрема, було вказано на те, що окупанти привласнили майже 0,5 млн тонн збіжжя. Лідери погодилися, що будь-яка торгівля краденим є неприпустимою.