2019 рік. Закінчилися вибори Президента України. Вперше в історії незалежної держави перемогу отримав кандидат без політичного досвіду. Отримав із величезною перевагою у більш ніж 73% виборців.
Очевидно, що громадянське суспільство дало чітко зрозуміти свою втомленість від старих політичних еліт, які обмінювалися владою протягом 30 років і пов’язувало свої сподівання на щасливе та мирне майбутнє із молодим, енергійним політиком нового покоління – Володимиром Зеленським.
20 травня 2019 року в залі Верховної ради України відбулася урочиста інавгурація нового Президента. В цей день тисячі людей вийшли на центральні вулиці столиці, аби привітати свій свідомий вибір. Обличчя людей світилися щирою радістю і сподіваннями на обіцяний мир, спокій і достаток.
Для новообраного Президента ця підтримка була знаковою, але й покладала величезну відповідальність за реалізацію його передвиборчих обіцянок.
Нагадаємо, що на відміну від оппонента, який сформулював свої цілі трьома словами “Армія, мова, віра”, програма Володимира Зеленського включала: досягнення сталого миру, повернення територій, мультимовність, нульову толерантність до корупції, тощо. На додачу до офіційної позиції, образ новообраного Президента був сформований ще задовго до початку перегонів – у відомому серіалі “Слуга Народу” – образ Президента з народу, який розуміє всі проблеми і знає шляхи їх вирішення.
Початок був чудовий.
За короткий проміжок часу новообраному Президенту вдалося здобути всю повноту влади в державі. Так, зокрема, його політична партія “Слуга Народу” отримала більшість на позачергових виборах в Верховну Раду і сформувала монобільшістну коаліцію. Аналогічним чином був сформований і уряд.
Отже, на кінець 2019 року всі важелі влади міцно трималися в руках Володимира Зеленського і його команди, що само по собі відкрило унікальні можливості для проведення життєво важливих реформ.
Та чи скористався пан Зеленський наданим йому доленосним шансом змінити Україну ?
Спробуємо розібратися.
Перші роки каденції новообраного Президент запам’яталися нам зміцненням органів управління, реалізацією реформи із “цифровізації” країни, впровадження застосунку “Дія”, який фактично спростив доступ громадян до адміністративних послуг та знизив рівень корупційних, бюрократичних ризиків, посиленням курсу на зближення з ЄС і НАТО, ухваленням Закону “Про продаж землі” та початком глобальної програми із відбудови України під пафосною назвою “Велике Будівництво”.
Так, за даними у Вікіпедії:
«Велике будівництво» — урядова програма в Україні, ініційована Президентом України Володимиром Зеленським у березні 2020 року. Метою програми було заявлено покращення транспортної, освітньої, соціальної та спортивної інфраструктури.
На нашу думку, ідея Володимира Зеленського була щира, однак через недолугість представників його команди «Велике будівництво» зазнало критики з боку журналістів як медійна піар-кампанія президента Зеленського, оскільки не було жодного урядового документа з переліком об’єктів та умов участі в конкурсі програми. Окрім того, багато об’єктів «Великого будівництва» насправді збудували ще до початку програми, проте відкривали їх вже під вивісками урядової програми.
Протягом 2020 року в межах «Великого будівництва» збудували 4000 км доріг за 120 млрд грн, проте як 2018 року на 3800 км доріг витратили 40 млрд гривень — будівництво стало дорожчим у три рази. Через це програму нерідко стали називати «Велике крадівництво».
2020 року правоохоронні органи виявили 429 кримінальних правопорушень під час виконання робіт у рамках “Великого будівництва”.
Крім того, Офіс Президента України та представники місцевої влади використовували реалізацію програми для піару. На об’єктах будівництва встановлювали рекламні вивіски, а низка українських політиків оформляли свої сторінки в соціальних мережах із використанням бренду «Великого будівництва. Урядуща партія «Слуга народу» рекламувала себе, використовуючи реалізацію програми «Велике будівництво», напередодні місцевих виборів 2020 року.
Критики програми вказують і на картельну змову, оскільки значну частину тендерів вигравали шість компаній, що мали на 2020 рік близько 67 % усіх замовлень Укравтодору.
Саме це і стало першим “дзвоником” про проблеми з командою, однак 429 кримінальних проваджень на мільярди бюджетних коштів поховані в сейфах правоохоронних органів.
Паралельно з реалізацією і проблемами “Великого Будівництва” Україна вступає в боротьбу з всесвітньою проблемою – пандемією вірусу COVID -19. 11 березня 2020 р. Кабінет міністрів приймає постанову “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, якою на території України встановлено карантин: закриваються школи, дитячі садки, громадські заклади, обмежується вільне пересування громадян, в впроваджується масочний режим.
Дійсно, слід відмітити, що на долю шостого Президента України з самого початку його каденції випало чимало труднощів. Однак, він особисто проявляв себе стійким керівником. Чого, знову таки, не можна сказати про його команду.
Зокрема, Державна аудиторська служба України за підсумками перевірки використання коштів Спеціального фонду по боротьбі з коронавірусом у 2020 році виявила фінансові порушення на суму 406,8 млн грн, які призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 114,4 млн грн.
Крім цього, служба виявила проблемні питання та недоліки при використанні коштів фонду, які вплинули на ефективність і результативність використання 25 мдрд 624,8 млн грн.
Знову таки, в основі проблеми – некомпетентність команди – виконавців волі і завдань Президента.
А, ми йдемо далі..
19 січня 2022 року Володимир Зеленський звернувся до українського народу та закликав “Не панікувати, через можливе повномасштабне вторгнення”. Всі ми добре пам’ятаємо його виступ, метою якого було заспокоїти громадян і з упевненістю заявити, що “все йде по плану”.
Проте, вже 24 лютого 2022 року росія розпочала наносити ракетні удари по території України із одночасним перетином державного кордону.
Знову виникають питання до рівня інформованості Президента, який ще 37 днів тому закликав “не хвилюватися і готуватися до травневих шашликів”. Очевидно, що проблема в оточенні та якості надання оперативної інформації.
Однак, почалося вторгнення, країна консолідувалася, тисячі добровольців воліли записатися до лав ТРО і ЗСУ, з’явився безпрецедентний волонтерський рух – держава стала єдиним цілим у боротьбі із агресором.
Здавалося би, при такому взаєморозумінні є можливість вирішити будь-яку проблему, а їх на самому початку вторгнення було чимало: починаючи від забезпечення паливом і закінчуючи до банального екіпірування військовослужбовців. Саме на цьому етапі, знову таки, певна частина президентської команди проявила себе некомпетно, а іноді і відверто злочинно.
От для прикладу, як працювала схема із заволодіння коштами оборонного відомства в березні 2022 року, тобто лише через місяць після початку бойових дій:
Завдячуючи, лише цій оборудці, оборонний бюджет недорахувався більше 15 мільйонів Євро, які б мали піти на закупівлю екіпіровки для воїнів ЗСУ. Судячи зі схематичного зображення, ми вчергове переконуємося, що організаторами подібних оборудок є люди, які наближені до владних кабінетів, а по суті – участники стійкого злочинного угрупування (Єгор Бодров, Сервін Якубов, Віталій Сіренко та інші), яке не цурається не тільки красти на війні, але й нейтралізовувати свідків їх діяльності за допомогою фальсифікації кримінальних проваджень та задіяння корумпованого зв’язку із керівником слідства НПУ – Максимом Цуцкірідзе.
Далі, більше: медійний простір розривають десятки журналістських розслідувань щодо зловживань в секторі оборонних закупівель. Чого лише варті історії із закупівлями “яєць по 17 грн. для ЗСУ”, чи мільярдні розкрадання засновниками “Львівського арсеналу”:
На цей раз, президентська команда недорахувалася Міністра оборони, якого тихенько, під оплески депутатів, відправили в почесну відставку. От і вся реакція влади.
Проте, слід зазначити, що шквал критики і журналістських розслідувань таки довів владу до усвідомлення неможливості красти на війні – скандали з оборонними закупівлями припинилися. Ми ж сподіваємось, що й крадіжки – також.
Однак, що ж ми бачимо далі? А бачимо цікаві речі – ті ж самі менеджери (Сіренко, Бодров і компанія), які крали в оборонці, переформатувалися і спокійно освоюють схеми з розкрадання бюджетних коштів через виготовлення кінофільмів та різного роду медійних продуктів.
Так, за даними англійських і вітчизняних журналістів, в Україні активно діє злочинна схема під назвою “Кіноландромат”, яка дозволяє викачувати з бюджету мільярди.
Але, жодної реакції влади на наведену інформацію не було.
Саме тому, журналістська спільнота звертається особисто до Володимира Олександровича Зеленського з проханням звернути увагу на частину власного оточення, яке з 2019 – 2020 років приймає участь в організації схем із розкрадання державного бюджету України на мільярди гривень. Крім того, з аналогічними закликами до Президента звертається вже й світова сільнота на сторінках популярного британського видання The Times.
Використані посилання:
https://www.pravda.com.ua/news/2022/01/19/7321021
https://lb.ua/economics/2021/04/23/483124_audit_koronavirusnogo_fondu.html
https://lb.ua/news/2020/12/14/472982_kabmin_zbilshiv_kovidniy_fond_6.html
https://uapress.com.ua/2024/06/15/yetapy-evolyucziyi-velykogo-kradivnycztva