Європа постане перед черговою енергетичною кризою у 2023 році та шукатиме шляхи для компенсації нестачі газу у близько 30 млн кубометрів, при цьому єдиний маршрут транспортування газу з РФ через Україну піддається великим ризикам внаслідок інтенсивних обстрілів
Як повідомляє Укрінформ, про це пише Bloomberg.
«Головним джерелом постачання трубопровідного газу з Росії у Західну Європу був «Північний потік», який був пошкоджений в результаті акту саботажу у вересні. Регіон все ще отримує невеликий обсяг російських поставок через Україну, але важкі обстріли кремлем енергетичної інфраструктури піддають цей маршрут ризику. Без цього маршруту, заповнення сховищ буде проблемним», – зазначається у публікації.
Видання наводить прогноз Міжнародного енергетичного агентства, за яким Європа наступного року постане перед фактом нестачі 27 млрд кубометрів газу, за умови повної відмови від постачання цього пального з Росії. Європа змогла цього року скоротити попит на газ на 50 млрд кубічних метрів (близько 19% від загального обсягу споживання), але це є лише частиною розв’язання для цієї проблеми. Вже в цьому році обсяги постачання скрапленого газу LNG до Європи з США, Катару та інших країн досягли рекордних показників, наступного року ця тенденція набуде продовження. Це означає, що ціни на газ залишатимуться високими, і ця тенденція може тривати, принаймні, до 2026 року.
У цих умовах Європейська Комісія, за даними видання, поставила нові цілі для збереження газу у сховищах. Зокрема, країнам ЄС запропоновано зберегти заповнення сховищ газу, принаймні, на 45% до 1 лютого наступного року, щоб уникнути їх повного спустошення до кінця опалювального сезону. За сприятливих умов, якщо зима буде відносно м’якою, цей граничний показник газу, що має бути збережений у сховищах, може сягнути 55%.
Як зазначає Bloomberg, цього року Євросоюзу вдалося заповнити сховища, попри рекордні ціни влітку-восени, але наступного року це завдання буде ускладнене, оскільки у структурі поставок ЄС орієнтуватиметься лише на альтернативні джерела, відмінні від російських трубопроводів.
Вже зараз країни ЄС витратили суму, еквівалентну $700 млрд для захисту домогосподарств, бізнесу та промисловості від рекордних цін на енергію. За підрахунками Bloomberg, що основані на економічних даних Світового банку, загальна сума витрат ЄС та країн-членів для пом’якшення наслідків енергетичної кризи могла сягнути $1 трлн. Ці розрахунки збігаються із даними європейського агентства Bruegel.
Як вже повідомлялося, станом на листопад 2022 року країнам ЄС вдалося заповнити газові сховища на 95%, навіть попри те, що Росія перекрила поставки газу в Європу трубопроводами більш ніж на 80%. Цей обсяг країни ЄС змогли компенсувати за рахунок заощадження та підвищення енергоефективності, та диверсифікації шляхів постачання газу від надійних постачальників, із наміром поступово повністю відмовитися від російського викопного пального. Для стабілізації цін ЄС створив спільну платформу для закупівлі газу, учасниками якої є також Україна, Молдова та країни Західних Балкан.
Водночас ЄС обговорює із партнерами та постачальниками введення «цінової стелі» для закупівель природного газу. На цьому етапі країни-члени ЄС не змогли дійти єдиної позиції навколо цього питання, яке буде знову обговорюватися під час зустрічі міністрів енергетики країн ЄС у Брюсселі, що відбудеться 19 грудня в форматі надзвичайної Ради ЄС.