3.7 C
Kyiv
Неділя, 22 Листопада, 2026

Дмитро Буряк проти Київради: 13 січня 2027 року о 12:20 Верховний Суд розгляне справу про забудову Володимирського узвозу. Приходьте підтримати місто

Найпопулярніше

Kyiv
рвані хмари
4.3 ° C
4.3 °
4.3 °
89 %
0.5kmh
75 %
Нд
4 °
Пн
3 °
Вт
1 °
Ср
1 °
Чт
-1 °
Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Київської міської ради і призначив розгляд на 13 січня 2027 року о 12:20 у залі № 202 Касаційного господарського суду (Київ, вул. О. Копиленка, 6).

Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою Київської міської ради і призначив розгляд на 13 січня 2027 року о 12:20 у залі № 202 Касаційного господарського суду (Київ, вул. О. Копиленка, 6).

Від цього рішення залежить, чи з’явиться адміністративно-діловий центр в історичному центрі Києва, у зоні охорони Національної філармонії. Засідання відкрите, і кожен, кому не байдуже історичне середмістя, може прийти й підтримати позицію міста.

UA2DAY продовжує стежити за справою № 910/4479/26 про земельну ділянку на Володимирському узвозі, 4–6, де стоять будівлі Першого київського водогону 1872–1874 років. У попередніх публікаціях ми пов’язували компанію-орендаря ПрАТ «Будівельні технології» з бізнес-інтересами Дмитра Буряка.

30 жовтня 2026 року ми розповіли, що Київська міська рада оскаржила в касаційному порядку судові рішення на користь компанії.

Що вирішив Верховний Суд

16 листопада 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду — головуючий І. С. Міщенко, судді І. С. Берднік і В. А. Зуєв — ухвалив відкрити касаційне провадження у справі № 910/4479/26 за скаргою Київської міської ради.

Ключові положення ухвали:

  • провадження відкрито на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України; доводи скарги суд розгляне по суті під час касаційного перегляду;
  • справу розглядатимуть у судовому засіданні з повідомленням учасників (ч. 3 ст. 301 ГПК України);
  • засідання призначене на 13 січня 2027 року о 12:20 у приміщенні Касаційного господарського суду: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зала судових засідань № 202;
  • учасники справи можуть подати відзиви на касаційну скаргу до 2 грудня 2026 року;
  • матеріали справи витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду;
  • ухвала набрала законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Згідно з ухвалою, касаційну скаргу Київрада подала через «Електронний суд» 9 жовтня 2026 року. Права заперечити проти відкриття провадження учасники справи не використали.

Оскаржуються постанова Північного апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2026 року (головуючий О. В. Яценко, судді С. А. Гончарова, Н. М. Спаських) і рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2026 року (суддя Я. В. Маринченко).

Про що суперечка

Історія почалася понад двадцять років тому. 21 жовтня 2004 року Київрада рішенням № 657/2067 передала ділянку компанії «Будівельні технології». 26 липня 2005 року сторони підписали договір оренди № 538 на 0,6080 га під офісно-готельний і культурно-розважальний комплекс із підземним паркінгом. Пункт 8.4 договору зобов’язував орендаря завершити будівництво не пізніше ніж за три роки після державної реєстрації.

За даними Київради, викладеними в касаційній скарзі, станом на 2017 рік будівництво так і не почалося. У 2023 році на ділянці стояла лише трансформаторна підстанція ТП-2852, а забудованість становила близько 6 %. Це позиція міськради.

1 лютого 2017 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/21884/16 визнав укладеною додаткову угоду про продовження оренди на десять років. Згідно з Державним реєстром речових прав, зареєстрований строк оренди спливає 1 лютого 2027 року.

20 квітня 2023 року Київрада рішенням № 6314/6355 відмовила компанії в поновленні договору. Питання внесли до порядку денного за листом міського голови Віталія Кличка від 18 квітня 2023 року. Компанія оскаржила відмову до суду й виграла: 16 липня 2026 року Господарський суд міста Києва визнав рішення міськради протиправним і скасував його, а 6 жовтня 2026 року Північний апеляційний господарський суд це рішення залишив у силі.

Київрада оскаржила обидва рішення до Верховного Суду. Вона просить скасувати їх і відмовити компанії в позові повністю.

Чому позиція Київради правомірна

Аргументи міськради стоять на двох опорах: охорона історичного середовища й невиконання умов договору.

Охоронні режими. Міністерство культури повідомило UA2DAY, що ділянка розташована одночасно в кількох охоронних зонах:

  • центральний історичний ареал Києва;
  • зона охорони будівлі Національної філармонії, пам’ятки архітектури національного значення;
  • територія пам’ятки ландшафту та історії «Історичний ландшафт Київських гір»;
  • зона охоронюваного ландшафту.

Згідно з науково-проєктною документацією, затвердженою наказом № 207/0/16-11 від 5 квітня 2011 року, в зоні охорони філармонії заборонене будь-яке капітальне будівництво. Окремо встановлено вимоги зберігати ландшафт, запобігати зсувам і динамічним впливам, зберігати гідрогеологічний режим. Для схилів над Дніпром це питання не лише естетики, а й безпеки.

Дві відмови в містобудівних умовах. Забудовники двічі пробували отримати документи для будівництва адміністративно-ділового центру, і двічі отримали відмову. Перша — наказ № 128 від 7 березня 2023 року, друга — наказ № 232 від 3 березня 2026 року; заявниками були ТОВ «Етрекс» і ПрАТ «Будівельні технології». Серед підстав — недоліки документів і невідповідність вимогам пам’яткоохоронного законодавства. Департамент містобудування КМДА підтвердив, що містобудівні умови та обмеження для цієї території не видавалися.

Невиконання договору. За двадцять років будівництво, заради якого надавали ділянку, так і не відбулося. Право оренди не означає права перетворити ділянку в історичному центрі на актив, що роками чекає на зручний момент.

Головний аргумент Київради: міська громада як власник землі має право вирішувати, чи продовжувати оренду, особливо коли йдеться про ділянку в охоронних зонах. Міськрада також вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували закон і не врахували висновків Верховного Суду в подібних справах.

Що відомо про водогін

Будівлі Першого київського водогону не мають статусу пам’ятки. Мінкульт підтвердив, що їх немає в Державному реєстрі нерухомих пам’яток, а документів для взяття на облік не подавали. Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив те саме.

Відсутність статусу не означає відсутності цінності. Комплексу понад 150 років, і він є частиною історії київської інфраструктури. Те, що за весь цей час ніхто не ініціював його внесення до реєстру, — окреме питання до відповідальних органів.

Чому важливо прийти до суду

Рішення Верховного Суду стане не лише вироком у конкретній суперечці, а й сигналом для інших справ про забудову київських схилів та історичного центру. Якщо суд погодиться з попередніми інстанціями, це може зміцнити позицію орендарів, які роками не виконують умов договору, але вимагають його продовження.

Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників, тож прийти може кожен. Присутність небайдужих киян нічого не вирішує юридично: суд ухвалює рішення на підставі закону й матеріалів справи. Але вона показує, що за документами стоять люди, яким не байдуже, яким буде центр їхнього міста.

Коли і де:

  • 13 січня 2027 року, 12:20
  • Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
  • м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зала судових засідань № 202
  • справа № 910/4479/26

Радимо прийти заздалегідь, щоб встигнути пройти контроль на вході.

UA2DAY закликає активістів, мешканців Подолу й центру столиці, захисників культурної спадщини та всіх небайдужих прийти 13 січня й мирно підтримати позицію Київської міської ради — не допустити капітальної забудови в історичній частині міста. Володимирський узвіз, схили над Дніпром і Перший київський водогін належать усім киянам, і їхню долю не повинні вирішувати без нас. Під час засідання слід дотримуватися порядку в суді: мати при собі документ, що посвідчує особу, не заважати розгляду, не вести фото- і відеозйомку без дозволу суду.

Питання, які залишаються

Ми повторюємо питання, поставлені в попередній публікації:

  1. Чому будівництво за договором 2005 року не відбулося за двадцять років?
  2. Які рішення ухвалить Київрада щодо ділянки після 1 лютого 2027 року?
  3. Хто ініціює дослідження будівель водогону й надання їм охоронного статусу?
  4. Чи сумісні запропоновані проєкти з охоронними режимами?
  5. Які конкретні заходи вжили компетентні органи, щоб запобігти шкоді історичному середовищу?

UA2DAY продовжить стежити за справою. Ми запрошуємо ПрАТ «Будівельні технології», ТОВ «Етрекс» і Дмитра Буряка надати свої коментарі й опублікуємо їх.

Дмитро Кравченко, UA2DAY

Інші новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини