Автор: адвокат Костянтин Кривопуст
В історії людства образ Фенікса став символом відродження. За давньою легендою, цей птах згорав у вогні, але з його попелу знову народжувався новий Фенікс — сильніший, ніж раніше.
Якщо шукати в сучасній історії державу, до якої цей образ можна застосувати особливо точно, то Україна є одним із найбільш переконливих прикладів.
Українська історія — це історія неодноразового руйнування і неодноразового відродження. Це історія народу, який пережив імперське панування, революції, репресії, Голодомор, Другу світову війну, тоталітарну систему, Чорнобильську катастрофу, економічні кризи — і зрештою відновив власну державність.
Сьогодні Україна знову проходить через надзвичайно тяжке випробування війною. Але історія дає підстави дивитися на майбутнє не лише крізь призму руйнувань, а й крізь призму відновлення.
Історія, яка вже доводила здатність України відроджуватися
Українська територія протягом ХХ століття стала одним із головних театрів воєн, репресій та масштабних соціальних катастроф у Європі.
Голодомор 1932–1933 років, який забрав життя приблизно чотирьох мільйонів людей, став однією з найстрашніших трагедій українського народу.
Через менш ніж десятиліття українські землі опинилися в епіцентрі Другої світової війни. За даними Internet Encyclopedia of Ukraine, під час німецької окупації та війни загинули мільйони жителів України, а понад 700 міст і містечок та понад 28 000 сіл були зруйновані.
Після війни країна фактично лежала в руїнах. Були знищені промислові підприємства, залізничні станції, села, міста, житлові будинки та сільськогосподарська інфраструктура. Сотні тисяч і мільйони людей були переміщені або залишилися без домівок.
Проте Україна відновилася.
Цей історичний факт має принципове значення. Він показує: навіть масштаб руйнування, який здається неподоланним для одного покоління, не обов’язково визначає майбутнє наступних поколінь.
1991 рік — ще одне народження
Іншим проявом українського історичного «Фенікса» став 1991 рік.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила незалежність. А 1 грудня того самого року понад 90% учасників референдуму підтримали незалежність України.
Це було не просто політичне рішення.
Це було відновлення української державності після десятиліть існування в радянській системі.
Україна тоді також не була готовою до всіх викликів незалежності. Державні інституції, економічна система та значна частина політичної еліти були успадковані від СРСР.
Але держава вижила.
Саме тому сьогодні ми повинні розглядати майбутню післявоєнну відбудову не як повернення до минулого, а як можливість створити нову Україну.
Після війни Україна не повинна просто відбудувати зруйноване
Це, на мою думку, одна з головних юридичних, економічних і політичних концепцій майбутнього.
Відновлення України не може означати просте відтворення того, що існувало до війни.
Якщо був зруйнований старий будинок — необхідно побудувати сучасний.
Якщо була знищена енергетична система — необхідно створити більш децентралізовану, технологічну та стійку енергетику.
Якщо були пошкоджені дороги та залізниця — необхідно створювати сучасні транспортні коридори, інтегровані з європейською системою.
Якщо мільйони людей були змушені покинути свої домівки — держава повинна створити умови для безпечного повернення, працевлаштування та соціальної інтеграції.
Саме тому післявоєнна Україна повинна бути не копією України 2021 року.
Вона має стати Україною нового покоління.
Масштаб завдання
За п’ятою спільною оцінкою RDNA, оприлюдненою у 2026 році Світовим банком, урядом України, Європейською Комісією та ООН, потреби України у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року оцінюються майже у 588 мільярдів доларів США протягом наступного десятиліття. Прямі фізичні збитки перевищили 195 мільярдів доларів.
Найбільші потреби припадають на транспорт, енергетику, житло, торгівлю та промисловість і сільське господарство. Окремим масштабним завданням залишаються розмінування та очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
Ці цифри вражають.
Але вони повинні сприйматися не лише як рахунок за зруйноване.
Це також карта майбутніх інвестицій.
Український Фенікс має піднятися на нових крилах
Після припинення активних бойових дій Україна отримає історичний шанс.
Це буде шанс провести масштабну модернізацію:
- інфраструктури;
- енергетики;
- житлового фонду;
- промисловості;
- транспортної системи;
- цифрової держави;
- освіти та науки;
- системи охорони здоров’я;
- місцевого самоврядування;
- оборонно-промислового комплексу.
Але гроші самі по собі не створять успішну Україну.
Потрібні верховенство права, незалежні суди, прозорі процедури, захист інвестицій, ефективна боротьба з корупцією та персональна відповідальність за зловживання міжнародною допомогою.
Для міжнародного інвестора Україна майбутнього повинна бути не лише країною, якій співчувають, а державою, в яку хочеться інвестувати.
Відбудова має стати міжнародним проектом
Український Фенікс не повинен залишатися самотнім.
Відновлення України — це завдання не тільки українського бюджету. Це має бути масштабний міжнародний проект за участю Європейського Союзу, Сполучених Штатів, міжнародних фінансових організацій, приватного бізнесу, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших партнерів.
Уже сьогодні міжнародні інституції наголошують на необхідності масштабної мобілізації приватного капіталу та міжнародної підтримки.
Особливе значення матиме механізм, за якого кошти спрямовуються не просто на компенсацію минулого, а на створення майбутнього.
Україна повинна отримати можливість будувати:
нові міста, нову енергетику, нову промисловість, нові транспортні коридори та нову економіку.
Право також має стати частиною відродження
Як адвокат я переконаний: відновлення неможливе без справедливості.
Має бути забезпечений належний механізм фіксації воєнних злочинів, встановлення відповідальних осіб, документування збитків, захисту прав потерпілих та реалізації права на компенсацію.
Потрібно створити такі правові механізми, які дозволять кожній постраждалій людині, громаді та підприємству довести факт завданої шкоди й отримати належне відшкодування відповідно до міжнародного та національного права.
Відбудова без справедливості була б лише відновленням бетонних конструкцій.
Справжнє відновлення — це повернення людині її дому, безпеки, гідності та віри в майбутнє.
Фенікс не повертається до попелу
Найважливіше в образі Фенікса полягає в одному: він не повертається до попелу.
Він народжується заново.
Такою має бути і Україна після війни.
Не просто відновленою Україною минулого, а сучасною європейською державою — технологічною, демократичною, правовою, економічно конкурентоспроможною та здатною захищати власний суверенітет.
Українська історія вже неодноразово показувала, що руйнування не є кінцевою точкою.
Після трагедії приходить відродження.
Після руїн — будівництво.
Після втрат — відповідальність і пам’ять.
Після війни — життя.
І якщо давній Фенікс є символом здатності відродитися з вогню, то сучасна Україна може стати його історичним втіленням.
Україна вистоїть не для того, щоб просто повернутися до минулого. Україна має вистояти для того, щоб створити майбутнє.
Адвокат Костянтин Кривопуст