Рецепт супу зі свіжини від жительки Годомич

Жителька села Годомичі Катерина Пацюк (Дмитрук) розповіла та показала, як приготувати суп зі свинячого м’яса, нирок, легень чи печінки.

Готують цю страву тоді, коли в хаті свіжина. Щонайменше двічі на рік – перед Великоднем і перед Різдвом. Саме у ці дні, готуючись до свят, селяни колють свиню, пише «Занесло в село».

Свіжина – так звуть перші страви, які приготували зі щойно заколеної свині. Колярі найперше вносять в хату – колярське м’ясо, його господиня смажить всім на обід. Але крім смаженини, у селах Волині досі готують ще й своєрідний суп зі свіжини. У Годомичах його називають бікусом.

«Почка, м’ясо м’якейке, пару кусочків, реберець пару штук, грудинки кусочок, хвоста порізали, печінку кидають, хто любить, легке. Щоб був запах потрибеньок», розповідає баба Катя та  ріже шматочки на дощечці.

Готувати цю страву удома найчастіше довіряють тільки їй – бо страва давня. Очевидно, назву цього супу запозичили в поляків, які у свій час були на волинській землі. Тільки традиційний польський бікус чи бігос – то квашена капуста, тушкована з м’ясом, картоплею, морквою, тощо. У нашому ж рецепті йдеться винятково про суп зі свіжини. Не лише з м’ясом, а мусово й зі шматочками нутрощів – нирок, легень чи печінки.

«Добре помити все геть. Кинути у баняк, да залити водою й варити. Піну збирати треба, як не дуже ще добре вимочене, то ж свіжейке все. А тоді моркви втерти, цибулі дати, листочка, перцю, солі. Хоч зажаруй, хоч так хай кипить. Я так варю. Кидаю те все, де й так. То є бікус. Ми варимо так, і колись так варили. А типіро дехто ще й картоплю кидає, але з картоплею то не справжній. Може, ше й начче його де називають. Я ж тибі кажу: кажне силце має своє сливце», продовжує баба Катя.

Leave a Reply

spot_img