В основі постановки в Театрі на лівому березі — твір сучасного французького драматурга Еріка-Еммануеля Шмітта.
Цей сучасний автор — письменник, драматург і філософ — вже є класиком. Твори Еріка-Емманюеля Шмітта перекладені 40 мовами світу та інсценовані у 50 країнах. Серед тих, що були поставлені на київських сценах, — «Загадкові варіації». «Тектоніка почуттів», «Оскар і рожева пані».
Цього разу режисер Михайло Уривський звернувся до оповідання Еріка-Емманюеля Шмітта «Намалюй мені літак» з циклу «Помста і пробачення».
Головний герой — 92-річний Вернер фон Бесслау, в минулому льотчик, ветерана вермахту. Знайомство з сусідською дівчинкою Дафною, яка просить його намалювати літак та почитати книгу, змушує його пригадати події минулого та розкриє один страшний секрет, який перевертає все його життя. Кожний вчинок має свої наслідки і потребує спокути, розуміє в кінці життя Вернер.
«Це моє третє звернення до Шмітта. До цього ставив „Оскар і рожева пані“, а також „Діти Ноя“ у Львові, — поділився режисер Михайло Урицький. — Хотів зробити інсценівку за цим твором і подався у школу-лабораторію НСТУ по драматургії під керівництвом Павла Ар’є. Потім був фестиваль сценічних читань за цими інсценівками. Сценічне читання пройшло вдало. Коли почалася війна, я зрозумів, що текст набуває нових сенсів і акцентів. Був у Львові, зробив там кілька сценічних читань. Вони показали, що людям необхідний театр і такі речі. Нарешті п’єса стала театральною постановкою».
За його словами вистава не дає відповіді, а ставить перед глядачами запитання, змушує задуматися.
«У наш час цей твір дуже тригерить. Шмітт — гуманіст, виправдовує свого героя. Для нас же актуальне питання: чи виправдовує спокута і каяття те, що, що було скоєне?», — зазначає Михайло Урицький.
Виконавцем головного героя є актор Олег Стефан. Він же брав участь і у сценічних читаннях. Як зауважує режисер, Олег грає свого героя дуже вдало і влучно. Він втілює на сцені широку палітру — від ніжності до каяття, від спогадів до спокути.
«Цього автора дуже люблю. В нашому театральному світі дуже мало простих, але глибоких і емпатичних речей, — зізнається Олег Стефан. — Коли нас оточує багато агресії, хочеться дати шанс цьому матеріалу, який ставить питання. Він теж пов’язаний з війною. Все відбувається у діапазоні між ревністю та любов’ю, правдою і неправдою, співчуттям і неможливістю пробачити.
Як у і головного героя, у житті також завжди є люди, які провокують нас на розв’язання питань, які виникають всередині. Приходять ніби для того, щоб вирішити ситуацію. Але це можливо тільки через больові точки, і це завжди непросто. Тому історія дуже цікава».
Дівчинку Дафну у виставі грають Катерина Качан та Юлія Шаповал. А ролі Йокена (сина Вернера), Лектора та Мартина Мюллера втілюють Максим Самчик та Дмитро Олійник.
Афішу до вистави створив знаний український художник та ілюстратор Нікіта Тітов. Також до прем’єри у фоє театру відкрилася виставка робіт Нікіти Тітова «Позивний Україна», що розпочала проєкт «Театр з художником».
Виставка присвячена звичайним українцям без військового досвіду, які стали на захист України. Слоган «Ніколи не думав, що вдягну цю форму, але це моя Земля» дуже передає настрій вчителів, ITівців, гумористів, журналістів, акторів, людей творчих професій, які були вимушені взяти до рук зброю.
«Ці роботи — про віру в майбутнє. Про тих, хто змінює та змінюватиме нашу країну на краще. «Нова Україна буде дуже сильною державою, якою пишатиметься весь світ», — говорить Нікіта Тітов.
Кожний плакат має оригінальний підпис автора. Під час виставки триватиме благодійна лотерея, де всі бажаючі зможуть взяти участь в розіграші цих ілюстрацій.