19.3 C
Kyiv
Неділя, 16 Червня, 2024

Гендиректор “НЕСТ”: Девелоперський бізнес – це передусім відповідальність перед людьми

Найпопулярніше

Kyiv
хмарно
19.3 ° C
19.3 °
19.3 °
96 %
2.6kmh
100 %
Нд
18 °
Пн
24 °
Вт
26 °
Ср
28 °
Чт
21 °

Бути девелопером чи забудовником? Реставрувати старе чи будувати нове? Іти далі попри все – чи стати на павзу через війну? Коли у компанії є амбіції створювати унікальні об’єкти нерухомості, складні часи – не перепона, переконаний Еміль Соловйов, СЕО девелоперської компанії “НЕСТ”, яка інвестує сотні мільйонів у проєкти в Україні. Як виглядає теперішнє та майбутнє української урбаністики, у чому плюси і мінуси суперечок з активістами, де різниця між комерцією та відповідальністю, він розповів у інтервʼю. 

Літо 2022-го. Країна прожила півроку війни і лише оговтується від перших шоків повномасштабного вторгнення. Утім, вам не забракло сміливості стати на чолі девелоперського бізнесу. Що рухало вами у цьому рішенні – та як ви оцінюєте свій час на чолі “НЕСТ”?

Події останніх років довели всім нам, наскільки важливі цінності і готовність за них боротися. Ідеться як про державу, про нашу культуру та історію, так і про окремії історії – скажімо, родин, чи бізнесів. Кожен знаходив свої відповіді – так, знаю низку бізнесів в індустрії, які вирішили призупинити свою роботу чи перенести її за кордон. Але це точно не випадок “НЕСТ”. Нас обʼєднало розуміння того, що ми хочемо бачити Україну успішною, прогресивною європейською країною. І це дозволило нам викристалізувати власну місію: зберігати та відроджувати нашу спадщину, а також примножувати її, створюючи обʼєкти, цінність яких поза часом. 

І ми продовжуємо над цим працювати. Особливо відзначу те, що “НЕСТ” зберіг всю свою команду, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб підтримувати колег у ці непрості часи. Так, вони складні, впевненості у завтра бракує нам усім, але ми знаємо, що згуртованість – запорука руху вперед. 

“Цінність  поза часом” звучить як амбітна мета. Чи є у портфоліо “НЕСТ” проєкти, які можуть стати прикладом такого підходу?

Логіка тут проста –  створювати “на віки”. Сказати, звісно, простіше ніж зробити. Проте нам є, чим пишатися. Це, зокрема, такі наші реалізовані проєкти, як HILLFORT Business Mansion на Михайлівській. Або, скажімо, колишнє  Перше комерційне училище Києва, зведене ще наприкінці 19-го сторіччя, на нинішній Бульварно-Кудрявській. Зараз це БЦ “Ренесанс”, який естетично інтегрований у історичне середовище, хоча з інженерної точки зору є сучасною будівлею 

Але ми на цьому не зупиняємося. Одна зі справді класних ідей, які ми хочемо реалізувати – це реновація садиби Міхельсона, яка на вулиці Чикаленка. Міхельсон – київський мільйонер епохи зламу століть.  У нас є чіткий план – провести реновацію чотирьох будинків, які лишилися, зберегти їхній історичний вигляд. І, водночас, осучаснити їх, надаючи нове життя. Ви спитаєте про гроші, і я скажу, що це масштабний проєкт, з інвестиціями понад 1,5 млрд грн..  При створенні концепції ми спілкуємося з професіоналами з усього світу, і з українськими також. Разом, ми знайдемо кращі рішення на основі сучасних технологій.. Поважаємо минуле і відновлюємо його, роблячи зручним, корисним, естетичним.

 тут не можу оминути питання REITER HALL на Рейтарській, 37. Цей проєкт “НЕСТ” викликав жваве суспільне обговорення.  Як ви оцінюєте дискусію, що виникла?

У широкому сенсі, це конфлікт світобачень. І йдеться не про типове протистояння “хороші громадяни” проти “поганого бізнесу”, як часто буває. Я бачу в цій ситуації радше суперечку між позиціями “законсервувати все як є” і “оновити якісно і на користь всім”. Розуміють це, на жаль, не всі. На прикладі REITAR HALL ми бачимо, як громадський активізм, при всій повазі до нього, стає блокером для зусиль відповідального бізнесу. Ми хочемо перетворити занедбану локацію на активний простір, зручний і комфортний для всіх. Протестувальники ж, замість продуктивного діалогу, лише гучно висловлюють незадоволення. І це не перший випадок в Україні, коли через галас заради галасу у місті замість привабливої архітектури відновлених будівель лише більшає “заброшок”. 

Не буду циніком і додам, що думка громади має велике значення. Саме активні люди підштовхують бізнес до професійної та відповідальної роботи. Але ж протест заради протесту не несе конструктиву. Обурення відбувається тут і зараз, тоді як масштабні архітектурні проєкти лишаються на сотні років. І на цьому тлі прикро бачити, як органи влади перевзуваються на льоту, переписуючи правила вже після видачі дозволів, просто через гайп. Чи це йде на користь місту? Навряд чи. Чи це підвищує довіру інвесторів до урядових структур? Відповідь ви самі розумієте. 

“Девелопер” та “забудовник” – у чому, на вашу думка, різниця? Слово “забудовник” зараз точно не в фаворі, адже одразу думають про багатоповерхівки, що ростуть як гриби, без огляду на людей. 

І це, на жаль, правда, адже протягом останніх років не одна компанія робила усе, щоб їх сприймали саме так. Just business – робимо гроші, а після нас хоч потоп. Прикро, що так сприймають і відповідальний бізнес. Але я вам скажу, що термін “девелопер” геть інший. У цьому випадку йдеться абсолютно не про “продати квадратні метри хай там як і забути”. Навпаки, тут мова про основу цього слова, англійського develop, тобто, розвивати. І для “НЕСТ” девелопмент – це повноцінний проєкт, від концепту в голові до його реалізації в ландшафті міста. Це врахування сотні нюансів, від технічних до соціальних. Це таке будівництво, яке стає органічною частиною простору, покращує його, а також закриває поточні та майбутні потреби громади, підприємців та інвесторів.. Девелопер – це природний розвиток міста, який і покращує життя людей, і має розумну економічну складову. 

Схоже, що Київ все ж зазнав значного впливу саме забудовників. Маємо тут і взірці старої забудови, і монстрів часів совєтів, і будинки на “абияк” часів Незалежності. Як “НЕСТ” бачить можливість повернути столиці гармонію, гідну головного міста країни?

На Київ не можна дивитися як на просто майданчик для бізнесу. Це столиця, це поєднання неймовірної історії, складної сучасності та успішного “завтра”. Звісно, пейзаж тут різноманітний, адже має сліди всіх етапів свого минулого. Саме тому “НЕСТ” ставить за мету гармонійний союз того, що було, і того, що буде. Безперечно, будь-які заходи мають брати до уваги потреби та перспективи міської спільноти. І навіть робити крок на випередження, враховуючи екологічність, доступність та включення всіх членів громади. Ми хочемо бачити Київ відкритим та комфортним для всіх. І це неможливо, якщо не робити “домашнє завдання”, аналізуючи та прискіпливо вивчаючи те, що вже є.  Саме в цьому наш підхід, який, до слова, реалізується і в REITAR HALL. Будь-яка забудова чи реновація повинна включати зручний, привабливий, зелений та затишний простір, доступний широкому загалу. 

Повертати гармонію необхідно ще й через рани, які війна лишає в країні. Зруйновано чи пошкоджено чимало житлових та комерційних будівель. На вашу думку, який підхід потрібен щодо відновлення?

Відновлення – це справді ключове слово, адже воно має стосуватися всього, і матеріального, і нематеріального. І я певен, що ми повернемося до спокійного та мирного життя. Зрештою, кожен з нас хоче, щоб прийдешні покоління жили за кращих умов і з більшими можливостями. З цим можна і потрібно працювати вже зараз.. Є і нагальні потреби, зокрема, ще у 2022-му році ми підготували проєкт комфортного містечка для семи тисяч людей, яких вторгнення залишило без даху над головою. Залучаємо міжнародних партнерів, як-от німецького інвестора Baywobau Invest, разом з яким напрацьовуємо стратегічні ініціативи.
Безперечно, поточна ситуація не дає змоги вести роботу в звичному режимі. Тим не менш, напрочуд важливо обʼєднуватися довкола спільного бачення майбутнього, довкола нашої незламності і готовності зосередитися на головному. Це неможливо без конструктивної співпраці бізнесу та влади. Її, що прикро, часом бракує. Скажімо, коли виникають якісь спірні питання, державні інституції схильні просто виходити з процесу замість вирішення проблем. Зрештою, це заважає містам розвиватися. 

Девелоперські бізнеси, до речі, також нерідко критикують за те, що вони ігнорують важливі для громади питання, як-от зелені зони, паркінги, управління відходами тощо. Як до цього ставиться “НЕСТ”?

Професіональний підхід неможливий без відповідальності, тому будь-який проєкт у цій галузі має ґрунтуватися на продуманих розрахунках та аналізі. Приміром, у своїй роботі ми завжди починаємо з того, що ретельно вивчаємо середовище та закладаємо бачення всього, що буде потрібно для зручності людей. Йдеться про комфорт не лише безпосередніх користувачів чи мешканців, а міської спільноти загалом. 

Чимало критики у бік бізнесу виправдано, адже є компанії, які гоняться лише за прибутком, не зважаючи на методи і наслідки. Але є і багато свідомих бізнесів , які задають нові стандарти та за якістю продукції чи сервісу можуть бути взірцем на світовому рівні. Це і кафе, і ресторани, і онлайн-банкінг, і інтернет-магазини – прикладів ви знаєте чимало. І, звісно, є українські девелопери, досвід яких вартує світової уваги. 

Київ-2040 – як він виглядатиме?

Київ – столиця, і має бути рушієм урбаністики в рамках всієї країни. Або навіть амбітніше, цілої Європи. Для мене Київ майбутнього – місто гармонії між простором та людьми, між минулим та сучасним, між інноваціями та природою. Без сумніву, активне та привабливе, але водночас комфортне для різних верств населення. Вірю, що це бачення втілиться раніше, аніж у 2040-му.

Інші новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я


Останні новини