Глава Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха прогнозує, що Україна може отримати цьогоріч щонайменше 5 біометанових заводів, передає Енергореформа.
“Дуже позитивно розвивається тема біометану. Минулого року встигли прийняти базовий законопроект (з-п №5464 від 21 жовтня 2021 року), також подорожчав природний газ, і зараз вигідніше робити біометан, ніж пускати біогаз на електрику. Компанії в цьому зацікавлені, і я думаю, що цього року ми побачимо, як мінімум пять біометанових проектів”, – сказав Гелетуха під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” 10 лютого.
Він зазначив, що реалізація такої кількості проектів під час війни буде дуже позитивним показником, а після війни Україна буде здатна будувати до сотні таких заводів на рік.
Гелетуха уточнив, що перший завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік уже найближчим часом у лютому запустить у роботу компанія “Галс-Арго” у Чернігівській області.
Крім того, за його словами, вона має запустити також проект потужністю 10 млн куб. м у Київській області. Як пояснив глава БАУ, компанія має 5 діючих біогазових установок, які виробляють електрику, але за економікою вигідніше виробляти біометан.
Ще три очікувані цього року проекти потужністю 3 млн. куб м, 25 млн. куб. м та 50 млн куб. м розробляють інші компанії. Гелетуха додав, що один із заводів побудований з нуля, а чотири переобладнані з виробництва електрики з біогазу.
Крім того, глава БАУ зазначив, що сьогодні, зокрема, ЄБРР готовий розглядати кредити під біометанові проекти, на відміну від проектів з виробництва зеленої електроенергії, оскільки оплати за неї нестабільні з боку “Гарантованого покупця”.
За його словами, виробники біометану не залежать від “ГарПока”, а також мають потенційну можливість його експорту. Разом з тим, він назвав це питання “поки що дискусійним”.
“Зараз діє заборона на експорт природного газу, але біометан не є таким. Тому Міненерго стосовно виробників біометану обіцяє не створювати жодних проблем, а внести запропоновані партії біометану, коли вони будуть, у квоту, яка дозволяється на експорт. Тобто обіцяє квотувати без обмежень”, – пояснив керівник БАУ.
При цьому він зазначив, що європейські компанії звертаються до асоціації з запитами щодо можливого експорту українського біометану, але очікують “і перший біометан, і сигналів від уряду, чи зможе він потрапити у Європу”.
“Це буде позитивний прецедент”, – резюмував Гелетуха.
Він додав, що українському бізнесу експорт біометану цікавіший, ніж продаж його на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за відновлюваність, тобто за скорочення викидів парникових газів.
“Усередині України такої премії немає, а вона досить цікава. Готовність європейців її платити повязана з податком на викиди СО2 у розмірі 80 євро за тонну. Європейці готові купити дорожче біометан, щоб не платити цей податок”, – описав ситуацію Гелетуха.
Нагадаємо, у липні 2022 року Регіональна газова компанія та агрохолдинг “Галс Агро” (власник ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія”) уклали договір про приєднання біометанового заводу в Чернігівській області до газорозподільних мереж. Тоді повідомлялося, що на початку 2023 року готується перше в Україні фізичне приєднання потужностей заводу до газорозподільних мереж. Окрім чернігівського проекту, РГК анонсувала на друге півріччя 2023 року підключення до газорозподільних мереж другого біометанового заводу – у Вінницькій області.
У жовтні 2022 року РГК, “Галс Агро” та нідерландська STX Commodities B.V. підписали меморандум про співпрацю з метою продажу першого в Україні біометану до Європи.
“Ми поступово розвиваємо свій проект і зараз виходимо на фінальну стадію – планування продажу біометану в ЄС, що дозволить нам стабільно працювати та планувати розширення обсягів виробництва”, – заявив тоді директор “Галс-Агро” Сергій Кравчук.
ТОВ “Діоніс Біогаз Енерджі” (“Діоніс БГЕ”, Київ), що запустив у середині лютого 2022 року новий біогазовий комплекс встановленою потужністю 4,5 МВт, також заявляло про інтерес до біометану.