Нового керівника Закарпатської обласної прокуратури призначили 4 січня. До цього, після звільнення попереднього прокурора Віктора Говорухи, це відомство крайньої західної області України на кордоні чотирьох країн Євросоюзу понад два місяці було без керівника. Шукали підходящого.
У підсумку, обласну прокуратуру очолив 51-річний Анатолій Ковальчук, котрий до цього з короткою перервою більше 20-років працював органах прокуратури.
До 2005 року Ковальчук працював у прокуратурах Вінницької та Чернівецької областей. Того ж 2005-ого був призначений першим заступником прокурора Полтави.
У 2014 році як заступник прокурора Полтавської області врятував одіозного нардепа-втікача від ОП-ЗЖ Іллю Киву від правосуддя, відкликавши апеляційну скаргу своїх колег на переглянутий вирок за отримання хабаря у 2011 році, коли шанувальник «русского міра» працював заступником начальника Управління захисту справ споживачів у Полтавській області. У 2019 році на запитання журналістів, чому він відкликав апеляційну скаргу, Ковальчук сказав, що отримав таку вказівку: «Мене викликав керівник і сказав відкликати апеляцію, тому що там є якісь порушення… Керівник приймав рішення».
Досвід керівника прокуратури області отримав у 2015-16 роках, очолюючи прокурорське відомство Рівненщини. У 2016 році, за місяць до звільнення, нагороджений орденом «За мужність та професіоналізм» прокуратури України – відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА».
З декларацій Анатолія Ковальчука, доступних у аналітичній системі You control, вбачається, що, ймовірно, прокурор не працював у органах з 2016 по 2021 рік та претендував на посаду у Житомирській обласній прокуратурі у 2020 році.
З червня 2021 року Ковальчук працював у Офісі Генпрокурора, де очолював другий відділ управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора. Тоді ж входив до складу міжвідомчої робочої групи, що аналізувала стан досудового розслідування та процесуального керівництва у судах щодо кримінальних правопорушень, вчинених проти журналістів.
До слова, на “круглому столі” в Національній спілці журналістів України у жовтні 2021 року Ковальчук прозвітував, що лише 8% кримінальних проваджень за фактами злочинів проти журналістів доходять до суду. Найчастіше правоохоронці закривають провадження відносно журналістів у Києві, Закарпатській, Львівській, Донецькій, Чернігівській, Полтавській та Херсонській областях.
У бурштинових війнах
У 2016 році, будучи керівником прокуратури Рівненської області, теперішній головний прокурор Закарпаття потрапив у епіцентр бурштинового скандалу. Перед спецоперацією «Бурштин» його відсторонили від роботи, а після її успішного проведення прокурору дали написати заяву на звільнення. Тоді у пресслужбі Генпрокуратури зазначили, що звільнення Ковальчука пов’язане із зловживаннями його підлеглих та через зв’язки Рівненської прокуратури із бурштиновою мафією.
У рамках спецоперації Генпрокуратура та СБУ провели понад сто обшуків, у тому числі у керівників прокуратури та районних відділів поліції. У той же час про зв’язки очільника прокуратури із організованою злочинністю не йшлося. Упродовж року роботи Ковальчука, відомство регулярно звітувало про вилучені помпи і бурштин. Однак після роботи Гепрокуратури та силовиків стало зрозуміло, що звіти не відповідали реальним масштабам видобутку і вилучення «сонячного каміння». Розслідуванням фактів займалась військова прокуратура.
Як повідомляли рівненські журналісти, після звільнення прокурор мав намір зайнятися підприємництвом. «Піду в сільське господарство», – цитують журналісти прокурора.
З прокуратури на ферму і назад
Анатолій Ковальчук дійсно офіційно подався у сільське господарство. Проте не одразу і не надовго.
У 2020 році він зареєстрував ФОПа з основним видом діяльності «виробництво олії та тваринних жирів», але вже за рік підприємницьку діяльність згорнув.
Тоді ж він зареєстрував фермерське господарство «САДКІВСЬКЕ» у Шаргородському районі Вінницької області, що займається вирощуванням зернових, бобових культур і олійних культур. А у травні 2021 року, перед своїм поверненням до органів прокуратури, перереєстрував фірму на дружину – Оксану Ковальчук.
Згідно з даними з You control, станом на 2022 рік у власності Ковальчука був один об’єкт нерухомості, п’ять земельних ділянок загальною площею понад 6 га та автомобіль Lexus RX 350 2017 року випуску. У його дружини –два об’єкти нерухомості у Вінницькій та Полтавській областях, п’ять земельних ділянок та автівка BMW Х3 2015 року випуску. Також у декларації 2016 року, поданій прокурором після звільнення, вказані спортивно-оздоровчий комплекс, виставково-торгівельна зала з офісними приміщеннями площею майже 900 кв.м та приміщення кафе площею 173 кв.м.
У коментарях журналістам у 2016 році Анатолій Ковальчук статки своєї сім’ї пояснював заможністю своїх батьків та батьків дружини, бізнес яких зосереджений у сільському господарстві. Зокрема, батьку прокурора належить агрофірма «Джерело» із земельним фондом понад чотири сотні ділянок площею до 3,8 га (сам прокурор заявляв про площу 1300 га – ред.). Також, згідно з даними You control, у власності фірми – 18 автівок, серед яких позашляховик Renault Duster 2021 р.в. та Toyota Land Cruiser 200 2020 р.в.
4 січня 2023 року, під час свого представлення на посаді керівника Закарпатської обласної прокуратури, Анатолій Ковальчук серед своїх основних завдань окреслив боротьбу зі злочинами проти основ національної безпеки, проявами колабораціонізму, із правопорушеннями у земельній, бюджетній та екологічній сферах, а також із явищами корупції, контрабанди.
Сьогодні на Закарпатті багато такої роботи. Справи через незаконно забудову в Ужгороді роками губляться у судах, тоді як справи про корупцію у районах – у кабінетах слідчих райвідділів; об’єкти Смарагдової мережі, хребти Боржава і Свидовець, та гірські карпатські річки – під загрозами забудови; на Вододільному хребті незаконно почали розвідувальні роботи потенційного газового родовища; а до втеч політиків і бізнесменів, а також перевезення ними крупних сум готівки без декларування через кордони на Закарпатті на початку широкомасштабної війни, причетні як служби на кордоні, так і найближчі родичі місцевих нардепів.
Автор: Олена Мудра
Джерело:https://zakarpattya.net.ua/News/225489-Prokuror-fermer-shcho-zakhystyv-Illiu-Kyvu-vid-pravosuddia