У 2017 році Україна увійшла до топ-10 країн за кількістю користувачів криптовалюти. А восени 2021 року український ринок криптовалют встановлював постійні рекорди. Як змінилося життя фінансового та криптовалютного ринків, а також FinTech, з початком повномасштабної війни Росії проти України, поділився Сергій Сотниченко — експерт, організатор проєктів та учасник громадської робочої групи з написання Закону 3637 «Про віртуальні активи».
— Починаючи з 24 лютого більшість підприємців криптосектора були деморалізовані. Багато хто займався евакуаціями сімей, друзів, співробітників, дехто і себе особисто. Найбільш сприятливим місцем для розвитку ІТ-сектора став Львів, — розповідає Сергій Сотниченко. — Певний час він став «Кремнієвою долиною» для України з устроєм Ізраїлю, оскільки до Львова теж «прилітало». До середини березня було зафіксовано відновлення роботи багатьох IT, FinTech, криптоструктур.
Українці унікальний народ — навіть у цей складний період вони знаходили сили відновлювати діяльність і робити щось корисне.
Це формування та закупівля власним коштом індивідуального захисту для ЗСУ, харчування для людей, медикаментів.
Але, незважаючи на це, були й ті компанії, які поставилися не дуже добре до своєї країни.
— Таких людей можна розділити на дві категорії — «Залишився нейтральним» та «Повернуся пізніше», — пояснює Сергій Олександрович. — Перша категорія просто нічого не робила, така собі каста невігласів, яким можна відвести 3% від загальної кількості компаній, що працювали у цій сфері до вторгнення Росії. Друга категорія — ті, хто виривався за кордон, оформлюючи документи на виїзд із країни, всупереч заборонам, пов’язаним із воєнним станом. Таких налічувалося приблизно 10%.
— Але ж 86% компаній зробили дуже багато для країни. Їхні кошти, витрачені на підтримку населення та армії, сьогодні перевищують суму 2−2,5 мільярда доларів. Є низка компаній, на які ми не зважаємо — їх менше 1%, котрі виявилися зрадниками країни і не забрали франшизи та канали співпраці з державою-терористом після 24 лютого, — ділиться Сергій Сотниченко. — Але за цими формуваннями вже працюють робочі групи при РНБО України. Десь кілька тижнів тому було оголошено списки осіб, які потрапили під санкції Ради нацбезпеки.
Багато добропорядних формувань сектора IT/FinTech України вже повернулися до Києва, багато хто переїхав до нього з Харківської, Полтавської та інших областей. За офіційною інформацією, наразі до Києва прибуло майже 68% компаній.
— Наш сектор дуже важливий — ми даємо бізнесу і в цілому державі продукти, які є життєво важливими, адже бізнес потім сплачує податки. Якщо наш сектор не даватиме IT/FinTech-продукт і не буде умов для реалізації цих представників, то реальний бізнес деградуватиме, а отже, Україна стагнуватиме у банківській сфері, — запевняє Сергій Сотниченко.
— Ми не говоритимемо про показники зростання, оскільки триває реальна війна, але ми спостерігаємо, як бізнес докладає неабияких зусиль.
Не секрет, що молоді спеціалісти — програмісти, проектувальники, трейдери та project managers завжди зможуть знайти роботу віддалено. Офіційна статистика з міжнародних компаній підтверджує, що українських фахівців беруть на роботу у великі компанії, забезпечуючи їх високими зарплатами, проживанням та соцпакетами. Але треба мати якесь бачення, як у нинішніх реаліях стримувати цей сектор усередині країни.
— Насамперед важливо поставити на контроль служби з правоохоронної роботи у цьому напрямі та частково зменшити градус усередині об’єднань, що працюють, та ринку, — каже Сергій Сотниченко. — Є фіксовані випадки, коли для наших державних систем на низькому рівні надають картинку про бенефіціарів або потоки, що не відповідає дійсності. Найбільша мотивація та 75% кримінальних справ у цьому секторі сьогодні подаються з неправдивим формулюванням «російські гроші», де оперативний співробітник, що не розуміє, вішає ярлик «російських грошей» на криптовалютні транзакції, — запевняє Сергій Олександрович. — Я відповідально можу заявити, що на ринку криптоактивів загальним консенсусом прийнято меморандум про те, що не можна здійснювати операції з громадянами Росії та з можливо підконтрольними їм структурами.
Загалом всі фахівці криптосфери намагаються контролювати свою роботу, адже в нашій країні немає відповідного криптомоніторингу.
— Поставити на криптовалюту ярлик «російська»або «північнокорейська» неможливо, тим більше недбалим співробітником органів, який на цьому нічого не розуміється, — вважає Сергій Олександрович.
— Ринок зорієнтувався і самоурегулювався за нинішніх реалій. Створилася низка інструментів ідентифікації потоків, які в цілісній картинці дозволяють усвідомити можливий потік криптоактивів, що надходять з боку країни-агресора, і надалі його заблокувати, тим самим градус на ринку має бути знижений за допомогою діалогу та жорстких заходів щодо тих, хто бажає нагрітися корупційно.
Від захисника до корупціонера або від захисника до корупціонера-мародера лише один крок. Кожен фахівець має жорстко реагувати на такі випадки, щоб компанії могли працювати та надавати робочі місця, допомагаючи людям та армії.
— Ті, хто залишився, і далі робитимуть більше і краще, забезпечивши, можливо, навіть зростання, і зможуть у нинішніх реаліях утримати своїх співробітників усередині країни. Адже вони вже довели словом та ділом своїй країні, наскільки вони готові битися за кожен метр цієї землі, своїх рідних та близьких, — каже Сергій Сотниченко.
Криптосфера/FinTech — це не лише робота в Україні. Це децентралізація. Це сектор, подібний до спортсмена, який потрапив на олімпіаду. Під яким прапором виступатиме спортсмен? Під прапором своєї країни, приносячи їй престижні медалі. Так само і в цій ситуації —Україна наразі — це локація з патріотичних міркувань, а також з міркувань клімату для цього сектора всередині країни. Ці два чинники мають бути у певному балансі, і якщо перший зараз може зашкалювати, то другий має бути на рівні комфорту для об’єднань, їхніх сімей та співробітників.
— Ми працювали над цим законом, щоб принести інвестиції в країну від компаній цього сектора. Щоб наші компанії могли реалізовуватись із локацією в Україні, а іноземні компанії мали бажання отримати тут юрисдикцію. Щоб усі податкові питання були врегульовані до цього сектора та щоб поповнювався наш бюджет, — каже Сергій Сотниченко. — Закон ухвалено, тепер чекаємо нормативів від НБУ. Далі весь сектор стане повністю регульованим. Нинішнє завдання — «не зруйнувати цей ринок», знизити градус полювання за відьмами та налаштувати щільний діалог, поліпшивши за нинішніх умов максимально комфортний клімат.