Борщ – це українська страва, культурна спадщина, наше національне надбання, бо він має душу, яка є щирою, українською
Таке переконання висловили організатори частування борщем у центрі Вашингтона, проведеного для іноземних дипломатів, американських політиків, активістів та громадськості. Гості, зі свого боку, підтвердили: так, борщ – це дійсно смачно, і він, безумовно, є стравою душевною.
БОРЩ КОНГРЕСОВИЙ ТА АМБАСАДОРСЬКИЙ
Довгий стіл посеред ресторанної кімнати, уставлений всіма потрібними інгредієнтами – від буряків і свіжої капусти до м’яса, картоплі й приправ – поділений на дві зони з табличками: борщ конгресовий, а також борщ амбасадорський, кошерний. Гостей закликають приєднатися до однієї з команд, які очолюють шеф-кухар нью-йоркського ресторану «Веселка» Діма Марценюк, а також шеф-кухар Посольства України в США Марія Воронецька. Кожен запрошений може особисто долучитися до приготування страви, відчути «чари» української гастрономії й насолодитися готовим результатом.
«Сьогодні ми маємо можливість не лише скуштувати український борщ, а й побачити магію його приготування. Ви всі зрозумієте, чому ми, українці, дуже любимо його», – звертається до гостей посол України в США Оксана Маркарова.
Команди взялися до справи, зала наповнилася енергійним галасом, а також запахами часнику й нарізаних овочів.
«Ми робимо це не тільки для просування нашої культури, але й щоби знову заявити, що борщ – це наша культурна спадщина, наше надбання», – розповідає журналістам Оксана Маркарова.
Вона нагадує, що Україна подала всі документи, щоби включити культуру приготування українського борщу до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Тож нинішня подія – один із кроків, щоби захистити ідентичність української національної страви.
ВАШИНГТОН – ПРАВИЛЬНЕ МІСЦЕ
Подібний захід щодо приготування борщу відбувся у квітні в Нью-Йорку. На ньому був присутній також ініціатор проєктів популяризації української їжі та водночас громадський діяч Євген Клопотенко. По суті, він став одним із натхненників події у Вашингтоні. Цього разу кулінар звернувся до учасників і гостей через відео. Він підкреслив: дуже важливо захистити справжнє походження борщу. За його словами, після звернення України до ЮНЕСКО, ця організація почала вивчати питання, щоби напевно дізнатися, чи правда, що борщ дійсно є частиною української спадщини, «або ж це просто піар-кампанія».
Тим часом, посол України в США Оксана Маркарова зазначає: Вашингтон – саме те місце для подібних заходів. «Тут є дуже багато і колег-послів, і наших друзів з Конгресу, з діаспори, які прийшли, щоби долучитися до цієї події», – зауважує дипломат.
За її словами, хоча Україна і США розташовані далеко одна від одної, їх об’єднує багато чого. «Це не тільки підприємницький дух та прагнення до інноваційного, але це також рідкісна українська й американська риса – абсолютна любов до свободи і, що головне, готовність за неї боротися. Тому те, що ми ділимося нашими звичними, буденними речами, такими як борщ, це точно спрацьовує», – зауважила пані посол.
БОРЩ МАЄ ДУШУ – УКРАЇНСЬКУ
Високопоставлений представник Держдепартаменту США Джордж Кент, який взяв участь у команді конгресового борщу, погоджується: традиція іноземних посольств знайомити в такий спосіб гостей з національною кухнею – насправді дуже гарна й наочна річ.
«Кожен має свою версію борщу, і зараз ми вчимося в українського шефа-кухаря готувати його версію страви. На мою думку, борщ – це чудова страва», – каже дипломат власкору агентства, вміло обробляючи буряки.
Тим часом, обидві команди очистили й порізали усі інгредієнти й поставили їх варитися на вогонь. Залу наповнюють нові аромати, знайомі з дитинства чи не кожному українцеві.
«У мене немає жодних сумнівів, що борщ має українське походження», – розповідає в коментарі Укрінформу шеф-кухар ресторану «Веселка» в Нью-Йорку Діма Марценюк. За його словами, з етнографічної та історичної точок зору на це питання здебільшого відповів Євген Клопотенко, який назбирав та представив багато доказів з часів XIV-XV століття.
До того ж, погодився шеф-кухар «Веселки», український борщ – найсмачніший з-поміж усіх інших, оскільки він витриманий часом «та навіть має душу, яка є щиро українською».
Трохи подумавши над аргументами, він додає: «Я маю багато друзів з Росії, і мені цікаво було запитати їхню думку поза всякою політикою. У 99% випадків вони спокійно й не замислюючись відповідають, що борщ – український».
Нарешті обидві страви – від амбасадорської та конгресової команд – готові. Усі гості за столами, борщ подається з іншими традиційними атрибутами – від чорного хліба й часникових пампушок до сала й різних приправ.
Американський конгресмен Даг Ламборн, який серед інших відвідав подію та скуштував українського борщу, підтвердив, що ця страва йому до вподоби. На запитання, чи відчув він українську душу, він відповів – беззаперечно!
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Фото автора