Україна має кілька днів, щоб передати Італії документи для екстрадиції блогера. Сам він частково визнає вину і вже сплатив до бюджету 50 мільйонів гривень.
Олександра Слобоженка, 28-річного засновника агенції трафік-арбітражу Traffic Devils і власника кіберспортивної організації Inner Circle, затримали 17 листопада 2026 року в готелі в Річчоне на узбережжі Емілії-Романьї.
Затримання провела мобільна група квестури Ріміні. Наступного дня Національне бюро Інтерполу в Римі терміновим повідомленням № MI-123-U-B-3-1-LP-2026-1564 від 18.11.2026 поінформувало Інтерпол Київ (у відповідь на український запит № IP/2932/25/F10/17717 від 07.07.2026), що Слобоженка тимчасово заарештовано до вирішення питання про його видачу Україні. Міністерство юстиції Італії тепер чекає від Києва офіційного запиту про екстрадицію з усіма документами.
19 листопада Апеляційний суд Болоньї встановив особу затриманого й визнав арешт законним. Слобоженко, якого захищає адвокат Емануеле Польверіні з колегії Ріміні, заперечив проти видачі. Суд дав українській стороні 10 днів на додаткові документи і вирішує, чи можна замінити тримання у в’язниці Казетті на домашній арешт.
Мільярд гривень з криптогаманців
Справа Слобоженка — це кримінальне провадження № 72023000120000040, яке з 26 квітня 2023 року розслідує Бюро економічної безпеки України. Оперативний супровід здійснює СБУ, процесуальне керівництво — Офіс Генерального прокурора.
За версією слідства, з 1 січня 2020 по 31 липня 2023 року Слобоженко отримав від діяльності Traffic Devils, не зареєстрованої в Україні як юридична особа, 1 093 267 009 грн. Гроші надходили у криптовалюті на його власний гаманець і на гаманець бухгалтера компанії Дмитра Медяника, а потім конвертувалися в готівку. Декларацій за 2020–2023 роки Слобоженко не подавав, і, як вважає слідство, ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору на 213 187 129 грн.
Частину цих грошей, за версією БЕБ, він легалізував: купив п’ять об’єктів елітної нерухомості в Києві та 17 автомобілів і мотоциклів. Сам Слобоженко раніше розповідав у соцмережах, що його автопарк налічує понад 18 машин.
Провадження кваліфіковане за чотирма статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ і платіжними картками), ч. 2 ст. 203-2 (зайняття гральним бізнесом), ч. 1 і 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) та ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).
Від підозри до червоного оповіщення
Підозру за ч. 3 ст. 212 і ч. 1 ст. 209 КК Слобоженкові повідомили 15 серпня 2024 року. Оскільки він перебував за кордоном, це зробили в порядку ч. 2 ст. 135 КПК. Того ж дня підозру в пособництві отримав бухгалтер Дмитро Медяник.
29 серпня Слобоженка оголосили в розшук. 2 вересня 2024 року Шевченківський районний суд Києва у справі № 761/31830/24 обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без права на заставу. Саме на цю ухвалу посилається Інтерпол Рим, хоча в італійському повідомленні її помилково названо вироком: вироку щодо Слобоженка немає.
Медяник пішов на співпрацю. 27 вересня 2024 року Голосіївський районний суд Києва затвердив угоду про визнання ним винуватості.
7 липня 2026 року Україна звернулася до Генерального секретаріату Інтерполу з клопотанням про «червоне оповіщення» щодо Слобоженка (Red Notice № 2026/48876), а 18 серпня на запит організації надіслала додаткові відомості. Слідство тим часом 5 серпня зупинили у зв’язку з розшуком підозрюваного. Рішення про публікацію червоного оповіщення, за даними ОГП, ухвалили лише 18 листопада, наступного дня після затримання в Італії.
Визнає, але не все
Позиція Слобоженка не зводиться до повного заперечення. Під час допиту в режимі відеоконференції він частково визнав вину: у несплаті податків на 99 911 262 грн, тобто вдвічі меншій сумі, ніж стверджує слідство, і в легалізації лише двох транспортних засобів — мотоцикла BMW S 1000RR і автомобіля Mitsubishi Lancer.
На цій підставі сторона захисту неодноразово заявляла про готовність укласти угоду з прокуратурою, якщо підозру змінять відповідно до цих сум. До бюджету Слобоженко вже сплатив 50 млн грн як відшкодування шкоди. Угоди поки немає.
Що далі
Тепер усе залежить від того, наскільки швидко й якісно Україна оформить запит про екстрадицію. Італійський суд вирішуватиме, чи відповідає обвинувачення вимогам Європейської конвенції про видачу правопорушників, чи немає перешкод для видачі і чи можна до ухвалення рішення перевести Слобоженка під домашній арешт. Якщо документи не надійдуть вчасно, його мають звільнити.
Паралельно залишається відкритим інший шлях — угода про визнання винуватості, про яку захист говорить уже давно. Вона могла б завершити справу без тривалої процедури видачі.
Олександр Слобоженко має статус підозрюваного. Його вину не встановлено судом, і він вважається невинуватим, доки протилежне не доведено в порядку, передбаченому законом.
