7-8 липня в Анкарі пройде саміт НАТО, на яке прибудуть глави держав та урядів тридцяти двох країн-членів Організації Північноатлантичного Договору.
На саміт запрошений і президент України Володимир Зеленський: у відповідності до програми у другій половині вівторка, 7 липня, очікується коротка спільна заява Зеленського з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, а вечором того ж дня український президент візьме участь у «світському прийомі та вечері для глав держав та урядів з їхніми подружжями» від імені приймаючої сторони – Туреччини та НАТО.
Одночасно з цим, також у форматі вечері, відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ та засідання міністрів оборони країн альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської четвірки – Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією і Австралією.
У цей же день також пройде Форум оборонної промисловості НАТО.
Єдине офіційне засідання Північноатлантичної ради заплановано на середу, з початком об 11.15 і завершенням, відповідно до оприлюдненої програми, о 14.00. Після цього до преси вийде генсек Рютте.
Безпосередньо засідання лідерів пройде у президентському комплексі Бештепе – резиденції президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який займає посаду глави держави з 2014 року, а до цього, з 2023 року був прем’єр-міністром країни.
Формат цього саміту повністю аналогічний минулорічному, який пройшов в Гаазі 24-25 червня 2025 року: три вечері – лідерів, міністрів закордонних справ з Україною та міністрів оборони з Індо-Тихоокеанським регіоном та наступного дня – одне офіційне засідання союзників.
З 2023 року офіційних засідань було три – одне суто союзників – засідання Північноатлантичної Ради, одне – засідання Ради Україна-НАТО (формат Ради був започаткований на саміті у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року) і одне – засідання союзників з країнами Індо-Тихоокеанської четвірки. Цей формат змінився з приходом у Білий дім Дональда Трампа та в НАТО – нового генерального секретаря Марка Рютте. В кулуарах альянсу говорять, що саме на вимогу американської сторони саміти на рівні глав держав та урядів проводяться для союзників, а не для партнерів. Крім того, відомо, що президент Трамп не прихильний до тривалих засідань. Союзники теж не заперечують щодо цього – чим менше Трамп знаходиться поряд з ними, тим менше шансів на ескалацію у відносинах.
Що буде для України
Той факт, що засідання Ради Україна-НАТО у форматі вечері міністрів закордонних справ відбудеться – вже важливо. Глава українського зовнішньополітичного відомства ще раз донесе союзникам основі мессиджі Києва щодо необхідності як довгострокової фінансової підтримки, так і військової допомоги, зокрема, доставках засобів ППО. Це засідання – також політичний сигнал щодо незмінної підтримки з боку самого альянсу.
Із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО під час перебування на полях саміту звернеться і президент Зеленський.
Разом з цим, як стверджують дипломати у штаб-квартирі НАТО, з якими вдалося поспілкуватися агентству, для української сторони важливо не використовувати цю площадку для з’ясування двосторонніх відносин з окремими країнами, зокрема, мова йде про Польщу – союзники занепокоєні нещодавньою ескалацією у відносинах Києва з Варшавою, зважаючи на те, що 90% військової допомоги доставляється саме через Польщу.
Другий важливий і головний елемент саміту для Києва – це заключна декларація союзників. Сам документ невеликий і складається із шести пунктів. Україні присвячений пункт четвертий. З того, що переповідають співрозмовники агентства, вперше на офіційному рівні главами держав та урядів 32 країн-членів НАТО буде визнано, що Україна робить свій внесок у трансатлантичну безпеку, і союзники єдині у непохитній підтримці України у захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності. Також будуть прописані фінансові гарантії. Мова йде про німецьку пропозицію щодо 70 млрд євро на закупку військового обладнання, навчання та допомогу на цей і таку ж суму на наступний рік. Фінансування мають забезпечити європейські союзники та Канада. Це також має бути сигналом і для Росії, що союзники не відмовляться від подальшої підтримки України.
Що буде важливим для союзників
На порядку денному саміту – три питання – виконання зобов’язань, взяти у Гаазі (мова йде про витрати 5%ВВП на оборону), нарощування спроможностей оборонної промисловості та подальша підтримка України.
Всі тридцять два союзника, як очікується, підтвердять залізну відданість статті 5 Вашингтонського Договору – колективній обороні. Їх єдність, солідарність та колективна сила є фундаментом для миру, безпеки та процвітання для населення країн альянсу. Росія знову визнана довгостроковою загрозою.
Варто зауважити, що питання проведення наступного саміту в Албанії, як про це було заявлено в Гаазькій декларації, не вирішено саме через проблему у виконанні Тіраною зобов’язань щодо 5%ВВП на оборону. Союзники побоюються, що це стане предметом критики з боку Трампа. Тому лунають пропозиції провести саміт не у 2027, а у 2028 році і не в Албанії.
На фоні підготовки проведення саміту значно активізувалася на міжнародній арені Анкара, зокрема у питанні завершення війни, яку проти України веде Росія, та для досягнення миру для України.
Безпосередньо президент Ердоган 29 червня під час телефонної розмови з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом заявив, що Туреччина докладає зусиль для завершення війни між РФ та Україною тривалим миром, а також працює над відновленням переговорів і активізацією дипломатичного процесу.
Туреччина прагне досягти миру між Росією та Україною, щоб захистити свої власні економічні, енергетичні та оборонні інтереси, водночас забезпечуючи стабільність у Чорноморському регіоні. Анкара також прагне запобігти прямій ескалації між НАТО та Росією, одночасно підвищуючи свій власний статус незамінного глобального посередника.