17.6 C
Kyiv
Середа, 12 Червня, 2024

У Києві ухвалили Концепцію переходу на українську мову: як це відбуватиметься

Найпопулярніше

Kyiv
хмарно
17.1 ° C
18.1 °
17.1 °
92 %
0.5kmh
99 %
Ср
17 °
Чт
20 °
Пт
20 °
Сб
22 °
Нд
26 °

Документ передбачає реалізацію упродовж трьох років кількох десятків заходів.

Київрада затвердила Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки.

Цей документ є дуже важливим, оскільки мова це — основна ознака нації. Та, на жаль, в Україні (у столиці також) ще багато людей розмовляють російською — чужою для нас мовою країни-агресорки.

МОВНА СИТУАЦІЯ У СТОЛИЦІ

При розробці Концепції її автори навели цікаву статистику, в основу якою покладено опитування щодо мовної ситуації у столиці.

Адже, відомо, що Київ, як і вся Україна, до 1991 року упродовж багатьох років піддавався русифікації. Більше, у радянські часи у столиці розмовляти українською вважалося навіть непрестижним. І якщо людина спілкувалася українською, то казали, що вона з села.

Але зі зміною історії поступово змінювалася й ситуація. Отож впродовж останніх 22 років поширеність української мови в Києві зросла з 15 відсотків у 2000 році до 44 відсотків у 2023-ому.

Сьогодні 47 відсотків від загальної кількості опитуваних киян вдома спілкуються українською.

Велика кількість мешканців столиці (33 відсотки від загальної кількості респондентів) перейшли на українську під час повномасштабної війни. Але залишаються й ті, хто продовжує розмовляти російською.

«Повномасштабна війна росії проти України значно прискорила перехід багатьох українців (зокрема й киян) на українську. Але соціолінгвістичні дослідження підтверджують наявність двомовності у столиці. Зокрема 86 відсотків киян вважають українську мову рідною. Та тільки 44 відсотки розмовляють нею у повсякденному житті», — зазначила «Вечірньому Києву» керівниця робочої групи з розробки Концепції, заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко.

Ганна Старостенко. Фото: Олексій Самсонов

Згідно з соціолінгвістичним дослідженням, головними чинниками, які заважають людям почати спілкуватися українською, є звичка (47 відсотків), недостатня та непослідовна популяризація української культури в суспільстві (24 відсотків), особисті страхи та невпевненість (21 відсотків).

ЯКА МЕТА КОНЦЕПЦІЇ

Основною метою ухваленої містом Концепції є допомогти людям здолати негативні чинники, про які вони згадували під час опитування, та запровадити українську мову у всіх сферах суспільного життя.

«Це дуже важливо, особливо в умовах воєнного стану. Сьогодні ми бачимо великий інтерес до вивчення рідної мови у людей, які упродовж тривалих років розмовляли російською. Зокрема, у тих, хто навчався у радянські часи в російськомовних закладах освіти, у внутрішньо переміщених осіб. Проте не всі мають необхідні знання та звичку, щоб вільно спілкуватися українською», — підкреслила Ганна Старостенко.

У бібліотеці на Троєщині вже працює розмовний клуб. Фото: Деснянська РДА

ЯК РЕАЛІЗУВАТИМЕТЬСЯ КОНЦЕПЦІЯ

Документ передбачає реалізацію кількох десятків заходів. Це відбуватиметься поетапно упродовж трьох наступних років.

Зокрема, це — створення курсів та розмовних клубів української мови. А також — їх щотижневе проведення у кожній з 139 бібліотек міста Києва. При цьому передбачається широке інформування, щоб люди, знали, де можна вдосконалити свою українську мову.

Також у столиці збираються відкрити Київський офіс мовної культури як основний центр покращення та поширення українськомовного середовища в Києві.

Серед заходів й створення та реалізація спеціалізованого навчального курсу української мови для людей з інвалідністю. Також — організація стендапів для молоді, проведення курсів стендапу, вечірок з обміну українськими книгами.

А ще — показ української кінокласики або сучасного українського кіно у приміщеннях громадських просторів «Vcentri HUB». Розроблення та реалізація освітніх програм з української мови для неформальної освіти батьків дітей різного віку.

І, звичайно, проведення круглих столів, форумів, семінарів, конкурсів, сімейних фестивалів, дискусій з лідерами громадської думки та інших заходів з питань формування та реалізації державної мовної політики…

З усіма заходами, які передбачає реалізація Концепції, можна ознайомитися тут.

«Ця Концепція огортає не тільки освітні заклади, а й культурне середовище, громадський транспорт, сферу послуг. Ми прагнемо зробити так, щоб якомога більше містян розмовляли саме українською. Щодо заходів, як саме ми це будемо робити, то це передусім відкриття мовного центру. Також ми обов’язково розширимо мережу клубів спілкування українською, де кожен бажаючий зможе підтягнути свій розмовний рівень. Окрім цього запровадимо і потужну інформаційну кампанію, залучатимемо більше киян до проєкту», — розповіла «Вечірньому Києву» депутатка Київради (фракція «Батьківщина») Алла Шлапак, яка брала участь у напрацюванні положень Концепції.

Алла Шлапак. Фото: Борис Корпусенко

За словами депутатки, кожен із нас повинен на власному прикладі переходити (зокрема, і в побуті) на українську. Адже, чим частіше наші друзі, близькі, будуть чути від нас рідну мову, тим легше і їм буде перейти на українську. Це також буде нашим внеском у Перемогу.

УКРАЇНІЗАЦІЯ МАЄ БУТИ ЛАГІДНОЮ

Концепція розроблена за ініціативи Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

«Ми звернулися до міського голови з цією пропозицією рік тому. У листопаді минулого року запрацювала робоча група. Особливо хочу подякувати керівниці робочої групи, заступниці голови КМДА Ганні Старостенко, яка витримувала тиски з усіх боків (адже були серйозні дискусії, баталії). У результаті Концепція вийшла хороша, конструктивна. Що важливо, проєкт цього рішення був підтриманий всіма депутатськими фракціями Київради. Мовне питання об’єднало сесійну залу», — розповідає «Вечірньому Києву» голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея.

Геннадій Кривошея. Фото: Олексій Самсонов

За словами голови Громадської ради, Концепція була написана переважно (на понад 80 відсотків) представниками громадянського суспільства. Тобто, тими людьми, які постійно займаються проблемою опанування української мови, турбуються, щоб у столиці працювали розмовні клуби, відстежують, якою мовою розмовляють чиновники, дбають про те, щоб українізація відповідала чинному законодавству.

«Йдеться саме про „лагідну українізацію“, а не про нав’язування. Наприклад, коли дитина йде до школи, то не стоїть завдання змусити її говорити українською, якщо вона до цього спілкувалася іншою мовою. Ставиться мета — дати дитині необхідний рівень знань рідної мови, щоб вона могла опановувати шкільні предмети. Ми повинні не тиснути, а створювати умови, щоб діти та молодь самі були зацікавлені перейти на спілкування українською», — вважає Геннадій Кривошея.

Однак, попри ухвалення Концепції, залишається велика проблема — на реалізацію її заходів поки що не визначено фінансування.

«Має бути затверджена відповідна програма. Однак деякі заходи, передбачені Концепцією, варто реалізовувати вже зараз, не чекаючи бюджетних коштів. Можна залучати грантові чи спонсорські кошти або проводити заходи на волонтерських засадах. А восени, коли у школах розпочнеться новий навчальний рік, хотілося б вже мати програму, яка передбачає бюджетне фінансування», — підкреслив голова Громадської ради.

Як повідомляв «Вечірній Київ», у столичних закладах освіти пройшло опитування щодо української мови та мовного середовища учнівської молоді у повсякденному житті. Участь в опитуванні взяли понад 25 тисяч учнів 8-11 класів закладів загальної середньої освіти столиці.

Згідно з результатами опитування, майже всі учні (95%) відчувають гордість за свою країну. Цей показник збільшився удвічі — на 46%, коли порівняли з попередніми дослідженнями.

Загалом більшість учнів (76%) вважає, що українська мова має бути єдиною державною в Україні. Респонденти вважають українську мову важливою, тому що вона об’єднує українське суспільство (67%).

86% учнів зазначають, що більшість їхнього оточення спілкуються так чи інакше українською мовою.

Інші новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я


Останні новини